Постанова
Іменем України
19 червня 2019 року
м. Київ
справа № 702/1369/16-ц
провадження № 61-15359св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Монастирищенська районна рада Черкаської області, Монастирищенська центральна районна лікарня,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 02 лютого 2017 року в складі судді Мазай Н. В. та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 18 квітня 2017 року в складі колегії суддів: Сіренка Ю. В., Ювшина В. І., Пономаренка В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення"
ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Монастирищенської районної ради Черкаської області, Монастирищенської центральної районної лікарні про визнання незаконним та скасування рішення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позовна заява мотивована тим, що рішенням Монастирищенської районної ради Черкаської області від 20 травня 2013 року його було призначено на посаду головного лікаря Монастирищенської центральної районної лікарні та укладено з ним контракт на період з 11 червня 2013 року до 10 червня 2014 року. Зміни чи доповнення до контракту не вносились, додаткові угоди не підписувались. Після закінчення терміну дії контракту, позивач продовжував працювати на посаді головного лікаря вказаної лікарні.
Позивач, перебуваючи на лікарняному, 30 листопада 2016 року дізнався, що рішенням Монастирищенської районної ради Черкаської області від 29 листопада 2016 року дію контракту було припинено, його звільнено із займаної посади з 29 листопада 2016 року відповідно до пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України, а голові районної ради доручено розірвати контракт. Позивач вважає вказане рішення незаконним, оскільки сумлінно виконував взяті на себе зобов`язання за контрактом та не порушував його умов, тому підстави для припинення контракту відсутні. Вважає, що Монастирищенська районна рада Черкаської області порушила його трудові права, а також трудове законодавство України.
На підставі викладеного ОСОБА_1 просив визнати незаконним та скасувати рішення Монастирищенської районної ради Черкаської області від 29 листопада 2016 року "Про розірвання контракту з головним лікарем Монастирищенської ЦРЛ ОСОБА_1 "; поновити його на посаді головного лікаря Монастирищенської центральної районної лікарні; стягнути з Монастирищенської центральної районної лікарні на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу; рішення в частині поновлення його на посаді головного лікаря Монастирищенської центральної районної лікарні та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць допустити до негайного виконання.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області від 02 лютого 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що рішенням Монастирищенської районої ради Черкаської області від 29 листопада 2016 року прийнято з додержанням норм трудового законодавства, обґрунтовано припинено дію трудового договору (контракту) з головним лікарем Монастирищенської центральної районної лікарні ОСОБА_1 та звільнено його із займаної посади з 29 листопада 2016 року в зв`язку з невиконанням ним умов, викладених у абзаці 5 пункту 2.8, абзаці 3 пункту 5.3, пункту 2.2 контракту від 11 червня 2013 року.
Підставами для звільнення позивача із займаної посади головного лікаря Монастирищенської центральної районної лікарні стали: довідка Фінансового управління Монастирищенської районної державної адміністрації Черкаської області від 23 вересня 2016 року про перевірку стану нарахування та виплати заробітної плати за вісім місяців 2016 року по закладах охорони здоров`я; протокол про порушення бюджетного законодавства від 23 вересня 2016 року; звіт тимчасової контрольної комісії Монастирищенської районої ради Черкаської області з питань перевірки дотримання умов контракту головним лікарем Монастирищенської центральної районної лікарні щодо ефективного використання майна, яке є спільною власністю територіальних громад сіл, селища, міста, району, та витрачання виділених бюджетних коштів від 19 липня 2016 року, відповідно до якого встановлено ряд недоліків.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 18 квітня 2017 року рішення суду першої інстанції залишене без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив, що при укладенні контракту закон надав право сторонам встановлювати їх права, обов`язки та відповідальність, зокрема, як передбачену нормами КЗпП України, так і підвищену відповідальність керівника та додаткові підстави розірвання договору.
Щодо посилання позивача на звільнення з роботи у період його тимчасової непрацездатності, то частина третя статті 40 КЗпП України встановлює таку заборону лише у випадках звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, тобто з підстав, передбачених статтями 40, 41 КЗпП України, а позивача звільнено відповідно до пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України.
Звільнення позивача відбулося з дотриманням умов контракту та вимог трудового законодавства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у травні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, що позивача звільнено з роботи з порушенням норм трудового законодавства та вимог укладеного між сторонами трудового договору.
Суди дійшли помилкового висновку про правомірність розірвання контракту не на підставі абзацу 3 пункту 5.3 розділу 5 контракту, а на підставі абзацу 4 пункту 5.3 розділу 5 контракту.
Суди не з`ясовували наявність підстав для припинення контракту, передбачених абзацом 3 пункту 5.3 розділу 5 контракту, який зазначено як підставу в рішенні про розірвання контракту.
Суди не з`ясували дотримання Монастирищенською районною радою Черкаської області трудового законодавства при розірванні контракту, зокрема порядку та строків застосування дисциплінарних стягнень.
Суди дійшли неправильного висновку про те, що норми частини третьої статті 40 КЗпП України не поширюються на правовідносини, що є предметом судового розгляду.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористалися своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 травня 2017 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
28 березня 2018 справу передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Про здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 "Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки", у справі призначено повторний автоматизований розподіл.
Ухвалою Верховного Суду від 10 червня 2019 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 11 червня 2013 року між ОСОБА_1 та Монастирищенською районною радою Черкаської області був укладений контракт про призначення ОСОБА_1 на посаду головного лікаря Комунального закладу "Монастирищенська центральна районна лікарня".
За два місяці до закінчення терміну дії контракту він може бути за згодою сторін продовжений або укладений на новий чи інший термін (пункт 5.5 контракту).
Відповідно до пункту 5.6 контракту, якщо розірвання контракту проводиться на підставах, встановлених у контракті, але не передбачених діючим законодавством України, про це зазначається у трудовій книжці головного лікаря з посиланням на пункт 8 частини першої статті 36 КЗпП України.
Пунктом 6.1. контракту встановлений строк його дії з 11 червня 2013 року до 10 червня 2014 року.
Згідно з листом Монастирищенської районної ради Черкаської області від 10 червня 2014 року на протязі останніх двох останніх місяців терміну дії контракту жодною зі сторін не внесено заперечень щодо перебування ОСОБА_1 на посаді головного лікаря Комунального закладу "Монастирищенська центральна районна лікарня", тому продовження його діяльності на вищевказаній посаді відбувається на законних підставах.
Відповідно до пункту 2.2 контракту головний лікар зобов`язується забезпечити виконання показників ефективності використання майна, яке є спільною власністю територіальних громад сіл, селища, міста району.
Головний лікар зобов`язаний контролювати додержання виконавчої та фінансової дисципліни (абзац 5 пункту 2.8 контракту).
Пункт 5.3 контакту передбачає, що головний лікар може бути звільнений з посади, а цей контракт розірваний з ініціативи Монастирищенської районної ради Черкаської області до закінчення терміну дії, зокрема, у разі невиконання комунальним закладом зобов`язань перед бюджетом та іншими організаціями щодо сплати податків, зборів та обов`язкових платежів, а також невиконання комунальним закладом зобов`язань щодо виплати заробітної плати працівникам чи недотримання графіка погашення заборгованості із заробітної плати.
Рішенням Монастирищенської районої ради Черкаської області від 29 листопада 2016 року "Про розірвання контракту з головним лікарем Монастирищенської ЦРЛ ОСОБА_1 ", припинено дію трудового договору (контракту) з головним лікарем Монастирищенської центральної районної лікарні ОСОБА_1 та звільнено його із займаної посади з 29 листопада 2016 року відповідно до пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України, в зв`язку з невиконанням ним умов, викладених у абзаці 5 пункту 2.8, абзаці 3 пункту 5.3, пункту 2.2 контракту від 11 червня 2013 року, укладеного з ОСОБА_1, враховуючи рішення районної ради від 27 липня 2016 року про визнання незадовільною роботи головного лікаря Монастирищенської центральної районної лікарні ОСОБА_1 з дотримання ним умов контракту. Доручено голові районної ради ОСОБА_4 розірвати контракт з ОСОБА_1 .