У Х В А Л А
24 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 203/3682/17
Провадження № 14-318цс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Лященко Н. П.,
суддів Антонюк Н.О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду цивільної справи за позовом ОСОБА_8 до Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання права та зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", від імені якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", на заочне рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 вересня 2018 року
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2017 року ОСОБА_8 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" (далі - ПАТ "Банк Михайлівський", банк), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонду), в якому уточнивши позовні вимоги просив:
- визнати за ним право на отримання відповідно до Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон № 4452-VI) відшкодування за картковим рахунком "Депозит*"вКлад" № НОМЕР_1 в загальному розмірі 19529,51 грн;
- зобов`язати ПАТ "Банк "Михайлівський" в особі уповноваженої особи подати до Фонду інформацію щодо нього як вкладника ПАТ "Банк "Михайлівський", який має право на відшкодування коштів за картковим рахунком "Депозит*"вКлад" № НОМЕР_1 в загальному розмірі 19529,51 грн;
- зобов`язати Фонд вчинити всі необхідні дії для здійснення виплати грошових коштів у межах гарантованої суми як вкладнику неплатоспроможного банку.
Позовні вимоги мотивував тим, що 08 лютого 2016 року між ним та ПАТ "Банк Михайлівський" було укладено договір, за яким банк відкрив йому картковий рахунок "Депозит*"вКлад" № НОМЕР_1 та прийняв від нього грошові кошти на загальну суму 20000,0 грн. 25 березня 2016 року між ним та банком було укладено договір банківського рахунку "Поточний рахунок "Ощадний", згідно з яким ПАТ "Банк Михайлівський" відкрив йому рахунок № НОМЕР_2 та прийняв від нього грошові кошти на загальну суму 50000,0 грн. Того ж дня між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-розрахунковий центр" (далі - ТОВ "ІРЦ", товариство) було укладено договір позики, за яким він передав товариству грошові кошти, що підлягали поверненню на його рахунки, відкриті у ПАТ "Банк Михайлівський". 19 травня 2016 року на виконання умов вищевказаного договору позики на його рахунки надійшли кошти в сумі 30531,14 грн. Крім того, 16 травня 2016 року між ним та ТОВ "ІРЦ" було укладено договір позики, за яким він також передав товариству грошові кошти, що підлягали поверненню на його рахунок № НОМЕР_2, відкритий у ПАТ "Банк Михайлівський". 19 травня 2016 року на виконання зазначеного договору позики на його рахунок № НОМЕР_2 надійшли грошові кошти в сумі 20029,51 грн. Того ж дня в системі інтернет-банкінгу "mPay" він здійснив переказ своїх грошових коштів у сумі 50029,51 грн із зазначеного рахунку на рахунок № НОМЕР_1 у ПАТ "Банк Михайлівський". На час ухвалення рішення про ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" на його рахунку № НОМЕР_1 в банку обліковувалося 70060,65 грн. Після звернення до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб йому було повернуто лише 20000,0 грн. При цьому ПАТ "Банк Михайлівський" повідомило його про те, що решта коштів не підлягає поверненню через нікчемність правочину з переказу коштів у сумі 50029,51 грн. Після повторного звернення до Фонду йому додатково було повернуто 30531,14 грн. Решту коштів - 19529,51 грн неповернуто, в зв`язку з чим позивач звернувся до суду.
Заочним рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 лютого 2018 року, з урахуванням ухвал цього суду про виправлення описок від 03 квітня та 11 жовтня 2018 року, позов задоволено.
Визнано право ОСОБА_8 на отримання відповідно до Закону № 4452-VI відшкодування за картковим рахунком " Депозит *вКлад" № НОМЕР_1 в сумі 19529,51 грн.
Зобов`язано ПАТ "Банк Михайлівський" в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" подати до Фонду додаткову інформацію щодо ОСОБА_8 як вкладника ПАТ "Банк Михайлівський", який має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в сумі 19529,51 грн.
Зобов`язано Фонд вчинити всі необхідні дії в межах наданих законом повноважень із здійснення виплати відшкодування коштів у межах гарантованої суми ОСОБА_8 як вкладникові ПАТ "Банк Михайлівський".
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що кошти, на рахунку позивача № НОМЕР_1 у ПАТ "Банк Михайлівський" є вкладом у розумінні Закону № 4452-VI, а тому вимоги позивача про відшкодування коштів у межах гарантованої суми є обґрунтованими, а відмова відповідача повернути ці кошти - незаконною.
Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 вересня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ "Банк "Михайлівський" залишено без задоволення. Заочне рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 лютого 2018 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та зазначив, що спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, а кошти на рахунку позивача є вкладом відповідно до норм Цивільного кодексу України та Закону № 4452-VI. Доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують та не свідчать про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
У жовтні 2018 року ПАТ "Банк Михайлівський", від імені якого діє уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський", подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просило скасувати заочне рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 лютого 2018 року і постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 вересня 2018 року та закрити провадження у справі.