У Х В А Л А
21 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 686/12265/16-ц
Провадження № 14-314 зц 19
Велика Палата Верховного Суду у складі
судді-доповідача Гудими Д. А.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
ознайомилася з касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі також - позивач) на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 листопада 2016 року й ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 6 березня 2017 року у справі за позовом позивача до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі також - ТзОВ) "Факторингова компанія "ФК Факторинг", ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - ТзОВ "Октант-Центр", про визнання недійсними договорів про відступлення прав вимогита
в с т а н о в и л а:
у червні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсними договори про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитним договором № 26 від 24 грудня 2015 року та про відступлення права вимоги за договорами іпотеки від 24 грудня 2015 року, укладені ТзОВ "Факторингова компанія "ФК Факторинг" з ОСОБА_2
10 листопада 2016 року Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області ухвалив рішення, яке ухвалою від 6 березня 2017 року залишив без змін Апеляційний суд Хмельницької області, про відмову у задоволенні позову.
7 червня 2019 року позивач подав до Великої Палати Верховного Суду касаційну скаргу (вх. № 513/0/255-19 від 11 червня 2019 року), в якій просить "поновити позивачу строк на подання касаційної скарги; прийняти касаційну скаргу до розгляду та розглянути справу в порядку спрощеного провадження; винести ухвалу про передачу даної справи № 686/12265/16-ц на розгляд Великої Палати Верховного Суду".
Вказує про необхідність розгляду цієї справи Великою Палатою Верховного Суду для забезпечення розумної передбачуваності судових рішень у спорах щодо відступлення права вимоги за кредитними договорами за участю фізичних осіб. Вважає, що у справі є виключна правова проблема, вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру.
Відповідно до частини четвертої статті 10 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надала Верховна Рада України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до частини другої статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. А згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
Судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України). Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (частина перша статті 391 ЦПК України).
Право касаційного оскарження та судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку, визначені у статті 389 ЦПК України.
Відкриття касаційного провадження згідно зі статтями 393 і 394 ЦПК України передбачає перевірку правильності оформлення касаційної скарги та дотримання порядку її подання, зокрема сплату судового збору та дотримання строку на касаційне оскарження.