ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
02 липня 2019 року
справа №420/5584/18
адміністративне провадження №К/9901/12148/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Черкаської митниці ДФС
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2018 року у складі судді Стефанова С.О.
та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року у складі суддів Бітова А.І., Лук`янчук О.В., Ступакової І.Г.
у справі №420/5584/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтрест-ВВ"
до Черкаської митниці ДФС
про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску,
У С Т А Н О В И В :
У жовтні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Будтрест-ВВ" (далі - Товариство, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Черкаської митниці ДФС (далі - митний орган, відповідач у справі), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення митного органу про коригування митної вартості товарів від 18 вересня 2018 року № UА902010/2018/107014/2, від 28 серпня 2018 року № UА902010/2018/106238/2 та карток відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 17 вересня 2018 року №UА902010/2018/00105, від 28 серпня 2018 року №UА902010/2018/00095.
05 грудня 2018 року рішенням Одеського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, позов задоволено, визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів від 18 вересня 2018 року №UА902010/2018/107014/2 та від 28 серпня 2018 року №UА902010/2018/106238/2, визнано протиправними та скасовано картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 17 вересня 2018 року №UА902010/2018/00105, від 28 серпня 2018 року № UА902010/2018/00095.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій висновувалися з недоведеності митним органом складу правопорушення, передбаченого частиною 6 статті 54 Митного кодексу України, а відтак протиправності винесених рішень відповідача.
У травні 2019 року відповідачем подана касаційна скарга до Верховного Суду, в якій він, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано, що декларантом не надано всі необхідні документи для визначення митної вартості товару за ціною договору, а надані документи містять розбіжності, які, на думку митного органу, не дозволяють перевірити правильність складових митної вартості товару. Вказує на відсутність документів про оплату рахунків при переміщенні товару. Доводи касаційної скарги аналогічні доводам, викладеним в апеляційній скарзі.
17 травня 2019 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу відповідача залишено без руху та витребувано справу №420/5584/18 з Одеського окружного адміністративного суду.
28 травня 2019 року справа № 420/5584/18 надійшла на адресу Верховного Суду.
13 червня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача після усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі цього ж суду від 17 травня 2019 року.
Відзив від позивача до Суду на касаційну скаргу митного органу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили.
22 квітня 2017 року між позивачем (покупець) та HENGSHUI LINHAI FIBERGLASS CO., LTD (Китай) (продавець) укладено Контракт купівлі-продажу товарів народного споживання №HLF/BB 220417.
Відповідно до пункту 2.1 Контракту, його сума становить 100 000 долларів США. Згідно з пунктом 2.2 - термін дії Контракту один рік з моменту його підписання до 22 квітня 2018 року.
20 квітня 2018 року між покупцем та продавцем укладена додаткова угода № 0418 до Контракту № HLP/BB-220417.
18 вересня 2018 року та 28 серпня 2018 року для визначення митної вартості за електронними митними деклараціями від 18 вересня 2018 року №UA902010/2018/107024 та від 28 серпня 2018 року №UA902010/2018/106245 Товариством надіслано до Черкаської митниці ДФС наступні документи: пакувальні листи від 14 липня 2018 року HLF/BB-AW-L-180504A2 та від 15 червня 2018 року HLF/BB-JJ18010/1, рахунки фактур (Інвойси) від 14 липня 2018 року HLF/BB-AW-L-180504A2 та від 15 червня 2018 року HLF/BB-JJ18010/1, коносаменти (BILL OF LADING) від 14 липня 2018 року № 4359-0177-807.014 та від 15 червня 2018 року № 4359-0177-805.032, копії автотранспортних накладних від 14 вересня 2018 року № 55/1 та від 27 серпня 2018 року № 42/1, Декларації про походження товару HLF/BB-AW-L-180504A2 від 14 липня 2018 року та HLF/BB-JJ18010/1 від 15 червня 2018 року, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу від 22 квітня 2017 року HLF/BB-220417 та додатки до нього, інші некласифіковані документи, митні декларації, за якими відмовлено у випуску товарів від 17 вересня 2018 року №UA902010/2018/107014 та від 28 серпня 2018 року №UA902010/2018/106245.
Під час здійснення Черкаською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів, митним органом встановлено, що використані декларантом відомості про митну вартість та обраний метод її визначення не підтверджені документально, а саме надані декларантом документи до митного оформлення містять невідповідності та не містять всіх відомостей щодо складових митної вартості, а саме зазначено наступні розбіжності:
- відповідно до пункту 2.2 Контракту від 22 квітня 2017 року №HLF/BB-220417 та доповнення до контракту від 20 квітня 2018 року № 0418 термін дії контракту один рік з моменту його підписання до 22 квітня 2018 року. У митниці відсутня інформація щодо надходження/не надходження заяви однієї зі сторін про припинення або зміну умов цього договору. Отже на даний момент неможливо ідентифікувати дану поставку з наданим до митного оформлення контрактом купівлі-продажу, невідомо в рамках якого контракту здійснено задекларовану поставку товару. Тобто метод визначення митної вартості за ціною угоди документально не підтверджений;
- відповідно до пункту 3.2 Контракту від 22 квітня 2017 року №HLF/BB-220417 оплата за товар здійснюється з відстрочкою 90 днів з моменту перетину Митного кордону України. У митниці відсутня інформація щодо здійснення/не здійснення оплати за товар з моменту перетину митного кордону України по теперішній час. До митного оформлення банківських платіжних документів не надано, також відсутня інформація щодо здійснення на даний момент оплати або відстрочення платежу;
- відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України для підтвердження заявленої митної вартості декларант зобов`язаний надати страхові документи, а також документи що містять відомості про вартість страхування якщо здійснювалось страхування. До митниці не надано страхових документів та відсутня інформація щодо здійснення страхування вантажу покупцем або ж відсутність такого;
- відповідно до пункту 1.1 Контракту сторони домовились про купівлю товару у відповідності з документами на відвантаження, узгодженими і підписаними сторонами на кожну поставку окремо. До митного оформлення не надано документів на відвантаження, які б були підписаними обома сторонами та містили відомості щодо асортименту, вартості чи умов поставки;
- згідно з пунктом 4.1 Контракту зазначено що поставки повинні здійснюватись у повній відповідності із замовленням покупця, в яких вказаний необхідний асортимент, термін і умови поставки. До митного оформлення не надано замовлення покупця (передбачене контрактом), що вказує на неможливість ідентифікувати зазначену поставку з наданим до митного оформлення контрактом купівлі-продажу.
На підставі частини третьої статті 53 Митного кодексу України декларанту запропоновано протягом 10 календарних днів надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.
Листами від 18 вересня 2018 року № 01/01 та від 28 серпня 2018 року № 01/02 позивачем повідомлено митницю про те, що надати більше документів не має можливості.
На виконання вимог частин п`ятої і шостої статті 55, частини третьої статті 57 Митного кодексу України та з метою обґрунтованого вибору метода та визначення основи митної вартості товару між декларантом та митницею проведено процедуру консультації. В ході проведення консультації встановлено, що у декларанта та у митного органу відсутня цінова інформація щодо митних вартостей ідентичних товарів, що унеможливлює застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів відповідно до положень статті 59 Митного кодексу України, та водночас встановлено, що у декларанта та у митного органу наявна цінова інформація щодо митних вартостей подібних товарів оформлених у митному відношенні за основним методом, у зв`язку з чим за результатом проведеної консультації митну вартість товарів визначено за ціною угоди щодо подібних товарів відповідно до положень статті 60 Митного кодексу України. При коригуванні, за основу взято митну вартість 3,13$/кг, подібних товарів оформлених у митному відношенні за митною декларацією від 11 червня 2018 року № UA500010/2018/8458.