У Х В А Л А
25 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 826/11076/17
Провадження № 11-497апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
розглянула матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Центр факторингових послуг" (далі - ТОВ "ФК "Центр факторингових послуг" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Руслана Олеговича (далі - Нотаріус), третя особа - ТОВ "ФК "Центр факторингових послуг", про визнання протиправним і скасування рішення, зобов?язання вчинити дії та
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Нотаріуса, у якому просила:
- визнати протиправним і скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 35329427, прийняте Нотаріусом як державним реєстратором 23 травня 2017 року, щодо державної реєстрації за ТОВ "ФК "Центр факторингових послуг"права власності на об`єкт нерухомого майна: квартиру загальною площею 92,5 кв. м, житловою площею 46,5 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер нерухомого майна: 1255699580000);
- зобов`язати Нотаріуса внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідні записи про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на вказаний вище об`єкт нерухомого майна.
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 07 червня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року, позов задовольнив.
Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ТОВ "ФК "Центр факторингових послуг" подало касаційну скаргу.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 29 січня 2019 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, а ухвалою від 17 квітня 2019 року передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), мотивувавши це тим, що учасник справи оскаржує судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
За правилами частини шостої статті 346 КАС України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Оскільки в касаційній скарзі позивач просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення правил предметної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність правових підстав для прийняття цієї справи до розгляду.
З огляду на те, що предметом перегляду в цій справі є судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, зокрема, щодо правильності застосування судами норм процесуального законодавства, а характер спірних правовідносин не вимагає участі сторін у судовому засіданні, незважаючи на клопотання третьої особи про розгляд справи за участю її представника, Велика Палата Верховного Суду призначає розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами без виклику учасників справи.
При цьому Велика Палата Верховного Суду враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.