ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 912/2059/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткач І.В. - головуючий, Баранець О.М., Стратієнко Л.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Торохтій Алли Борисівни
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.03.2019
(головуючий - Чус О.В., судді Парусніков Ю.Б., Коваль Л.А.)
та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 28.11.2018
(суддя Кабакова В.Г.)
у справі №912/2059/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "INTER CARS UKRAINE"
до Фізичної особи-підприємця Торохтій Алли Борисівни
про стягнення 346 100,38 грн,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.Короткий зміст позовних вимог
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "INTER CARS UKRAINE" (далі - ТОВ "INTER CARS UKRAINE", позивач) звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Торохтій Алли Борисівни (далі - ФОП Торохтій А.Б., відповідач) про стягнення 346 100,38 грн, з яких 227 219,80 грн основного боргу, 15 376,53 грн 3% річних, 65 163,80 грн збитків від інфляції, 38 340,25 грн пені.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу №ІСО 0000022518 від 23.05.2016 щодо повної та своєчасної оплати поставленого позивачем товару.
2. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій
2.1. 31 березня 2016 року між ТОВ "INTER CARS UKRAINE" (постачальник), ФОП Торохтій А.Б. (покупець) та ФОП Сопруненко О .В. (третя сторона) укладено договір № U31698, відповідно до розділу 1 якого, Постачальник зобов`язується, використовуючи послуги Третьої сторони (яка є комерційним посередником, тобто надає) в укладенні Постачальником угод поставки; просуває від імені Постачальника товар; узгоджує та оформлює партії поставки, комплектує та відповідає за їх доставку), передати на замовлення та у встановлений строк Покупцю запасні частини до автомобілів, автохімію, масла, супутні товари для автотранспорту тощо окремими партіями в асортименті (номенклатурі), за цінами та у кількості, що остаточно погоджуються сторонами в накладних, які є специфікаціями у розумінні ст. 266 Господарського кодексу України та складають його невід`ємну частину, а Покупець зобов`язується прийняти товар для здійснення підприємницької діяльності та оплачувати його.
2.2. 23 травня 2016 року між ТОВ "INTER CARS UKRAINE" (Постачальник) та ФОП Торохтій А.Б. (Покупець) укладено договір № IСО 0000022518, за яким позивач зобов`язався продати відповідачу обладнання для станцій технічного обслуговування автомобілів. Перелік товару вказано в додатку до договору.
Згідно з додатками до договору, укладеного між ТОВ "INTER CARS UKRAINE" та ФОП Торохтій А.Б., сторонами узгоджено: графік розрахунків за обладнання та перелік обладнання, відповідно до якого відповідач мав сплатити: 27.05.2016 - 35000 аванс; кожного 27 числа з 27.06.2016 по 27.07.2017 по 21943,45 грн.
2.3. Підставою для виникнення спору, за твердженням позивача, стало те, що відповідач, отримавши товар за договором № IСО 0000022518, розрахувався за нього частково на суму 71 101,05 грн. Стягнення решти вартості поставленого товару, а також 3% річних, інфляційних втрат та пені за несвоєчасну оплатуу є предметом спору у цій справі.
3. Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій
3.1. Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 28.11.2018 позов задоволено частково. Стягнуто з ФОП Торохтій А.Б . на користь ТОВ "INTER CARS UKRAINE суму основного боргу у розмірі 227 219,80 грн, 3% річних у розмірі 12 825,35 грн, пеню у розмірі 9 826,39 грн, збитки від інфляції у розмірі 49 112,88 грн, а також 4 484,77 грн судового збору. У задоволені позову в іншій частині відмовлено.
3.2. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.03.2019 рішення суду першої інстанції залишено без змін.
3.3. Частково задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій зазначили таке.
3.3.1. Позивач у підтвердження своїх вимог надав банківські виписки по особовому рахунку та фіскальні чеки, акти звірки розрахунків, де відображено про сплату відповідачем коштів в розмірі 441 453,84 грн за обома договорами. Відповідач у свою чергу, не надав доказів сплати ним вказаних коштів, з яких можливо було б встановити дату сплати, призначення платежу та його розмір.
Позивач надав зведені податкові накладні з відміткою про проставлення електронного цифрового підпису з розшифровками по контрагенту ФОП Торохтій А.Б. за період з 31.03.2016 по 02.11.2016 (з дати першої поставки по дати останньої поставки товару на адресу відповідача).
3.3.2. Відповідач, натомість, заперечує сам факт укладення договору від 23.05.2016 №IСО 0000022518, проте доказів зазначеному не надає. Суд першої інстанції оглянув оригінали документів наданих позивачем, зокрема договір від 31.03.2016 № U31698 та договір від 23.05.2016 № IСО 0000022518 з додатками, накладну № UAUK1 160007046 від 31.05.2016. За результатами огляду суд встановив, що підпис на договорі купівлі-продажу від 23.05.2016 № ІСО 0000022518 та додатках до нього скріплено печаткою відповідача, проти якої ФОП Торохтій А.Б . не заперечувала. Клопотання про необхідність проведення почеркознавчої експертизи відповідач також не заявляла.
Отже, за висновком суду, наявні у матеріалах справи докази у своїй сукупності спростовують твердження відповідача про те, що договір від 23.05.2016 № ІСО 0000022518 нею не укладався.
3.3.3. Суди відхилили твердження ФОП Торохтій А. Б. про те, що вона передавала грошові кошти за обладнання менеджерам позивача, оскільки доказів зазначеного не надано, а менеджер не є відповідальною особою та не має доступу до грошових коштів підприємства, на відміну від касира, який на філіалі позивача є єдиною уповноваженою особою для роботи з грошовими коштами.
Отже, доводи відповідача щодо привласнення посадовими особами позивача сплачених нею коштів не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи.
3.3.4. Суди врахували письмові пояснення позивача щодо специфіки програмного забезпечення, яке ним використовується, а також те, що перелік товару у накладній майже повністю відповідає переліку товару, наведеного у додатку до цього договору, чим підтверджується отримання відповідачем товару за видатковою накладною №UAUK1 160007046 від 31.05.2016 за договором №ІСО0000022518 від 23.05.2016. Доказів погашення заборгованості за вказаним договором відповідач не надала.
3.3.5. Таким чином, суди дійшли висновку, що матеріалами справи підтверджується здійснення позивачем поставки товару. Відповідач, в свою чергу, свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати товару не виконала, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в розмірі 227 219,8 грн підлягають задоволенню.
Здійснивши перерахунок заявлених позивачем до стягнення з відповідача 3% річних, інфляційних втрат та пені, місцевий суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 3% річних у сумі 12 825,35 грн, збитків від інфляції - 49 112,88 грн та пені - 9 826,39 грн.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
4.1. Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням та постановою, ФОП Торохтій А.Б. звернулась до суду з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.
4.2. В обґрунтування зазначених вимог скаржник посилається на таке.
4.2.1. Поставка товарів позивачем здійснювалась виключно на підставі договору №U31698 від 31.03.2016. Позивач не повідомляв, що поставка здійснюється за будь-яким іншим договором, а договір №ІСО0000022518 від 23.05.2016 у відповідача взагалі відсутній. Первинний документ, наданий позивачем (видаткова накладна №UAUK1 160007046 від 31.05.2016), не відповідає договору №ІСО0000022518 від 23.05.2016, на який позивач посилається як на підставу позову.
4.2.2. Відповідач здійснювала розрахунки за поставлений позивачем товар безпосередньо передаючи кошти в руки керівника Кіровоградської філії TOB "INTER CARS UKRAINE" - Олександра Супруненка та менеджера Євгенія Телегіна .
4.2.3. Матеріалами справи підтверджено, що відповідач сплатила позивачу 441 52,97 грн за товари, поставлені на виконання умов Договору №U31698 від 31.03.2016. Натомість позивач поставив відповідачу товару на загалом на 426 472,37 грн.
4.2.4. Відповідач вважає, що службові особи Кіровоградської філії TOB "INTER CARS UKRAINE", зловживаючи своїми службовими повноваженнями, підробили дані бухгалтерського обліку щодо фактично поставленого Торохтій Аллі Борисівні товару, за результатом чого створено неіснуючий борг в загальній сумі 227 219,80 грн, який TOB "INTER CARS UKRAINE" намагається стягнути з Торохтій А. Б. у судовому порядку.
Зазначена сума нестачі, яка є предметом розслідування кримінального злочину, може бути сумою коштів сплаченими відповідачем позивачу, а позивач в свою чергу намагається у незаконному порядку стягнути відсутній борг через суд.
4.2.5. Позивачем до матеріалів справи додав претензію від 31.05.2018 за вих. №470, яку відповідач не отримувала.
4.2.6. Висновок суду першої інстанції щодо здійснення поставок товару на підставі банківських виписок є абсурдним, таким, що порушує норми матеріального та процесуального права та загальні засади господарського судочинства.
4.2.7. Суд першої інстанції не надав належної оцінки запереченням відповідача щодо неналежності поданих позивачем податкових накладних, що є порушенням завдань господарського судочинства, визначених у ч.1 ст.2 ГПК України.
4.2.8. Приблизно 80% мотивувальної частини оскаржуваного судового рішення побудовані на поясненнях позивача.
4.3. У відзиві на касаційну скаргу позивач заперечує проти доводів та вимог касаційної скарги ФОП Торохтій А.Б. та просить залишити її касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення, ухвалені у справі, - без змін.