Постанова
Іменем України
24 червня 2019 року
м. Київ
справа № 404/7490/16-ц
провадження № 61-14703св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Департамент охорони здоров`я Кіровоградської обласної державної адміністрації,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 20 лютого 2017 року у складі судді Павелко І. Л. та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 11 травня 2017 року у складі колегії суддів: Карпенка О. Л., Гайсюка О. В., Мурашка С. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Департаменту охорони здоров`я Кіровоградської обласної державної адміністрації (далі - Департамент) про відшкодування завданої шкоди.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що у період із 22 квітня 2016 року її малолітня дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебувала на стаціонарному лікуванні у різних лікувальних закладах і дитині встановлено клінічний діагноз: Е 10.9 Цукровий діабет, 1 тип, тяжкий перебіг, стан компенсації; дисфункція підшлункової залози; дифузний зоб І ступеню, еутиреоз; передчасне телархе. Дитині встановлено інвалідність третьої групи та призначено індивідуальну програму реабілітації. Управлінням соціального захисту населення Виконавчого комітету Кіровської районної у м. Кіровограді ради їй, як матері малолітньої дитини, встановлена державна допомога інвалідам. У періоди перебування у лікувальних закладах дитина забезпечувалася лікарськими засобами. Проте після виписки дитина потребує подальшого щоденного отримання лікування. Відповідач не виконав вимог чинного законодавства в частині безкоштовного забезпечення її та хворої дитини лікарськими засобами та виробами медичного призначення (голками для ін`єкцій та тест-смужками), а тому вона була вимушена придбавати їх за власні кошти. Вважає, що такими діями відповідача їй завдано майнової шкоди.
Посилаючись на викладене, позивач, з урахуванням уточнених вимог, просила стягнути з Департаменту охорони здоров`я Кіровоградської обласної державної адміністрації на її користь відшкодування завданої невиконанням законодавства майнової шкоди у розмірі 18 296,25 грн.
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 20 лютого 2017року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що направлення на отримання інсуліну позивач отримує в поліклініці де дитина знаходиться на обліку, а сам інсулін отримує безпосередньо аптеці. До розподілення ліків хворим дітям поліклінікою Департамент немає жодного відношення.
Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 11 травня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції про те, що відповідач не є закладом охорони здоров`я (стаття 16 Основ законодавства України про охорону здоров`я) та безпосередньо не здійснює лікування хворих, забезпечення їх лікарськими засобами та виробами медичного призначення. Відповідач відноситься до органів охорони здоров`я (стаття 15 Основ законодавства України про охорону здоров`я). На підтвердження одного випадку придбання інсуліну, якими загалом хвора дитина позивача забезпечена, надано фіскальний чек від 19 грудня 2016 року згідно з яким за придбані ліки Протафан НМ Пенфіл сплачено 208,10 грн. Проте доказів того, що вказані ліки позивач придбала за власні кошти у зв`язку з тим, що за виданим лікарем рецептом не був забезпечений ліками закладом охорони здоров`я (лікувальним або поліклінічним закладом чи аптекою) суду не надав (не надав відповідний невикористаний рецепт лікаря на придбання таких ліків). Теж саме стосується виробів медичного призначення. Позивач не надав доказів того, що закладами охорони здоров`я йому відмовлено у видачі рецепту на необхідні вироби медичного призначення або у відпуску голок для ін`єкцій, ланцетів для проколювання шкіри чи тест-смужок за рецептом лікаря.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників
У червні 2017 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 20 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 11 травня 2017 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вказує на те, що відповідач є розпорядником коштів, які виділяються державою для забезпечення хворих на цукровий діабет лікарськими засобами та витратними виробами медичного призначення, але Департамент не виконав своїх обов`язків, покладених на нього законодавством та статутними документами, не забезпечив відповідного фінансування лікувальних закладів, не забезпечив потреб хворої доньки позивача. Практично постійно позивач витрачає власні грошові кошти для цілодобового супроводу безперебійного лікування хворої дитини, яка потребує пильної уваги позивача, як інвалід при наявності невиліковної хвороби. Разом з тим, позивач має право на відшкодування затрат, пов`язаних з придбанням витратних матеріалів, які остання придбаває постійно у зв`язку з перебігом хвороби доньки. Після встановлення дитині захворювання Цукровий діабет, 1 тип, тяжкий перебіг, ОСОБА_1 витратила особистих грошових коштів у сумі 18 296,25 грн, що підтверджується оригіналами товарних чеків, чеків про безготівковий переказ коштів, експрес-накладних, видаткових накладних на придбання: тест-смужок Accu-Chec Performa, ланцет Accu-Chec Softclix, голок Microfine, інсуліна "Актрапід", інсуліна "Протафан". Використання зазначених медичних витратних матеріалів при лікуванні дитини та підтримці її життєдіяльності підтверджується наявністю чеків медичних установ, використаних упаковок з-під препаратів, які є доказами придбання та використання позивачем таких препаратів за призначенням. Позовні вимоги є об`єктивними та ґрунтуються на доказах, які містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у ЦПК України. Між неправомірними діями відповідача та завданою шкодою позивачу є безпосередній причинний зв`язок і є вина останнього, а тому Департамент повинен відшкодувати завдану останній матеріальну шкоду.
У серпні 2017 року від Департаменту надійшли заперечення на касаційну скаргу, згідно з якими відповідач не має законних підстав отримати інформацію щодо лікування дитини у Кіровоградській дитячій обласній лікарні чи іншому медичному закладі. Департамент не порушував норм чинного законодавства України, не вчиняв інших дій, що могли б завдати шкоди позивачу, чи порушити його права.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу та надано строк для подання заперечень на касаційну скаргу.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У березні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано указану справу до Верховного Суду.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просив повідомити про день, час та місце розгляду касаційної скарги для прийняття участі у її розгляді.
Підстави для задоволення клопотання відсутні, виходячи з наступного.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК Україниу суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
Разом із тим, як зазначено у частині тринадцятій статті 7ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій відповідають вимогам статей ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.
Судом встановлено, що у період із 22 квітня по 12 травня 2016 року ОСОБА_3 , яка є донькою позивача, перебувала на стаціонарному лікуванні у педіатричному відділенні Кіровоградської дитячої обласної лікарні, де їй встановлено діагноз: цукровий діабет тип І, важка форма; кетоіцидоз; гострий фаринготрахеіт; антено-невротичний синдром; метаболічна кардіоміопатія; функціональні запори.
У період із 04 липня по 8 липня 2016 року ОСОБА_3 перебувала у стаціонарі Державної установи "Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка", де їй встановлений діагноз: Е 10.9 Цукровий діабет, 1 тип, тяжкий перебіг, стан компенсації; дисфункція підшлункової залози; дифузний зоб І ступеню, еутиреоз; передчасне телархе.
Хворій дитині рекомендована форма індивідуальної програми реабілітації, у тому числі медична, призначено амбулаторне лікування, зокрема регулярне введення препаратів інсуліну.
Дитина перебуває під диспансерним наглядом ендокринолога і їй призначена індивідуальна програма реабілітації.
Із 23 травня 2016 року Управлінням соціального захисту населення Виконавчого комітету Кіровської районної в м. Кіровограді ради позивачу призначена державна соціальна допомога на дитину-інваліда.
Із травня 2016 року і надалі позивачем регулярно здійснюється закупівля виробів медичного призначення (тест-смужки, ланцети для ін`єкцій, голки для ін`єкцій препаратів інсуліну) а також одного разу препарат Протафан НМ Пенфіл (препарат для лікування цукрового діабету), що підтверджується копіями товарних чеків видаткових накладних документів на переказ коштів.
На вказані цілі нею витрачено кошти у розмірі 18 296,5 грн.
Нормативно-правове обґрунтування
Відповідно до Положення про Департамент охорони здоров`я Кіровоградської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 31 січня 2014 року № 25-р, Департамент утворюється головою Кіровоградської ОДА, входить до її складу і в межах Кіровоградської області забезпечує виконання покладених на нього завдань, зокрема: забезпечення реалізації державної політики у галузі охорони здоров`я Кіровоградської області; управління закладами охорони здоров`я, які утримуються за рахунок коштів обласного бюджету; визначає потребу у лікарських засобах та виробах медичного призначення для лікувально-профілактичних закладів області; здійснює фінансування закладів охорони здоров`я, що утримуються за рахунок коштів обласного бюджету; контролює ефективне використання ними фінансових, матеріальних та трудових відносин; здійснює, як головний розпорядник коштів обласного бюджету, управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень та оцінку ефективності бюджетних програм, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі.