ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 905/482/15
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткач І.В. - головуючий, Стратієнко Л.В., Студенець В.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-Комерційна фірма "Будівельний Союз"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 28.02.2019
(головуючий суддя- Тарасова І.В., суддя Шутенко І.А., суддя Плахов О.В.)
та рішення Господарського суду Донецької області від 18.06.2018
(суддя - Матюхін В.І.)
у справі № 905/482/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-Комерційна фірма "Будівельний Союз"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АСИ-ОЙЛ"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фізична особа-підприємець Каськов Віталій Віталійович
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області
про стягнення 206 820,00 грн,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.Короткий зміст позовних вимог
1.1. У червні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-Комерційна фірма "Будівельний Союз" (далі - ТОВ "ВКФ "Будівельний Союз", позивач) звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АСИ-ОЙЛ" (далі - ТОВ "АСИ-ОЙЛ", відповідач) упущеної вигоди у розмірі 206 820,00 грн, яку він міг би отримати з 11.02.2014 по 11.07.2014 з орендної плати за користування нежитловими приміщеннями будівлі закритої автостоянки загальною площею 919,20 кв.м за адресою: м. Донецьк, вул. Елеваторна, 1-в . Раніше зазначена будівля знаходились на балансі Донецького державного інституту науково-дослідних, проектних робіт та інженерних послуг у вогнетривкій промисловості та була набута позивачем у власність за договором купівлі-продажу №014-11 від 19.12.2013, укладеним з ТОВ "Донбіржторг" (брокерською конторою № 396).
1.2. В обґрунтування позовних вимог ТОВ "ВКФ "Будівельний Союз" зазначав, що відповідач без достатніх правових підстав користувався об`єктами нерухомого майна у спірний період та протиправно перешкоджав позивачу у здійсненні прав власника. Так, за твердженням позивача, ним укладеного договір оренди цих об`єктів нерухомого майна з ФОП Каськовим В.В., за результатами виконання якого позивач повинен був отримувати 41 364,00 грн орендної плати щомісячно.
Таким чином, посилаючись на приписи ст.ст. 22, 224, 225 Господарського кодексу України, ст. 1166 Цивільного кодексу України, позивач просив стягнути з ТОВ "АСИ-ОЙЛ" суму збитків у вигляді неотриманих доходів у розмірі 206 820,00 грн за період з 11.02.2014 по 11.07.2014.
2. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій
2.1. 04 вересня 2007 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області (орендодавець) та ТОВ "АСИ-ОЙЛ" (орендар) укладено договір оренди №3286/2007, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме державне майно - нежитлові приміщення будівлі закритої автостоянки загальною площею 487,7 кв.м., які розташовані за адресою: м. Донецьк, вул. Елеваторна, 1-в, що знаходиться на балансі Донецького державного інституту науково-дослідних, проектних робіт та інженерних послуг у вогнетривкій промисловості, вартість якого визначена згідно з незалежною оцінкою станом на 31.05.2007 і становить 367 569, 00 грн.
У пункті 2.4 визначено, що у разі припинення цього договору майно повертається орендарем балансоутримувачу. Орендар повертає майно балансоутримувачу аналогічно порядку, встановленому для передачі майна орендарю за цим договором.
2.2. Заявою від 29.08.2013 №11-06-05-10760 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області повідомило орендаря (ТОВ "АСИ-ОЙЛ") про припинення дії договору оренди від 04.09.2007 № 3286/2007 та вимагало повернути майно, яке було предметом договору оренди, балансоутримувачу.
2.3. ТОВ "АСИ-ОЙЛ" нежитлові приміщення, які орендовані на підставі договору оренди від 04.09.2007 № 3286/2007, балансоутримувачу не повернуло, що стало підставою звернення прокурора м. Донецька в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області до суду у квітні 2014 року з позовом до ТОВ "АСИ-ОЙЛ" про стягнення неустойки в сумі 27 523,60 грн, розрахованої як подвійна плата за користування об`єктом оренди за час прострочення повернення об`єкта оренди за договором оренди № 3286/2007 від 04.09.2007 за період з 01.11.2013 по 31.12.2013 та про зобов`язання повернути орендоване майно.
За результатом розгляду цих позовних вимог Господарський суд Донецької області ухвалив рішення від 24.06.2014 у справі №905/2167/14, згідно з яким, зокрема, встановлено, що орендодавець (позивач) відмовився від продовження договору оренди, про що повідомлено відповідача заявою від 29.08.2013 №11-06-05-10760. Отже, договір оренди від 04.09.2007 № 3286/2007 припинив свою дію з 25.08.2013. Визнавши доведеним факт неповернення відповідачем об`єкта оренди після закінчення строку дії договору, суд частково задовольнив позовні вимоги прокурора та стягнув з ТОВ "АСИ-ОЙЛ" в дохід державного бюджету неустойку у розмірі подвійної плати за користування об`єктом оренди за час прострочення повернення об`єкта у сумі 17 712,88 грн. У задоволенні позову про зобов`язання ТОВ "АСИ-ОЙЛ" повернути майно Донецькому державному інституту науково-дослідних проектних робіт та інженерних послуг у вогнетривкій промисловості суд відмовив з підстав того, що позивач втратив право володіння на об`єкт оренди у зв`язку з його продажем на біржі, отже, відповідно, позивач втратив й право вимоги повернення цього майна.
2.4. Суди встановили, що 19.12.2013 між ТОВ "ВКФ "Будівельний Союз" як покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донбіржторг" від імені ДПІ в Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів в Донецькій області як продавцем укладено договір купівлі-продажу № 014-11.
Предметом зазначеного договору є купівля-продаж будівлі закритої автостоянки, літ.А-1, загальною площею 919,2 кв.м., інв.№3.5, яка знаходиться на балансі Державного підприємства "Донецький інститут науково-дослідних проектних робіт та інженерних послуг у вогнетривкій промисловості" та розташована за адресою: м.Донецьк, Будьоннівський район, вул . Елеваторна, 1В.
2.5. Суди дослідили, що згідно з витягом з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним номером 15735301 від 30.12.2013, право власності позивача на нерухоме майно (будівля закритої автостоянки загальною площею 919,2 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Донецьк, вул. Елеваторна, 1-в ) зареєстроване 30.12.2013.
2.6. За висновком судів, позивач неодноразово звертався до ТОВ "АСИ-ОЙЛ" з письмовими вимогами, в яких пропонував укласти договір оренди або повернути майно, які залишені відповідачем без належного реагування.
Зазначені обставини і стали підставою для виникнення спору у цій справі. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 06.04.2017, посилався на те, що ТОВ "АСИ-ОЙЛ" свого обов`язку щодо повернення майна не виконує та продовжує використання майна без належної правової підстави та перешкоджає власнику в частині реалізації права доступу та фактичного розпорядження (користування) нерухомим майном.
Позивач стверджував про укладення 10.01.2014 договору оренди з ФОП Каськовим В.В., в результаті чого повинен був отримувати дохід у розмірі 41364,00 грн щомісячно. Посилаючись на неможливість реалізації договірних умов з ФОП Каськовим В.В ., а також вважаючи, що договір оренди є переконливим доказом можливості отримання ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Будівельний Союз" доходів у вигляді орендної плати, позивач з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 06.04.2017, просив стягнути з відповідача 206 820,00 грн збитків у вигляді неотриманих доходів за період з 11.02.2014 по 11.07.2014 включно. Раніше подану заяву про уточнення позовних вимог позивач просив вважати заявою про зміну предмета позову.
2.7. Відповідач проти позовних вимог заперечував та стверджував, що до набуття законної сили зазначеного вище рішення Господарського суду Донецької області він не мав законних підстав передавати орендоване майно будь-кому, окрім орендодавця Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Донецькій області. Водночас, з липня 2014 року він не має можливості повернути орендоване приміщення, оскільки у м. Донецьк проводилася антитерористична операція і на цей час це місто непідконтрольне українській владі. Розрахунок вартості орендної плати, складений станом на 24.06.2014, не відповідає реальній вартості майна.
Здійснені позивачем нарахування є лише припущенням, наявність усіх елементів цивільно-правової відповідальності, з якими законодавець пов`язує можливість настання відповідальності за завдану шкоду матеріалами справи не підтверджується.
Представник позивача мав доступ до придбаних ним приміщень, так як згідно пояснень особи, яка склала звіт про незалежну оцінку спірної будівлі, необхідні дані для складення звіту йому були надані позивачем.
3. Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій
3.1. Справа розглядалась судами неодноразово.
3.2. Рішенням Господарського суду Донецької області від 18.06.2018 позовні вимоги ТОВ "ВКФ "Будівельний Союз" задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "АСИ-ОЙЛ" на користь ТОВ "Виробничо-Комерційна фірма "Будівельний Союз" 31 084,39 грн збитків у вигляді неотриманих доходів та 621,69 грн відшкодування витрат зі сплати судового збору. В іншій частині відмовлено.
3.2.1. Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції визнав доведеним що саме позивач є власником майна, що знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Елеваторна, 1В . Відповідач без достатніх правових підстав користувався власністю позивача, не звільнив приміщення, яке орендував раніше за договором оренди №3286/2007 від 04.09.2007, строк якого закінчився 25.08.2013. Факт безпідставного користування відповідачем частиною майна - об`єктом нерухомості за адресою: м. Донецьк, вул. Елеваторна, 1В встановлено у рішенні Господарського суду Донецької області №905/2167/14 від 26.04.2014. Факт користування частиною майна підтверджено самим відповідачем у листі №238/2 від 08.07.2014.
У зв`язку з цим суд дійшов висновку що ТОВ "АСИ-ОЙЛ" має відшкодувати власникові майна збитки у вигляді недоотриманого прибутку (утраченої вигоди за період з 11.02.2014 по 11.07.2014), а за основу у розрахунку суми збитків має бути взято розмір орендної плати, яку відповідач сплачував Регіональному відділенню Фонду Державного майна України по Донецькій області за договором оренди №3286/2007 від 04.09.2007 і розмір якої був підтверджений рішенням Господарського суду Донецької області від 24.06.2014 у справі №905/2167/14 з урахуванням індексу інфляції.
3.2.2. Таким чином, позовні вимоги суд задовольнив частково, стягнувши з ТОВ "АСИ-ОЙЛ" на користь ТОВ "Виробничо-Комерційна фірма "Будівельний Союз" суму упущеної вигоди у розмірі 31 084,39 грн. Задовольнивши позов частково, суд вважав, що ТОВ "Виробничо-Комерційна фірма "Будівельний Союз" належними та допустимими доказами не довело факт недопуску його представників до нежитлової будівлі закритої автостоянки літ. А-1 загальною площею 919,2м2., що знаходяться за адресою: м. Донецьк, вул. Елеваторна, 1-В . Суд врахував, що позивач не заявляв вимог про усунення перешкод у користуванні майном. Факт укладення договору оренди з ФОП Каськовим В.В. у період до 11.07.2014 не підтверджується матеріалами справи, а наданий позивачем як доказ розміру заподіяних збитків звіт ТОВ "Оціночна компанія "Конкордія" №02/07 від 24.06.2014 не взято судом до уваги з підстави неможливості дослідження та перевірки викладених в ньому обставин.
3.3. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 28.02.2019 рішення Господарського суду Донецької області від 18.06.2018 у справі №905/482/15 в частині стягнення з відповідача 31 084,39 грн збитків у вигляді неотриманих доходів та судового збору в розмірі 621,69 грн скасовано. Прийнято в цій частині нове рішення, про відмову у задоволенні позовних вимог. В іншій частині рішення Господарського суду Донецької області від 18.06.2018 у справі №905/482/15 залишено без змін.
3.3.1. Відмовляючи у задоволенні позову, суд дійшов висновку, що позивач не довів достовірний розмір упущеної вигоди. Суд врахував, що упущена вигода складається також з урахуванням будь-яких витрат, зокрема, витрат на сплату податків та обов`язкових платежів, інших матеріальних та прирівняних до них витрат. Позивач обрахував розмір упущеної вигоди підставі щомісячної орендної плати за договором оренди від 10.01.2014, укладеним з ФОП Каськовим В.В. та без включення до розрахунку витрат, пов`язаних з виконанням цього договору. Позивач не довів, що ці доходи були б реальними, а ним вживались адекватні заходи для їх одержання, і лише дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати цей прибуток.
За висновком суду, позивач не довів, що звертаючись до відповідача з пропозицією про укладення договору оренди, отримав безальтернативну відмову відповідача.
3.3.2. Суд зазначив, що встановлені у справі обставини, вказують на те, що належних та беззаперечних доказів на підтвердження своїх позовних вимог в частині стягнення збитків, в тому числі сам факт понесення ним таких витрат або можливості отримання доходу позивачем надано не було ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду. Отже, за висновком апеляційного господарського суду, позивач не довів наявність та розмір збитків, в т.ч. упущеної вигоди, завданих відповідачем у зв`язку із порушенням прав позивача як власника майна, як і не довів сам розмір збитків та період, протягом якого права позивача порушувалися.
3.3.3. Суд погодився з доводами апеляційної скарги про безпідставне здійснення судом першої інстанції розрахунків упущеної вигоди, виходячи з розміру неустойки у вигляді подвійної плати за користування об`єктом оренди в період з 01.11.2013 по 18.12.2013, що здійснювався в межах розгляду справи №905/2167/14, та на підставі договору оренди №328/2007 від 04.09.2007, дія якого припинилась 25.08.2013, оскільки, визначення судом першої інстанції розміру упущеної вигоди у цій справі, виходячи з умов договору оренди №328/2007 від 04.09.2007, виходить за межі позовних вимог.
Отже, суд апеляційної інстанції висновку про відсутність підстав для задоволення позову та скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
4.1. Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням та постановою, ТОВ "ВКФ "Будівельний Союз" звернулося до суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Східного апеляційного господарського суду від 28.02.2019 скасувати повністю, а рішення Господарського суду Донецької області від 18.06.2018 скасувати частково. Справу №905/482/15 передати повністю або частково на новий розгляд.
4.2. В обґрунтування зазначених вимог скаржник посилається на порушення судами норм процесуального права, яке знайшло свій прояв у такому.
4.2.1. Суд апеляційної інстанції вийшов за межі доводів та вимог апеляційної скарги позивача, тим самим порушив ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України.
4.2.2. Суди порушили ст.75 ГПК України, оскільки не врахували, що Вищий господарський суд України, розглядаючи цю справу, у постанові від 22.02.2017 зазначив, що погоджується з висновком про необхідність стягнути з відповідача 150 683,14 грн упущеної вигоди, яка становить суму неотриманого доходу від передачі в оренду майна позивачем ФОП Каськову В.В. за період з 11.02.2014 по 31.05.2014.
4.3. В обґрунтування вимог своєї касаційної скарги позивач також вказує на порушення судами норм матеріального права. Зокрема, неправильне застосування апеляційним господарським судом норм ст.ст.1212-1214 Циільного кодексу України.
Позивач стверджує, що ТОВ "АСИ-ОЙЛ" до теперішнього часу зареєстровано на окупованій території у м. Донецьку та неправомірно користується об`єктами нерухомого майна, які є власністю позивача.
Договір оренди з ФОП Каськовим В.В. укладено до початку проведення антитерористичної операції. Розмір збитків, нарахований позивачем за період з 11.02.2014 по 11.07.2014, не є результатом від господарської діяльності за економічною природою, а тому нарахування збитків жодним чином не підпадає під заборону відповідно до Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".
4.4. Скаржник наголошує, що з квітня 2014 року він не може повернути своє майно. У жовтні 2014 року він звернувся з позовом до відповідача про стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю, проте Вищий господарський суд України у постанові від 08.07.2015 у справі №908/4512/14 вказав на те, що позивачу слід обрати інший спосіб захисту своїх порушених прав, не пов`язаний з припиненням орендних правовідносин між ТОВ "АСИ-ОЙЛ" та попереднім власником майна. Відтак позивач звернувся з позовом у цій справі.