Постанова
Іменем України
19 червня 2019 року
м. Київ
справа № 638/7795/15-ц
провадження № 61-9849св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - прокурор Дзержинського району міста Харкова в інтересах Харківської міської ради,
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 23 липня 2015 року у складі судді Аркатової К. В. та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 20 червня 2017 року у складі колегії суддів: Бурлака І. В., Карімової Л. В., Яцини В. Б. та касаційну скаргу Прокуратури Харківської області на заочне рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 23 липня 2015 року та рішення Апеляційного суду Харківської області від 05 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Піддубного Р. М., Котелевець А. В., Швецової Л. А.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення"
ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2015 року прокурор Дзержинського району міста Харкова в інтересах Харківської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про приведення об`єкту самочинної реконструкції у первісний стан.
Позовна заява мотивована тим, що рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 25 вересня 2014 року визнано за ОСОБА_1 право власності на нежитлову будівлю літ. "А-1", загальною площею 22,5 кв. м, що знаходиться на АДРЕСА_1 .
Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 10 березня 2015 року рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 25 вересня 2014 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
При цьому судом апеляційної інстанції встановлено, що з матеріалів справи не вбачається, що позивач звертався до власника земельної ділянки з заявою щодо відведення її для будівництва нежитлового приміщення. Крім того, ОСОБА_1 не надано доказів того, що він звертався до органів місцевого самоврядування з заявою щодо прийняття будівлі в експлуатацію, надавав необхідну документацію і йому було необґрунтовано відмовлено в оформленні документів.
Харківська міська рада згоду на збереження об`єкту самочинного будівництво не надавала. На теперішній час спірний об`єкт не введено в експлуатацію.
На підставі викладеного прокурор Дзержинського району міста Харкова в інтересах Харківської міської ради просив зобов`язати ОСОБА_1 привести у попередній, тобто такий, що існував до початку здійснення реконструкції, стан вищевказану нежитлову будівлю на АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 23 липня 2015 року позов задоволено.
Зобов`язано ОСОБА_1 привести у попередній, тобто такий, що існував до початку здійснення реконструкції, стан нежитлову будівлю літ. "А-1", загальною площею 22,5 кв. м, що знаходиться на АДРЕСА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 243,60 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що проведене відповідачем будівництво нежитлової будівлі на АДРЕСА_1 є самочинним. Суду не надано доказів про те, що Харківською міською радою надавалась згода на збереження вказаного об`єкту самочинного будівництва або про введення даного об`єкту в експлуатацію.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 20 червня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, заочне рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 23 липня 2015 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив, що земельна ділянка, на якій знаходиться самочинно збудована будівля, належить Харківській міській раді. ОСОБА_1 не звертався із заявою (клопотанням) до Харківської міської ради з проханням про збереження об`єкту та надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки для закінчення будівництва (у разі незавершеного будівництва) або для експлуатації об`єкту (у разі вже закінченого будівництва). Майно підлягає знесенню особою, яка здійснила самочинне будівництво або за її рахунок.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 05 грудня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Заочне рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 23 липня 2015 року скасовано. У задоволенні позову прокурора Дзержинського району міста Харкова в інтересах Харківської міської ради до ОСОБА_1 про приведення об`єкту самочинної реконструкції у первісний стан відмовлено. Стягнуто з Харківської міської ради на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 267,96 грн.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що 15 січня 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договори купівлі-продажу, відповідно до яких до останнього перейшло право власності на нежитлову будівлю літ. "А-1", загальною площею 22,5 кв. м, що знаходиться на АДРЕСА_1 .
Ухвалюючи оскаржуване рішення та зобов`язуючи відповідача ОСОБА_1 привести у первісний стан нежитлове приміщення, право власності на яке належить ОСОБА_2, суд першої інстанції вирішив питання про права та обов`язки останнього, не залучивши його до участі у справі в якості належного відповідача.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційній скарзі, поданій у липні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати заочне рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
У касаційній скарзі, поданій у січні 2018 року до Верховного Суду, Прокуратура Харківської області, посилаючись на неправильне застосування судами матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати заочне рішення суду першої інстанції та рішення апеляційного суду, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що позивачем не подано доказів того, що спірне нерухоме майно належало відповідачу на час звернення до суду з цим позовом або на час ухвалення заочного рішення місцевим судом. Відповідачем подано до апеляційного суду довідку, відповідно до якої вказане нерухоме майно не належить ОСОБА_1 . Проте суди не залучили до участі у справі належного відповідача (дійсного власника нежитлової будівлі на АДРЕСА_1 ), чиї права та інтереси вирішено оскарженими судовими рішеннями.
Касаційна скарга Прокуратури Харківської області мотивована тим, що зібраними у справі доказами не підтверджено, що саме ОСОБА_2 був власником спірного нежитлового приміщення. Судом апеляційної інстанції не взято до уваги письмові заперечення прокуратури на апеляційну скаргу, в яких зазначено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 06 листопада 2017 року нежитлова будівля на АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_3 . Станом на час відкриття провадження у справі в суді першої інстанції та розгляду справи судом апеляційної інстанції ОСОБА_2 не був власником вказаного вище майна.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористалися своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 23 липня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 20 червня 2017 року.
Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Прокуратури Харківської області на заочне рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 23 липня 2015 року та рішення Апеляційного суду Харківської області від 05 грудня 2017 року.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
14 травня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 червня 2019 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 25 вересня 2014 року визнано за ОСОБА_1 право власності на нежитлову будівлю літ. "А-1", загальною площею 22,5 кв. м, що знаходиться на АДРЕСА_1 .
Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 10 березня 2015 року рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 25 вересня 2014 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судом встановлено, що спірна будівля літ. "А-1", загальною площею 22,5 кв. м, на АДРЕСА_1 є самочинним будівництвом. Земельна ділянка, на якій вона знаходиться, належить Харківській міській раді.
Рішенням Харківської міської ради від 17 серпня 2011 року № 390/11 затверджено Порядок вирішення питань, пов`язаних із самочинним будівництвом.
Відповідно до пункту 3.1 цього Порядку, якщо забудовник не є власником або користувачем земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, він може звернутися із заявою (клопотанням) до Харківської міської ради з проханням про збереження об`єкту та надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки для закінчення будівництва (у разі незавершеного будівництва) або для експлуатації об`єкту (у разі вже закінченого будівництва).
Апеляційний суд встановив, що матеріали справи не свідчать про звернення ОСОБА_1 з заявою (клопотанням) до Харківської міської ради з проханням про збереження об`єкту та надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки для закінчення будівництва (у разі незавершеного будівництва) або для експлуатації об`єкту (у разі вже закінченого будівництва).
Апеляційний суд під час перегляду справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 встановив, що 15 січня 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договори купівлі-продажу, відповідно до яких до останнього перейшло право власності на нежитлову будівлю літ. "А-1", загальною площею 22,5 кв. м, що знаходиться на АДРЕСА_1 .