ПОСТАНОВА
Іменем України
01 липня 2019 року
Київ
справа №460/1019/16-а
адміністративне провадження №К/9901/3733/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів Губської О.А., Калашнікової О.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1, поданою адвокатом Домашовцем Віталієм Степановичем,
на постанову Яворівського районного суду Львівської області від 5 серпня 2016 року (у складі головуючого судді Тесля Б.І.)
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року (колегія суддів у складі головуючого судді Дяковича В.П., Іщук Л.П., Онишкевича Т.В.)
у справі №460/1019/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Яворівської районної ради,
треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
про визнання незаконним та скасування рішення районної ради.
I. ПРОЦЕДУРА
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Яворівської районної ради, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив визнати незаконним та скасувати рішення №10 Яворівської районної ради Львівської області 1 сесії 7 скликання від 25 листопада 2015 року "Про обрання заступників голови Яворівської районної ради".
2. Постановою Яворівського районного суду Львівської області від 5 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року, в задоволенні позову відмовлено.
3. У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішенням №10 Яворівської районної ради Львівської області 1 сесії 7 скликання від 25 листопада 2015 року "Про обрання заступників голови Яворівської районної ради" вирішено:
- затвердити протоколи тимчасової лічильної комісії районної ради про результати голосування по виборах заступників голови Яворівської районної ради;
- вважати обраними заступниками голови Яворівської районної ради депутатів районної ради ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
5. Вважаючи незаконним зазначене рішення відповідача, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.
6. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що спірне рішення відповідача прийнято в межах його повноважень та у спосіб, передбачений законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про доступ до публічної інформації" та відповідно до Регламенту Яворівської районної ради Львівської області, затвердженого рішенням Яворівської районної ради 6 скликання від 03 грудня 2010 року № 11.
7. Крім того, суд апеляційної інстанції виходив з того, що спірне рішення відповідача є правовим актом індивідуальної дії, не стосується прав, свобод чи інтересів позивача, відтак не може їх порушити. Отже, не породжує для останнього і права на захист, тобто права на звернення із позовом до суду, наслідком чого є відмова в його задоволенні.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
8. Позивач у своїй касаційній скарзі наголошує на тому, що законодавство України не передбачає права районної ради обирати декількох заступників голови цієї ради, а зазначає про можливість обрання лише одного заступника, відтак спірне рішення відповідача не відповідає закону. Позивач також зазначає, що воно порушує його соціальні, економічні та політичні права.
9. Обґрунтовуючи незаконність спірного рішення відповідача, позивач посилається на судову практику Львівського апеляційного адміністративного суду, де суд дійшов інших висновків у схожих спірних правовідносинах, а також на лист Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Верховної Ради України № 04-14/16-1207 від 12 червня 2017 року, в якому йдеться про можливість обрання лише одного заступника голови районної ради.
10. В запереченнях на касаційну скаргу відповідач не погоджується з її доводами, вважає касаційну скаргу необґрунтованою. Натомість вважає законними та обґрунтованими оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій та погоджується з мотивами ухвалення цих рішень, що зазначені в пунктах 6, 7 цієї постанови.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.
12. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
13. Водночас згідно з частиною другою статті 171 КАС України (в редакції, чинній на час ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного рішення) право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.