Постанова
Іменем України
19 червня 2019 року
місто Київ
справа 754/15694/16-ц
провадження № 61-16072 св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Лідовця Р. А., Кривцової Г. В. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Відкрите акціонерне товариство "Київхімволокно",
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Апеляційного суду міста Києва в складі колегії суддів: Немировської О. В., Чобіток А. О., Соколової В. В., від 10 серпня 2017 року
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Київхімволокно" (далі - ВАТ "Київхімволокно"), про визнання недійсним ордеру, виданого на житлове приміщення.
Позовні вимоги мотивовано тим, що з лютого 2002 року він проживав в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1, який перебував на балансі у відповідача. У відповідності до укладених з відповідачем угод, він проживав в кімнаті НОМЕР_1 (до інвентаризації НОМЕР_2), справно вносив плату за проживання, приймав участь в оплаті будівництва та ремонту душових кімнат на 4 поверсі, за власний кошт провів ремонт кімнати. Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 28 серпня 2015 року ВАТ "Київхімволокно" відмовлено в його виселенні з гуртожитку. Під час розгляду справи йому стало відомо, що на право користування кімнатою, де він проживає, 03 червня 2015 року видано ордер на ім`я ОСОБА_2 . Позивач вважав, що ордер було видано незаконно, оскільки вказане жиле приміщення не було вільним.
Відповідач відзиву на позов не подавав.
Третя особа заперечувала проти задоволення позову, мотивуючи це тим, що позивач втратив право користування спірною кімнатою у гуртожитку після того, як гуртожиток було передано в комунальну власність. Оскільки договір, на підставі якого позивач проживав в гуртожитку, втратив дію, тому виданий на спірну кімнату ордер для проживання її та членів її сім`ї є дійсним.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 06 червня 2017 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ордер на спірну кімнату в гуртожитку по АДРЕСА_1 було видано ОСОБА_2 на неї та на двох синів з дотриманням вимог закону. Крім того, відповідач ВАТ "Київхімволокно" є неналежним відповідачем, а у правовідносинах, що виникли, порушуються права та інтереси територіальної громади міста Києва.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 10 серпня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 06 червня 2016 року скасовано, ухвалено нове рішення. Позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано ордер, виданий ВАТ "Київхімволокно" ОСОБА_2 на право користування кімнатою НОМЕР_1 в гуртожитку АДРЕСА_1 недійсним.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що на момент видачі ордеру ОСОБА_2 спірна кімната не була вільною, натомість позивач займає кімнату на законних підставах, спростувавши докази, подані третьою особою.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
У касаційній скарзі, поданій у вересні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_2 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інтенції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми процесуального права. Вважає, що суд апеляційної інстанції не дав належну оцінку всім поданим доказам, а саме: повідомленню про здійснення необхідних дій по передачі гуртожитку в комунальну власність, що на думку третьої особи, свідчить про намір відповідача припинити правовідносини з позивачем та подальше розірвання договору, а також суд не звернув уваги на той факт, що позивач має постійне зареєстроване місце проживання в Київській області, яке перебуває у його власності.
Доводи особи, яка подала відзив
Відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, викладений у формі заперечень, обґрунтований тим, що суд апеляційної інстанції надав оцінку всім доказам, що були подані сторонами, в тому числі повідомленню, направленому на його адресу відповідачем щодо передачі гуртожитку в комунальну власність. Вказує, що представник відповідача в судовому засіданні під час розгляду апеляційної скарги не заперечував того факту, що договір найму було подовжено на тих же умовах.
Відповідач ВАТ "Київхімволокно" відзив на касаційну скаргу не подавав.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 грудня 2017 року справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до підпункту 4 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Справу передано до Верховного Суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 05 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачу - Кривцовій Г. В.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 проживає в кімнаті НОМЕР_1 (до інвентаризації НОМЕР_2) в гуртожитку по АДРЕСА_1, який до лютого 2016 року перебував на балансі ВАТ "Київхімволокно".
Відповідно до умов Договору надання послуг по обслуговуванню житла, який було укладено між позивачем та ВАТ "Київхімволокно" 02 січня 2013 року, наймодавець передав у користування наймачу жилу площу у розмірі 19,2 кв. м., що знаходиться у кімнаті НОМЕР_2, поверх 4 .
У грудні 2014 року на адресу позивача направлялося повідомлення, за підписом голови правління ВАТ "Київхімволокно", про здіснення дій направлених на передачу відомчого гуртожитка в комунальну власність міста Києва.
У квітні 2015 року ВАТ "Київхімволокно" звернулося до суду з позовом про виселення ОСОБА_1 зі спірної кімнати. Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 28 серпня 2015 року в задоволенні позову було відмовлено. Судовим рішенням, яке набрало законної сили, було встановлено, що Договір найму укладений між ОСОБА_1 та ВАТ "Київхімволокно" 02 січня 2013 року не припинений та не розірваний, а тому ОСОБА_1 проживає у вказаному житловому приміщенні на законних підставах.
03 червня 2015 року на підставі рішення комісії з надання права користування житловою площею в гуртожитку ВАТ "Київхімволокно" ОСОБА_2 було видано ордер № 115 на право користування кімнатою НОМЕР_1 на склад сім`ї: ОСОБА_2 та двоє синів.
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17 лютого 2016 року №86 було затверджено акт приймання-передачі гуртожитку по АДРЕСА_1 в комунальну власність територіальної громади міста Києва та до сфери управління Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.