ПОСТАНОВА
Іменем України
27 червня 2019 року
Київ
справа №815/6958/15
адміністративне провадження №К/9901/12220/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні без виклику сторін адміністративну справу №815/6958/15
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Ліквідаційної комісії управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області
про визнання протиправним та скасування наказу від 04.11.2015 року №1293 о/с, зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду (прийняту у складі головуючого судді - Гусева О.Г.) від 22 лютого 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді - Романішина В.Л., суддів: Запорожана Д.В., Шляхтицького О.І.) від 22 червня 2016 року, -
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2015 року до суду звернувся з адміністративним позовом ОСОБА_1 , в якому позивач просив:
Визнати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області від 04.11.2015 № 1293 о/с, в частині звільнення майора міліції ОСОБА_1 за п. 64 "г" (через скорочення штатів) протиправним та скасувати його;
Зобов`язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області змінити дату звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ на дату звільнення у день повного розрахунку;
Зобов`язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області виплатити ОСОБА_1 середньомісячне грошове забезпечення за час вимушеного прогулу по дату остаточного розрахунку;
Зобов`язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області виплатити ОСОБА_1 належні компенсації при звільненні за скороченням штату;
Зобов`язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області внести зміни у дату звільнення до трудової книжки ОСОБА_1, зазначивши дату звільнення день остаточного розрахунку;
Зобов`язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області видати ОСОБА_1 довідку про роботу в установі та розміру заробітної плати при звільненні з розшифруванням по дату повного розрахунку;
Зобов`язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області провести перерахунок заборгованості по заробітній платі за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 відповідно до індексу інфляції. Позивач просить задовольнити заявлені позовні вимоги з підстав викладених в адміністративному позові.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в порушення ст.ст.40, 47, 116, 117 Кодексу законів про працю України, його звільнено з посади старшого інспектора дізнання відділу оформлення матеріалів дорожньо-транспортних пригод, дізнання та розшуку транспортних засобів, що зникли з місця ДТП УДАІ ГУ МВС України в Одеській області у період його тимчасової непрацездатності, у день звільнення не проведено розрахунку та не видано копії наказу про звільнення, трудової книжки та довідки про роботу в установі і про розмір заробітної плати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22.02.2016р. позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що перебування працівників міліції на лікарняному чи у відпустці не є перешкодою для їх звільнення зі служби в органах внутрішніх справ відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію". За висновками суду першої інстанції, при звільненні ОСОБА_1 ГУ МВС України в Одеській області діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та спеціальними законодавчими актами України, якими врегульовано порядок проходження служби в ОВС.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2016 року суд вирішив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2016 року - без змін.
6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи, вірно застосував законодавство, яке регулює спірні правовідносини та ухвалив правильне рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
7. 25 липня 2017 року ОСОБА_1 (касатор) подав касаційну скаргу.
8. У касаційній скарзі позивач просить:
Скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2016 року у справі № 815/6958/15, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
9. У касаційній скарзі не заявлено жодних клопотань.
РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
10. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.08.2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та установлено строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.01.2018 року для розгляду справи № 815/6958/15 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя: Білоус О.В.:, судді: Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2019 року для розгляду справи № 815/6958/15 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Жук А.В., суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
Ухвалою Верховного Суду від 21.06.2019 дану адміністративну справу прийнято до провадження колегією у складі: головуючий суддя Жук А.В., суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М. та призначено справу до попереднього розгляду.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу
11. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судові рішення першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ та мав спеціальне звання майора міліції.
13. Наказом Головного управління МВС України в Одеській області від 04.11.2015 року №1293 о/с "По особовому складу", згідно п.10, п.11 розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію" та відповідно до Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України, старшого інспектора з дізнання відділу оформлення матеріалів дорожньо-транспортних пригод, дізнання та розшуку транспортних засобів, що зникли з місця ДТП УДАІ ГУ МВС України в Одеській області, майора міліції ОСОБА_1 звільнено з 06 листопада 2015 року у запас Збройних Сил за п.64 "г" (через скорочення штатів). Вислуга на день звільнення у календарному обчисленні становить 14 років 11 місяців 19 днів.
14. Вказаний наказ та трудову книжку позивач отримав 27.11.2015 року, що підтверджується відповідним листом управління кадрового забезпечення ГУ МВС України в Одеській області від 12.04.2016 року №9/2061 та особистим підписом позивача в особовій справі.
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
15. Конституція України від 28 червня 1996 року
15.1. Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
16. Закон України від 02.07.2015 року № 580-VIІI "Про Національну поліцію"
16.1. Законом України від 02.07.2015 № 580-VIІI "Про Національну поліцію" та Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114 та в редакції 07.11.2015, де ст. 1 цього Закону визначено, що Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом. Відповідно п. 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону встановлено, що з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.