ПОСТАНОВА
Іменем України
27 червня 2019 року
Київ
справа №803/1128/17
адміністративне провадження №К/9901/6970/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів Жука А.В., Мартинюк Н.М.,
розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби України у Волинській області, Ратнівського районного сектору Управління Державної міграційної служби України у Волинській області про зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 09.10.2017 (суддя Мачульський В.В.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2017 (колегія суддів у складі: Курильця А.Р., Кушнерика М.П., Мікули О.І.)
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 з адміністративним позовом до Управління Державної міграційної служби України у Волинській області (далі - відповідач-1, УДМС України у Волинській області), Ратнівського районного сектору Управління Державної міграційної служби України у Волинській області (далі - відповідач-2, Ратнівський РС УДМС України у Волинській області) про зобов`язання відповідачів видати (без використання засобів Реєстру - ЄДДР України) неповнолітньому ОСОБА_2 паспорт громадянина України у вигляді паспортної книжечки, та в подальшому здійснювати паспортний облік щодо нього за раніше встановленими формами виключно за прізвищем, іменем та по батькові.
2. Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 звернулась із заявою до Ратнівського РС УДМС України у Волинській області про видачу її неповнолітньому синові ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки, без застосування засобів реєстру, на що отримала відмову, яка вмотивована запровадженням внутрішніх паспортів у формі ID-картки та відсутністю бланків паспортів зразка 1994 року. Вважає, що відповідачі порушують права та інтереси її сина, відмовляючи у оформленні паспорта у формі книжечки.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Волинський окружний адміністративний суд постановою від 09.10.2017 адміністративний позов задовольнив частково: зобов`язав Ратнівський РС УДМС України у Волинській області оформити та видати бланк паспорта громадянина України ОСОБА_2 у формі паспортної книжечки. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. Судове рішення першої інстанції мотивовано тим, що перелік підстав для відмови заявникові у видачі документа, яким, зокрема, є паспорт громадянина України, є вичерпним. Проте відповідач, коли відмовляв заявнику у видачі паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки, не вказав чим він керувався і не постановив жодного рішення по суті звернення щодо отримання паспорта громадянина України. З огляду на зазначене суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач проявив бездіяльність, яка полягала у неоформленні позивачу паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки.
5. З приводу доводів відповідача про відсутність можливості оформити паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки суд першої інстанції зазначив, що чинне Положення про паспорт громадянина передбачає два рівнозначних (альтернативних) варіанти оформлення документа, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України, а саме: паспорт у вигляді паспортної книжечки та паспортна картка. Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" (далі - Постанова № 320), також передбачено можливість оформлення паспорта громадянина України з використанням бланка паспорта громадянина України у формі книжечки. На підставі наведеного суд першої інстанції констатував, що твердження відповідача про відсутність можливості видати позивачу паспорт громадянина України у формі книжечки є безпідставними.
6. Щодо позовної вимоги у подальшому здійснювати паспортний облік ОСОБА_2 за раніше встановленими формами виключно за прізвищем, іменем та по батькові, то суд зазначив, про неможливість захисту прав у майбутньому, без встановлення такого порушення, а лише допускаючи можливість неправомірної поведінки суб`єкта оскарження.
7. Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 20.12.2017 скасував постанову суду першої інстанції і прийняв нову, якою відмовив у задоволенні вказаного позову.
8. Проаналізувавши положення статей 13, 14, 15, 21 Закону України від 20.11.2012 №5492-VI "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" (далі - Закон № 5492-VI), а також положення пунктів 2, 3 Постанови № 302 суд апеляційної інстанції констатував, що паспорт громадянина України виготовляється тільки у формі картки, тоді як у формі паспортної книжечки може виготовлятися інший документ залежно від змісту та обсягу інформації. При цьому, колегією суддів встановлено, що Ратнівський РС УДМС України у Волинській області забезпечений робочою станцією для оформлення паспорта громадянина України у вигляді картки. Отже, відповідач зобов`язаний забезпечувати оформлення та видачу паспортів громадянам України у відповідності до вимог чинного законодавства, а саме здійснювати видачу паспортів у вигляді картки.
9. З приводу релігійних переконань заявника як аргументу, яким він доводив своє право на те, щоб отримати документ, який посвідчує громадянство України, у вигляді паспортної книжечки зразка 1994 року, суд апеляційної інстанції зазначив, що таке право реалізується шляхом подання заяви до відповідного центрального органу виконавчої влади про відмову від отримання документа, що містить безконтактний електронний носій, або від внесення інформації до такого носія.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
10. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови зобов`язання УДМС України у Волинській області вчинити певні дії та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.
11. Водночас, скаржник зазначає, що рішення суду першої інстанції винесено з повним додержанням діючих норм законодавства.
12. Рішення суду апеляційної інстанції вважає таким, що винесено з порушенням норм матеріального і процесуального права.
13. Звертає увагу на те, що відповідачі не прийняли жодного рішення про відмову чи видачу неповнолітньому паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки та не навели будь-яких правових підстав для відмови у проведенні такого оформлення. Відповідачі лише листами повідомили заявника про те, що паспорт громадянина України по досягненню відповідного віку видається виключно у формі картки, починаючи з 01.01.2016.
Позиція інших учасників справи
14. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2017 без змін як законну й обґрунтовану, а касаційну скаргу позивача - без задоволення.
Рух касаційної скарги
15. Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 24.01.2018 відкрив провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 09.10.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2017.
16. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 24.06.2019 зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
17. ОСОБА_1 є матір`ю неповнолітнього ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про народження.
18 . Позивач 28.04.2017 звернулась із письмовою заявою до відповідача-2, в якій просила документувати її неповнолітнього сина ОСОБА_2 паспортом громадянина України у формі паспортної книжечки.
19. Листом від 28.04.2017 № 0723/Б-14 Ратнівський РС УДМС України у Волинській області надав відповідь, що згідно з чинним законодавством України паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Бланки паспортів громадянина України (зразка 1994 року) в секторі відсутні, а тому документувати ОСОБА_2 паспортом громадянина України у вигляді книжечки не є можливим.
20. Аналогічна відповідь на звернення позивача від 28.04.2017 тотожного змісту була надана УДМС України у Волинській області листом від 16.05.2017 № 0701/Б-63.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування
21. Стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Законом від 17.07.1997 № 475/97-ВР (далі - Конвенція). Кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
22. Стаття 9 Конвенції. Кожен має право на свободу думки, совісті та релігії; це право включає свободу змінювати свою релігію або переконання, а також свободу сповідувати свою релігію або переконання під час богослужіння, навчання, виконання та дотримання релігійної практики і ритуальних обрядів як одноособово, так і спільно з іншими, як прилюдно, так і приватно. Свобода сповідувати свою релігію або переконання підлягає лише таким обмеженням, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах громадської безпеки, для охорони публічного порядку, здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб
23. Частина друга статті 19 Конституції України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
24. Стаття 21 Конституції України. Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
25. Стаття 22 Конституції України. Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
26. Частини перша та друга статті 24 Конституції України. Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
27. Частина друга статті 32 Конституції України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
28. Частини перша та друга статті 35 Конституції України. Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров`я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей.
29. Частина перша та друга статті 2 Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України, в редакції, чинній до 15.12.2017). Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
30. Частина перша статті 6 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.2017). Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
31. Частина перша статті 3 Закону України від 23.04.1991 № 987-XII "Про свободу совісті та релігійні організації" (далі - Закон № 987-XII). Кожному громадянину в Україні гарантується право на свободу совісті. Це право включає свободу мати, приймати і змінювати релігію або переконання за своїм вибором і свободу одноособово чи разом з іншими сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, відправляти релігійні культи, відкрито виражати і вільно поширювати свої релігійні або атеїстичні переконання.
32. Частина перша статті 4 Закону № 987-XII. Громадяни України є рівними перед законом і мають рівні права в усіх галузях економічного, політичного, соціального і культурного життя незалежно від їх ставлення до релігії. В офіційних документах ставлення громадянина до релігії не вказується.
33. Частина перша статті 1 Закону № 5492-VI. Суспільні відносини, пов`язані із збиранням, накопиченням, захистом, зберіганням, обліком, використанням і поширенням інформації Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр), оформленням, видачею, обміном, пересиланням, вилученням, поверненням державі, визнанням недійсними та знищенням передбачених цим Законом документів, регулюються Конституцією України, міжнародними договорами України, цим та іншими законами України, а також прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами у сферах, де використовуються відповідні документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.
34. Підпункт "а" пункту 1 частини першої статті 13 Закону № 5492-VI. Документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються, зокрема, на паспорт громадянина України.
35. Частина шоста статті 7 Закону № 5492-VI. Забороняється вимагати від осіб та вносити до Реєстру інформацію, не передбачену цим Законом. Забороняється вимагати від осіб персональні дані, що свідчать про етнічне походження, расу, політичні, релігійні чи інші переконання, звинувачення у скоєнні злочину або засудження до кримінального покарання, а також дані щодо здоров`я або статевого життя. Окремі види даних про стан здоров`я та про засудження до кримінального покарання можуть вимагатися лише у разі, якщо вони є підставою для видачі документа, що посвідчує особу.