Постанова
Іменем України
20 червня 2019 року
м. Київ
справа № 185/8748/16-ц
провадження № 61-25800св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - публічне акціонерне товариство "Укртелеком",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укртелеком" на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 січня 2017 року, додаткове рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області
від 06 березня 2017 року у складі судді Гаврилова В. А. та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 червня 2017 року у складі колегії суддів: Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., Максюти Ж. І.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог:
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (далі - ПАТ "Укртелеком") про стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 працювала в Дніпропетровській філії ПАТ "Укртелеком" юрисконсультом 2 категорії відділу правового забезпечення, але наказом від 09 січня 2015 року № 26/вк її було звільнено на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України
з 12 січня 2015 року.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 червня 2015 року, яке набрало законної сили, було визнано незаконним наказ про звільнення від 09 січня 2015 року та поновлено її на займаній посаді з 12 січня 2015 року, стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 14 268,96 грн, зобов`язано ПАТ "Укртелеком" видати дублікат трудової книжки без внесення запису про звільнення.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 липня 2016 року рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області
від 16 червня 2015 року в частині відмови у стягненні моральної шкоди скасовано та ухвалене в цій частині нове рішення, про стягнення на її користь 500,00 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Посилаючись на те, що рішенням суду вона була поновлена на роботі
з 16 червня 2015 року, а наказ № 2510/вк про поновлення на роботі відповідачем було видано лише 30 липня 2015 року, ОСОБА_1 просила стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 4 095,72 грн та стягнути у рахунок відшкодування завданої їй моральної шкоди 1 000,00 грн.
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області
від 27 січня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ "Укртелеком" про стягнення моральної шкоди залишено без розгляду.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 січня 2017 року позовні вимоги задоволено.
Стягнуто ПАТ "Укртелеком" на користь ОСОБА_1 4 095,72 грн.
Стягнуто з ПАТ "Укртелеком" на користь держави судовий збір у сумі
551,20 грн.
Рішення суду мотивовано тим, що відповідач зобовʼязаний сплатити позивачу середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, у зв`язку з несвоєчасним виконанням рішення суду про поновлення на роботі.
Додатковим рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 березня 2017 року допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за 1 місяць.
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 червня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ "Укртелеком" відхилено.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області
від 31 січня 2017 року та додаткове рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 березня 2017 року залишено без змін.
Відхиляючи апеляційну скаргу ПАТ "Укртелеком", апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:
23 червня 2017 року ПАТ "Укртелеком" через засоби поштового зв`язку подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій, з урахуванням уточненої редакції касаційної скарги, просить скасувати рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 січня 2017 року, додаткове рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 березня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 червня 2017 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального та порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами неправильно застосовані норми матеріального права.
Доводи інших учасників справи:
У серпні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшло заперечення, в якому
ОСОБА_1 просить касаційну скаргу ПАТ "Укртелеком" відхилити, а рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області
від 31 січня 2017 року, додаткове рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 березня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 червня 2017 року залишити без змін.
Рух касаційної скарги:
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
У вересні 2017 року матеріали цивільної справи надійшли до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення"
ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Статтею 388 ЦПК України встановлено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року матеріали цивільної справи передано до Верховного Суду.
Розпорядженням від 03 червня 2019 року № 461/0/226-19 за касаційним провадженням № 61-25800св18 призначено повторний автоматизований розподіл даної судової справи.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями
від 03 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у заперечені на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.