ПОСТАНОВА
Іменем України
27 червня 2019 року
Київ
справа №524/11139/14-а
адміністративне провадження №К/9901/9227/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу № 524/11139/14-а
за позовом ОСОБА_1
до виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука
про стягнення сум, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області (прийняту у складі головуючого судді - Предоляк О.С.) від 11 листопада 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді - Ральченка І.М., суддів: Бершова Г.Є., Катунова В.В.) від 27 січня 2016 року, -
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Позивач звернувся до суду з позовом до виконкому Автозаводської районної ради м. Кременчука про стягнення сум, в якому просив:
Зобов`язати виконавчий комітет Автозаводської районної ради м. Кременчука нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в період з 19.02.2013 по 01.12.2014.
Зобов`язати виконавчий комітет Автозаводської районної ради м. Кременчука надати до суду звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця від дати набрання судом рішення законної сили.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що під час звільнення та розрахунку відповідачем з позивачем по заробітній платі відповідач розрахувався по заробітній платі не в повному обсязі.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13.02.2015 закрито провадження в даній адміністративній справі, оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2015 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу автозаводського суду м. Кременчука Полтавської області від 13.02.2015 скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
4. Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області постановою від 11.11.2015 року відмовив у задоволенні позову.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що вина роботодавця відсутня, так як роботодавець не міг знати про те, що не визначалось нормативними актами, а було визначено судом, виходячи з юридичного аналізу обставин справи, яка розглядалась через значний час після звільнення працівника.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. 27 січня 2016 року ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення.
Постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11.11.2015 року по справі № 524/11139/14-а - залишено без змін.
6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи, вірно застосував законодавство, яке регулює спірні правовідносини, та ухвалив правильне рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
7. 22 лютого 2016 року ОСОБА_1 (касатор) подав касаційну скаргу.
8. У касаційній скарзі позивач просить:
Скасувати постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11 листопада 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2016 року у справі № 524/11139/14-а, ухвалити нове рішення, яким у задовольнити позов у повному обсязі.
9. У касаційній скарзі заявлено клопотання про розгляд справи за участі позивача.
РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
10. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 березня 2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та установлено строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 30.01.2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 прийнято до провадження.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2019 року для розгляду справи № 524/11139/14-а визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Жук А.В., суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
Ухвалою Верховного Суду від 21.06.2019 дану справу прийнято до провадження в складі колегії суддів: головуючий суддя Жук А.В., суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М. та, враховуючи відсутність клопотань від всіх учасників судового провадження про бажання брати участь в касаційному розгляді, призначено справу до попереднього розгляду.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
11. Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу:
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судові рішення першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.06.2011 року позивача було прийнято на роботу до виконавчого комітету Автозаводської районної ради міста Кременчука на посаду спеціаліста І категорії відділу з благоустрою та економіки.
19 лютого 2013 року позивач звільнився.
13. Під час звільнення та розрахунку відповідача з ним по заробітній платі, встановлено, що останній розрахувався по заробітній платі не в повному обсязі.
14. 03 вересня 2014 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області, розглянувши справу № 524/3421/14-а за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука, встановив що виплата матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань в 2012 році мала обов`язковий характер та повинна була проводитися у розмірі середньомісячної заробітної плати, а тому суд виніс постанову, якою зобов`язав Виконавчий комітет Автозаводської районної ради м. Кременчука обрахувати та виплатити позивачу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань в розмірі середньомісячної заробітної плати за 2012 рік, з урахуванням виплачених сум.
Відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення суду.
15. Попри вирішення судом спору на користь позивача, останній не отримав належних при звільненні сум, а також не отримав зазначене в ст. 117 КЗпП України відшкодування в розмірі середнього заробітку за весь час затримки виплати належних при звільненні сум.