Постанова
Іменем України
19 червня 2019 року
м. Київ
справа № 755/13316/17
провадження № 61-15177св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Тітова М. Ю.,
учасники справи:
заявник - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк",
заінтересована особа - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Глівінського Анатолія Івановича на постанову Апеляційного суду міста Києва від 28 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Гаращенка Д. Р., Невідомої Т. О., Пікуль А. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У серпні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк"(далі - ПАТ "Дельта Банк") звернулося до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа, виданого 13 липня 2010 року Дніпровським районним судом міста Києва у справі № 2-1177/10 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк") заборгованості за договором про надання споживчого кредиту від 26 вересня 2006 року № 10107842000 в розмірі 431 726,99 доларів США, що станом на 03 червня 2010 року еквівалентно 3 421 695,42 грн, посилаючись на те, що 06 серпня 2010 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції міста Києва (далі - Відділ ДВС Дніпровського РУЮ міста Києва) було відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 2-1177/10. 08 грудня 2011 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "Дельта Банк" було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, за яким до ПАТ "Дельта Банк" перейшло право вимоги за вказаним кредитним договором. Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 17 серпня 2016 року було замінено стягувача у справі № 2-1177/10 з ПАТ "УкрСиббанк" на його правонаступника - ПАТ "Дельта Банк". Під час внутрішньобанківської перевірки було виявлено, що 26 червня 2013 року державний виконавець Відділу ДВС Дніпровського РУЮ міста Києва виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу та направив його на адресу ПАТ "УкрСиббанк". Разом з тим ПАТ "УкрСиббанк" не передало вказаний виконавчий лист ПАТ "Дельта Банк" як новому кредитору, він є втраченим, що дає підстави для видачі його дубліката.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 08 грудня 2017 року у складі судді Чех Н. А. в задоволенні заяви відмовлено.
Судове рішення місцевого суду мотивоване тим, що заявником не надано будь-яких доказів на підтвердження втрати оригіналу виконавчого листа. Матеріали справи не містять відомостей щодо ненадходження на адресу ПАТ "УкрСиббанк" виконавчого документа. Також відсутня інформація про те, чи перебуває виконавчий лист на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби.
Постановою Апеляційного суду міста Києва від 28 лютого 2018 року апеляційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" задоволено. Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 08 грудня 2017 року скасовано. Заяву про видачу дубліката виконавчого листа задоволено. Видано ПАТ "Дельта Банк" дублікат виконавчого листа Дніпровського районного суду міста Києва від 13 липня 2010 року у справі № 2-1177/1 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованості за кредитним договором від 26 вересня 2006 року № 10107842000 в сумі 3 423 515,42 грн.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення заяви. Повідомленням Відділу ДВС Дніпровського РУЮ міста Києва від 30 листопада 2016 року підтверджується, що оригінал виконавчого листа № 2-1177/1 разом з копією постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві були направлені первісному кредитору - ПАТ "Укрсиббанк". Згідно з відповіддю ПАТ "Укрсиббанк" вказаний виконавчий лист на адресу банку не надходив. Таким чином, відмова у видачі дубліката виконавчого документа позбавляє ПАТ "Дельта Банк" права на виконання судового рішення та ставить під сумнів його обов`язковість.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи.
У березні 2018 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову Апеляційного суду міста Києва від 28 лютого 2018 року, а ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 08 грудня 2017 року залишити в силі.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про ненадання заявником будь-яких доказів на підтвердження втрати оригіналу виконавчого листа. Задовольняючи заяву, апеляційний суд неповно з`ясував обставини справи, в оскаржуваній постанові послався на кредитний договір під № 10107842000, який між ОСОБА_1 та ПАТ "Укрсиббанк" взагалі не укладався.
У травні 2018 року ПАТ "Дельта Банк" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишити її без задоволення, посилаючись на те, що відмова у видачі дубліката виконавчого документа позбавляє банк права на виконання судового рішення та ставить під сумнів його обов`язковість.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 23 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали з Дніпровського районного суду міста Києва.
17 травня 2018 року справа № 755/13316/17 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 06 червня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 04 червня 2010 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість за кредитним договором від 26 вересня 2006 року № 31-9FQ/09-2006И в розмірі 431 726,99 доларів США, що станом на 03 червня 2010 року еквівалентно 3 421 695,42 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
На підставі вказаного рішення 13 липня 2010 року ПАТ "УкрСиббанк" було видано виконавчий лист № 2-1177/1, який банк пред`явив до виконання Відділу ДВС Дніпровського РУЮ міста Києва.
08 грудня 2011 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "Дельта Банк" було укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу прав вимоги, за яким первісний кредитор відступив ПАТ "Дельта Банк" право вимоги, зокрема за договором про надання споживчого кредиту № 31-9FQ/09-2006И від 04 червня 2010 року (боржник ОСОБА_1 ), про що свідчить витяг з Додатку № 1 до договорукупівлі-продажу та акт прийому-передачі документації від 05 квітня 2012 року.
26 червня 2013 року державним виконавцем Відділу ДВС Дніпровського РУЮ міста Києва було винесено постанову про повернення виконавчого листа стягувачу на підставі пункту 7 частини першої статті 47 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 606-ХІV) в редакції, чинній на час винесення державним виконавцем постанови (боржник - фізична особа чи майно боржника, розшук яких здійснювався органами внутрішніх справ, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку).
На підставі постанови правління Національного банку України від 02 березня 2015 року № 150 "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних" Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 березня 2015 року № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк", за яким з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк".
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02 жовтня 2015 року № 181 "Про початок процедури ліквідації ПАТ Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку" було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Дельта Банк".
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 22 листопада 2016 року заяву ПАТ "Дельта Банк" про заміну стягувача, видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строків пред`явлення виконавчого документа до виконання задоволено частково. Замінено сторону стягувача ПАТ "УкрСиббанк" на ПАТ "Дельта Банк" у виконавчому листі № 2- 1177/1-10. В задоволенні решти вимог відмовлено.