ПОСТАНОВА
Іменем України
27 червня 2019 року
Київ
справа №821/1678/16
адміністративне провадження №К/9901/21672/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №821/1678/16
за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
за касаційною скаргою Національного банку України
на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого - Войтовича І.І., суддів: Хом`якової В.В., Василяки Д.К.
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року, постановлену колегією суддів у складі : головуючого - Скрипченко В.О., суддів: Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обгрунтування
1. У жовтні 2016 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулася до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Національного банку Україна (надалі - відповідач, НБУ), де просила суд стягнути з відповідача 66 725 грн. 64 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
2. Позов обґрунтовано тим, що постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2015 року по справі № 821/3466/15-а, залишеної без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року, ОСОБА_1 поновлено на посаді головного економіста відділу з економічної роботи та грошово-кредитних відносин Управління Національного банку України в Херсонській області та стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу по 24 грудня 2015 року. Постанову допущено до негайного виконання в частині поновлення позивача на посаді з 25 грудня 2015 року.
2.1. Позивач, посилаючись на норму частини 2 статті 235 Кодексу законів про працю України вважає, що відповідач повинен сплати середній заробіток за час вимушеного прогулу за період апеляційного оскарження, тобто починаючи з дня наступного за винесенням постанови судом першої інстанції 26 грудня 2015 року і по 24 вересня 2016 року.
2.2. Розрахунок суми вимушеного прогулу у розмірі 66 725 грн. 64 коп. зроблений виходячи із середнього заробітку у 358,74 грн. за період з 26.12.2015 до 24.09.2016 включно, що складає 186 робочих днів.
3. Національний банк України позов не визнав. У письмових запереченнях на адміністративний позов пояснив, що виконавчий лист на виконання постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 25.12.2015 щодо негайного виконання рішення в частині поновлення позивача на роботі не отримував. Вказував, що на виконання означеного судового рішення НБУ було видано наказ від 01.02.2016 № 577-к "Про поновлення на роботі ОСОБА_1 ". Означеним судовим рішенням одночасно із вирішенням питання про поновлення на роботі на підставі норми частини 2 статті 235 КЗпП України стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 22959,36 грн. Наведене виключає можливість стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за заявлений позивачем період, бо не існує такої законодавчої норми, яка б визначала підставу для стягнення середнього заробітку за період апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
4. Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року, залишеної без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року, позов задоволено повністю.
5. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, із висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із правомірності вимог позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період апеляційного оскарження відповідачем постанови суду першої інстанції на підставі частини 2 статті 235 КЗпП України.
7. Одночасно судами застосовано норми статті 236 КЗпП України, якою встановлено наслідки затримки виконання рішення органу, який розглядав спір про поновлення незаконно звільненого працівника. Судами вказано, що норми даної статті не містять застережень, що власник або уповноважений ним орган не відповідає за затримку виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, якщо працівник не вчинив додаткові дії, в цьому випадку - пред`явлення рішення до примусового виконання, що вказують на його бажання поновитися на роботі.
Установлені судами фактичні обставини справи
6. Наказом начальника управління Національного банку України в Херсонській області від 24.09.2015 р. №188-к позивача звільнено із займаної посади з 24.09.2015 за пунктом 1 статті 40 КЗпП України.
7. Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 25.12.2015 у справі №821/3466/15-а даний наказ скасовано, поновлено ОСОБА_1 на посаді головного економіста відділу з економічної роботи та грошово - кредитних відносин Управління Національного банку України в Херсонській області, стягнуто з Національного банку України середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 22959,36 грн. Постанова суду в частині поновлення на посаді та стягнення заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць допущена до негайного виконання.
8. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2016 постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25.12.2015 залишено без змін.
9. На виконання постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 25.12.2015 наказом голови Національного банку України від 01.02.2016 № 577-к ОСОБА_1 поновлено на роботі на посаді головного економіста відділу з економічної роботи та грошово - кредитних відносин Управління Національного банку України в Херсонській області з 25.09.2015.
10. Відповідач не нарахував та не виплатив позивачу заробітну плату за період з 25.09.2015 (з дня винесення судового рішення) по 24.09.2016 включно (по день розгляду справи апеляційною інстанцією).
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції
11. 23 червня 2017 року до Вищого адміністративного суду надійшла касаційна скарга Національного банку України про скасування постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року через допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права.
12. У касаційній скарзі скаржник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм статті 236 КЗпП України. На думку НБУ, судами неправомірно стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу за період апеляційного оскарження судового рішення про поновлення позивача на посаді замість встановлення чи мала місце затримка виконання рішення суду. Просить врахувати, що судами проігноровано факт видання НБУ наказу від 01.02.2016 № 577-к "Про поновлення на роботі ОСОБА_1 ", що відповідно до роз`яснень пункту 34 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" є належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі.
13. Наведене, на думку скаржника призвело до ухвалення незаконного рішення та порушення норм статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.
14. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою Національного банку України про скасування постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року
15. 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VІІІ).
16. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції вищевказаного Закону, обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
17. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
18. 25 червня 2019 року ухвалою Верховного Суду у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. прийнято до провадження справу за касаційною скаргою Національного банку України про скасування постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року.
Позиція інших учасників справи
19. 30 серпня 2017 року від ОСОБА_1 - надійшли заперечення на касаційну скаргу, де позивач посилається на не обґрунтованість доводів даної касаційної скарги та просить її відхилити, а рішення прийняті судами першої та апеляційної інстанцій залишити без змін. Розгляд справи просила проводити без її участі.
Позиція Верховного Суду
Релевантні джерела права й акти їх застосування
20. Згідно із частиною п`ятою статті 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими для виконання на всій території України.
21. Постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно (пункт 3 частини 1 статті 256 КАС України в редакції станом до 15.12.2017).
22. Відповідно до частини першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
23. За загальним правилом в питаннях регулювання публічної служби пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовані спірні правовідносини.