Постанова
Іменем України
26 червня 2019 року
м. Київ
справа № 300/1032/16-ц
провадження № 61-29446св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - Воловецький районний центр зайнятості,
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Воловецького районного центру зайнятості на рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 04 жовтня 2017 року в складі колегії суддів: Кондора Р. Ю., Куштана Б. П., Готри Т. Ю,
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року Воловецький районний центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю.
Позовна заява мотивована тим, що у листопаді 2010 року відповідач звертався до позивача із заявою щодо отримання статусу безробітного та виплати йому відповідної допомоги, у якій посилався на те, що він не зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує. Його заяву було задоволено, відповідачу було надано статус безробітного та у період з 17 листопада 2010 року по 11 листопада 2011 року він отримав допомогу по безробіттю у загальному розмірі 4 556,71 грн. 14 вересня 2012 року у зв`язку із відмовою ОСОБА_1 від послуг позивача його було знято з обліку безробітних. 17 червня 2016 року відповідач вдруге звернувся із заявою щодо надання йому статусу безробітного із виплатою допомоги по безробіттю, статус безробітного був того ж дня йому наданий. Під час перевірки, проведеної 31 серпня 2016 року, було встановлено, що відповідач у період з 13 жовтня
2003 року по 21 вересня 2011 року був зареєстрований як приватний підприємець, а тому у відповідності до частини першої статті 4 Закону України "Про зайнятість населення" він не мав права на отримання 17 листопада
2010 року статусу безробітного. 05 вересня 2016 року було прийнято рішення про повернення незаконно отриманих відповідачем коштів та 06 вересня
2016 року йому була пред`явлена письмова претензія на суму 4 556,71 грн, із якою відповідач того ж дня ознайомився, проте, кошти ним не відшкодовані.
З урахуванням викладеного, Воловецький районний центр зайнятості просив суд стягнути із відповідача на його користь незаконно отриману допомогу по безробіттю у розмірі 4 556,71 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Воловецького районного суду Закарпатської області від 15 лютого 2017 року відмовлено у задоволенні позову.
Відмовляючи у задоволенні позову, суду першої інстанції, встановивши, що в діях відповідача є ознаки недобросовісності, які у відповідності до вимог частини другої статті 1215 ЦК України допускають повернення безпідставно отриманої допомоги по безробіттю, проте виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даними позовними вимогами про застосування якого було заявлено відповідачем.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 04 жовтня 2017 року апеляційну скаргу Воловецького районного центру зайнятості задоволено частково, рішення Воловецького районного суду Закарпатської області
від 15 лютого 2017 року в частині відмови у задоволенні позову Воловецького районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю щодо стягнення коштів у розмірі 1 492,84 грн скасовано та у цій частині ухвалено нове рішення про задоволення вимог.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Воловецького районного центру зайнятості незаконно отриману допомогу по безробіттю у розмірі 1 492,84 грн.
У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, апеляційний суд виходив з того, що судом першої інстанції було обґрунтовано застосовано строк позовної давності до вимог позивача щодо повернення незаконно отриманих коштів за період з 17 листопада 2010 року по 17 травня 2011 року в розмірі 3 063,87 грн. Проте, до вимог щодо повернення незаконно отриманих коштів за період з 18 травня 2011 року по 13 серпня 2011 року, строк позовної давності не застосовується у відповідності до вимог Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" № 1533-ІІІ у редакції від 18 травня 2011 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2017 року Воловецький районний центр зайнятості подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови у задоволенні вимог щодо повернення відповідачем коштів, отриманих як допомогу по безробіттю, за період з 17 листопада 2010 року по 17 травня
2011 року та задовольнити у цій частині позов.
Аргументи учасників справ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій було помилково застосовано до даних правовідносин строк позовної давності, оскільки спірні правовідносини мали тривалу дію у часі, а тому такий строк на ці правовідносини не поширюється. Заявник вважав, що судами неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Рішення судів оскаржуються в частині вимог щодо стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю за період з 17 листопада 2010 року по 17 травня 2011 року. У іншій частині рішення судів не оскаржуються, а тому у касаційному порядку не переглядаються (стаття 400 ЦПК України).
Відзив відповідачем на касаційну скаргу не подано.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України справа передана до Касаційного цивільного суду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.