Постанова
Іменем України
26 червня 2019 року
м. Київ
справа № 234/7927/16-ц
провадження № 61-17968св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Приватне акціонерне товариство "АІСЕ Україна",
відповідач - ОСОБА_1,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "АІСЕ Україна" на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 03 травня 2017 року у складі колегії суддів: Краснощокової Н. С., Агєєва О. В., Новосядлої В. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У травні 2016 року Приватне акціонерне товариство "АІСЕ Україна" (далі - ПрАТ "АІСЕ Україна") звернулося до суду з позовом, який уточнило в процесі розгляду справи, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 14 травня 2008 року між Закритим акціонерним товариством "АІСЕ Україна" (далі - ЗАТ "АІСЕ Україна"), правонаступником якого є ПрАТ "АІСЕ Україна", та ОСОБА_1 було укладено угоду № 192571 про надання послуг з метою придбання товару в групах, а саме легкового автомобіля марки "ЗАЗ Ланос TF 69Y0", який відповідач отримав у березні 2011 року. В свою чергу ОСОБА_1 повинен був оплатити вартість транспортного засобу та наданих йому послуг шляхом сплати щомісячних внесків. Однак відповідач виконав свої зобов`язання за угодою не в повному обсязі, у зв`язку з чим в нього утворилася заборгованість в загальному розмірі 40 434,67 грн. З метою забезпечення виконання умов угоди 08 лютого 2011 року між ПрАТ "АІСЕ Україна" та ОСОБА_2, ОСОБА_3 був укладений договір поруки, за яким поручителі зобов`язалися солідарно відповідати перед товариством за виконання ОСОБА_1 у повному обсязі зобов`язань, що виникають з угоди. Враховуючи викладене, з урахуванням того, що ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 17 лютого 2017 року позов до поручителів було залишено без розгляду, ПрАТ "АІСЕ Україна" просило стягнути з відповідача на свою користь зазначену заборгованість та понесені судові витрати.
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 17 лютого 2017 року у складі судді Літовки В. В. в задоволенні позову відмовлено.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що згідно з копією свідоцтва про смерть ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . До померлої фізичної особи не може бути пред`явлено позов. Правовідносини, що виникли між сторонами, допускають правонаступництво. У 2013 року П`ята макіївська державна нотаріальна контора завела спадкову справу до майна померлого відповідача, однак станом на 01 лютого 2017 року не було проведено її перереєстрацію, у зв`язку з чим відсутня будь-яка інформація про наявність спадкоємців. За таких обставин позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 03 травня 2017 року апеляційну скаргу ПрАТ "АІСЕ Україна" задоволено частково. Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 17 лютого 2017 року скасовано. Провадження у справі закрито. Роз`яснено позивачу право звернутися з відповідним позовом до спадкоємців померлого боржника в порядку, передбаченому статтею 1281 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що ПрАТ "АІСЕ Україна" звернулося до суду з цим позовом у травні 2016 року, а відповідач помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Чинним законодавством України не передбачено можливості пред`явлення позову до особи, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої припинилася. В тому випадку, якщо факт смерті відповідача, що настала до подання позову, буде встановлено на стадії судового розгляду, суду слід керуватися положеннями пункту 1 частини першої статті 205 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року в редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваного судового рішення (далі - ЦПК України 2004 року), та закрити провадження у справі у зв`язку з тим, що вона не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. При цьому, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, позивачу має бути роз`яснене право звернутися з відповідним позовом до спадкоємців померлого боржника.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги.
У червні 2017 року ПрАТ "АІСЕ Україна" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просило скасувати ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 03 травня 2017 року, а справу направити на новий апеляційний розгляд.
Касаційна скарга мотивована тим, що відкривши 06 липня 2016 року провадження у справі, суд першої інстанції надав ОСОБА_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , процесуальний статус сторони у справі. Спірні правовідносини допускають правонаступництво. Сама по собі неможливість отримання місцевим судом інформації щодо кола спадкоємців померлої особи не може свідчити про їх відсутність. Апеляційний суд безпідставно не задовольнив клопотання про зупинення провадження у справі до з`ясування наявності правонаступників ОСОБА_1
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали з Краматорського міського суду Донецької області.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
03 травня 2018 року справу № 234/7927/16-ц Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Судами встановлено, що 14 травня 2008 року між ЗАТ "АІСЕ Україна", правонаступником якого є ПрАТ "АІСЕ Україна", та ОСОБА_1 було укладено угоду № 192571 про надання послуг з метою придбання товару в групах, а саме легкового автомобіля марки "ЗАЗ Ланос TF 69Y0".
За умовами вказаної угоди ЗАТ "АІСЕ Україна" зобов`язалося надати ОСОБА_1 послуги з адміністрування фінансових активів з метою купівлі товару в групах за системою, яка умовно називається "Автоплан" і полягає у створенні груп покупців (учасників системи) з метою придбання автомобілів, а відповідач зобов`язався сплачувати щомісячно цілий чистий внесок або його половину за власним вибором, а також щомісячний внесок в оплату послуг товариства і щомісячний внесок в оплату страхового платежу.
У березні 2011 року ОСОБА_1 отримав автомобіль марки "ЗАЗ Ланос TF 69Y0", однак через неналежне виконання своїх зобов`язань в нього утворилася заборгованість перед товариством в загальному розмірі 40 434,67 грн.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).