Постанова
Іменем України
26 червня 2019 року
м. Київ
справа № 376/2322/17
провадження № 61-29787св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Красноліська сільська рада Сквирського району Київської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Хомич Іван Олександрович, на рішення Сквирського районного суду Київської області від 14 грудня 2017 року у складі судді Клочка В. М. та постанову Апеляційного суду Київської області від 20 березня 2018 року у складі колегії суддів: Лівінського С. В., Березовенко Р. В., Олійника В. І., у справі за позовом ОСОБА_1 до Красноліської сільської ради Сквирського району Київської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Красноліської сільської ради Сквирського району Київської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є єдиним сином померлого ОСОБА_2, тобто спадкоємцем першої черги за законом, оскільки батько проживав одиноко в будинку АДРЕСА_1 та за життя заповіту не склав.
У липні 2017 року ОСОБА_1 в усній формі звернувся до Сквирської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
Листом завідуючої Сквирської районної державної нотаріальної контори від 28 липня 2017 року ОСОБА_1 було відмовлено у зв`язку з тим, що строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 сплинув 08 грудня 2006 року, спадкова справа не заводилась та заявником не було подано жодного із документів, необхідних для заведення спадкової справи.
Вважає, що шестимісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини він пропустив з поважних причин тому, що є громадянином Російської Федерації, зареєстрований та постійно проживає на території Російської Федерації та з 2006 року ні разу не приїздив на територію України, з батьком тривалий час через неприязні стосунки він не спілкувався, є інвалідом другої групи, у зв`язку з чим постійно потребує особливої турботи та догляду.
Крім того, про смерть батька довідався випадково близько двох місяців тому.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Сквирського районного суду Київської області від 14 грудня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив із того, що ОСОБА_1 не було надано достовірних та безспірних доказів щодо неможливості звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька у встановлений законодавством України строк.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Київської області від 20 березня 2018 року залишено без змін рішення Сквирського районного суду Київської області від 14 грудня 2017 року.
Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, виходив із того, що ОСОБА_1, у порушення вимог статей 10, 60 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи (далі - ЦПК України 2004 року), не доведено обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, та не надано належних і допустимих доказів цих обставин.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 від імені якого діє адвокат Хомич І. О., посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Сквирського районного суду Київської області від 14 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Київської області від 20 березня 2018 року і направити справу на новий розгляд.
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають критеріям законності та обґрунтованості. Суди попередніх інстанцій необґрунтовано не прийняли до уваги те, що ОСОБА_1 не було відомо про смерть його батька у зв`язку із незалежними від нього обставинами, оскільки він є громадянином Російської Федерації, зареєстрований та постійно проживає на території Російської Федерації. На територію України з 2000 року і до даного часу він не приїздив. Починаючи з 14 квітня 1998 року є інвалідом другої групи у зв`язку із захворюванням, яке отримав внаслідок травми голови, та є непрацездатним.
Зв`язок зі своїм батьком ОСОБА_1 підтримував через свою матір, яка до червня 2017 року приховувала від нього інформацію про смерть батька.
З 26 квітня 1993 року за станом здоров`я ОСОБА_1 потребує встановлення та оформлення над ним опіки. Відповідно до постанови голови адміністрації м. Спаськ-Дальній Проморського краю № 398 йому було призначено опікуна.
Зазначене свідчить про те, що ОСОБА_1 лише у 2017 році дізнався про смерть батька та через стан свого здоров`я не міг вчасно звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу від Красноліської сільської ради Сквирського району Київської області не надходив.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 01 червня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сквирського районного суду Київської області від 14 грудня 2017 рок та постанову Апеляційного суду Київської області від 20 березня 2018 року і витребувано із Сквирського районного суду Київської області цивільну справу № 376/2322/17.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги їх висновків не спростовують.
Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.