У Х В А Л А
25 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 469/1044/17
Провадження № 14-317 цс 19
Велика Палата Верховного Суду у складі
судді-доповідача Гудими Д. А.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
ознайомилася з матеріалами справи за позовом заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 (далі - прокурор) в інтересах держави до Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області (далі також - Коблівська сільрада), ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання незаконними та скасування рішень сільської ради, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки з незаконного володіння
за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 7 вересня 2017 року та постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 1 червня 2018 року і
в с т а н о в и л а:
у липні 2017 року прокурор звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати незаконними та скасувати рішення Коблівської сільради № 10 від 26 грудня 2012 року (далі також - рішення № 10) в частині затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0570 га (пасовища) для ведення садівництва із земель, не наданих у власність і постійне користування, у межах села Коблеве Коблівської сільради;
- визнати незаконним і скасувати рішення Коблівської сільради № 31 від 10 квітня 2015 року (далі також - рішення № 31) у частині затвердження ОСОБА_1 проекту із землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 з ведення садівництва на комерційне призначення - для будівництва й обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування;
- визнати недійсним і скасувати виданий ОСОБА_1 державний акт від 29 грудня 2012 року серії НОМЕР_2 на право власності на земельну ділянку площею 0,0570 га з кадастровим номером НОМЕР_1 у межах села Коблеве Коблівської сільради (далі також - земельна ділянка).
- витребувати від ОСОБА_3 у власність Коблівської об`єднаної територіальної громади в особі Коблівської сільради земельну ділянку.
Мотивував позов такими обставинами:
- згідно з рішенням № 10 Коблівська сільрада затвердила проект землеустрою та надала у власність ОСОБА_1 земельну ділянку;
- 29 грудня 2012 року на підставі рішення № 10 відділ Держкомзему у Березанському районі видав ОСОБА_1 державний акт на право власності серії НОМЕР_2 (далі також - державний акт) на земельну ділянку;
- 24 квітня 2014 року на підставі державного акта реєстраційна служба Березанського районного управління юстиції зареєструвала право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку (запис № 94844116);
- згідно з рішенням № 31 Коблівська сільрада затвердила проект землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки з ведення садівництва на комерційне призначення - для будівництва й обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування;
- 23 березня 2016 року на підставі договору купівлі-продажу № 302 ОСОБА_1 продав ОСОБА_2 земельну ділянку, про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зроблений запис № 13863662;
- 21 квітня 2016 року на підставі договору купівлі-продажу № 433 ОСОБА_2 продала ОСОБА_3 земельну ділянку, про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зроблений запис № 14304879;
- земельна ділянка знаходиться у межах прибережної захисної смуги Чорного моря у зоні рекреації, а зміна цільового призначення та продаж земельних ділянок прибережних захисних смуг законодавством не передбачено. Надання такої земельної ділянки у власність суперечить вимогам земельного законодавства.
26 липня 2017 року Березанський районний суд Миколаївської області ухвалою відкрив провадження у справі.
7 вересня 2017 року Березанський районний суд Миколаївської області ухвалив заочне рішення, яким позов задовольнив.
Мотивував рішення тим, що передання земельних ділянок прибережних захисних смуг у приватну власність і для потреб, не зазначених у частині четвертій статті 59 ЗК України, законодавство України не передбачає. Будівництво об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування на земельній ділянці суперечить земельному та водному законодавству, містобудівній документації, чинним будівельним нормам, державним стандартам і правилам. Тому Коблівська сільрада всупереч законодавству передала у приватну власність та змінила цільове призначення земельної ділянки, що знаходиться у межах прибережної захисної смуги, для потреб, не передбачених законом. З огляду на зазначене на підставі частини третьої статті 388 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України прокурор обґрунтовано просить витребувати на користь територіальної громади земельну ділянку в особи, що не мала права її відчужувати.
1 червня 2018 року Апеляційний суд Миколаївської області прийняв постанову, якою залишив без змін заочне рішення суду першої інстанції.
Мотивував рішення так:
ОСОБА_1 набув право власності на земельну ділянку прибережної захисної смуги, яку не могла набути фізична та юридична особа, внаслідок незаконних рішень Коблівської сільради, тобто у спосіб, який лише за формальними ознаками мав вигляд законного;
тому земельна ділянка може бути витребувана у ОСОБА_3 як незаконного володільця відповідно до статті 388 ЦК України;
щодо перебігу позовної давності, то суд зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази отримання прокурором рішень Коблівської сільради № 10 і № 31;
відомостей про те, що земельна ділянка розташована у межах прибережної захисної смуги Чорного моря, у тексті рішень Коблівської сільради № 10 та № 31 немає. У 2012-2013 роках заяви та повідомлення про порушення законності цими рішеннями Коблівської сільради до органів прокуратури не надходили. Про незаконність дій Коблівської сільради з прийняття рішень № 10 і № 31 прокурор довідався під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016150000000137, зареєстрованому 17 червня 2016 року за фактом зловживання службовим становищем посадовими особами Коблівської сільради при прийнятті рішень про надання у приватну власність земельних ділянок;
оскільки прокурор звернувся з позовом у липні 2017 року, то позовну давність, строк якої встановлений статтею 257 ЦК України, не пропустив.
У липні 2018 року відповідач ОСОБА_3 звернувся з касаційною скаргою. Вказує на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права. Просить скасувати рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 7 вересня 2017 року, постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 1 червня 2018 року та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Мотивує скаргу так:
суди не звернули увагу на те, що прокурор, обґрунтовуючи порушення інтересів держави, фактично звернувся з позовом в інтересах територіальної громади;
порушенням процесуальних норм є те, що заяву про забезпечення позову суд першої інстанції розглядав без виклику й участі ОСОБА_3 Копію ухвали про забезпечення позову суд відповідачам не надсилав;
суд апеляційної інстанції порушив припис частини восьмої статті 83 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України, оскільки долучив до матеріалів справи новий доказ - Проект планування та забудови Березанського району Миколаївської області - без зазначення будь-яких причин неможливості його подання до суду першої інстанції;
вимоги прокурора до Коблівської сільради слід розглядати за правилами адміністративного судочинства, а тому провадження у справі в цій частині необхідно закрити;