Постанова
Іменем України
26 червня 2019 року
м. Київ
справа № 344/8414/18
провадження № 61-8465 св 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Кривцової Г. В., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідачі: Івано-Франківська міська рада, управління з питань Державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради,
представник Івано-Франківської міської ради - Шуляк Юрій Сергійович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 18 березня 2019 року у складі колегії суддів: Мелінишин Г. П., Пнівчук О. В., Ясеновенко Л. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Івано-Франківської міської ради, управління з питань Державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно.
Позовна заява мотивована тим, що рішенням Івано-Франківської міської ради від 23 листопада 2006 року № 475 йому, як підприємцю, надано дозвіл на проведення проектно-пошукових робіт для будівництва станції технічного обслуговування автомобілів (далі - СТО) на розі вул. Романа Левицького - Набережної імені Василя Стефаника у м. Івано-Франківську, при умові укладення угоди з виконавчим комітетом міської ради про участь у соціально-економічному розвитку міста. На виконання архітектурно-планувального завдання від 11 січня 2007 року № 2 ним виготовлено проектну документацію та складено схему генерального плану станції технічного обслуговування автомобілів, яка погоджена відповідними службами.
У 2010 році між ним та Івано-Франківською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,16 га, цільове призначення для будівництва СТО. 01 травня 2016 року між ним та виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради укладено договір № 91 про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста. Відповідно до усіх дозвільних документів до травня 2016 року ним збудовано СТО, проведено технічну інвентаризацію, виготовлено технічний паспорт та складено акт готовності об`єкта до експлуатації.
13 квітня 2018 року він звернувся до Івано-Франківської міської ради Центру надання адміністративних послуг із заявою про видачу сертифіката відповідності закінченого об`єкту Станції технічного обслуговування автомобілів. Проте у видачі цього сертифіката йому відмовлено, оскільки в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття до експлуатації закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутній документ, що дає право на виконання будівельних робіт. Вважав, що такими діями відповідача порушено його права, оскільки ним здійснено будівництво СТО без будь-яких порушень, він використав усі можливості для реєстрації права власності на це майно.
З урахуванням викладеного ОСОБА_1 просив суд на підставі статей 328, 331, 392 ЦК України визнати за ним право власності на нежитлове приміщення, а саме Станцію технічного обслуговування автомобілів, загальною площею 595,9 кв. м, що розташована на розі АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10 грудня 2018 року у складі судді Пастернак І. А. позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно нежитлове приміщення - Станцію технічного обслуговування автомобілів, загальною площею 595,9 кв. м, що розташована на розі АДРЕСА_1 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що будівництво спірної СТО закінчено у червні 2016 року без будь-яких зауважень, приписів, рішень, протоколів чи інших документів контролюючих органів, які б засвідчували порушення при її будівництві. Таким чином, вказані обставини свідчать про те, що наявні підстави для визнання за позивачем права власності на це нерухоме майно. При цьому суд керувався статтею 331 ЦК України.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 18 березня 2019 року апеляційна скарга Івано-Франківської міської ради задоволена, рішення суду першої інстанції скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивачем належними і допустимими доказами не підтверджено введення спірного приміщення до експлуатації у встановленому законом порядку й набуття цим майном статусу об`єкта нерухомого майна, як об`єкта цивільного права. Положеннями статей 328, 392 ЦК України не передбачено визнання права власності на новостворений об`єкт за рішенням суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати й залишити у силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що ним вжито усі заходи щодо реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, проте Івано-Франківська міська рада створює умови, які унеможливлюють проведення реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт. 13 квітня 2018 року він повторно звернувся із заявою про видачу сертифіката відповідності закінченого будівництвом об`єкту до Івано-Франківської міської ради Центру надання адміністративних послуг, якою 25 квітня 2018 року йому було відмовлено у видачі сертифікату. Ураховуючи викладене, вказані обставини свідчать про те, що відповідачами не визнається його право власності на спірне нерухоме майно.
Доводи осіб, які подали відзиви
У червні 2019 року управління з питань Державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради подало відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржувана постанова апеляційного суду є законною і обґрунтованою, набуття позивачем права власності на спірне нерухоме майно можливе шляхом отримання ним права на виконання будівельних робіт у порядку передбаченому законодавством, введення об`єкта до експлуатації та державної реєстрації права власності на нього, проте останнім таких дій вчинено не було.
У червні 2019 року Івано-Франківська міська радаподала відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржувана постанова апеляційного суду є законною і обґрунтованою, необхідною умовою захисту права власності шляхом його визнання є підтвердження позивачем своїх прав на майно, проте позивачем таких доказів надано не було, а статтями 328, 392 ЦК України не передбачено визнання права власності на новостворений об`єкт за рішенням суду.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 травня 2019 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 344/8414/18 з Івано-Франківського міського судуІвано-Франківської області.