ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 917/941/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О.В.,
за участю представників:
Акціонерного товариства "Укртрансгаз" - Глущенко В.В.
Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчукгаз-Постачання" - Кузьминського В.А., Січкар О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.02.2019 (у складі колегії суддів: Чернота Л.Ф. (головуючий), Попков Д.О., Пушай В.І.)
та рішення Господарського суду Полтавської області від 05.12.2018 (суддя Безрук Т.М.)
у справі № 917/941/18
за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчукгаз-Постачання"
про стягнення 4 473 409,87 грн,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2018 року Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - позивач, АТ "Укртрансгаз") звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчукгаз-Постачання" (далі - відповідач, ТОВ "Кременчукгаз-Постачання") про стягнення 4 473 409,87 грн, з яких: 2 688 582,17 грн пені, 466 001,51 грн 3% річних та 1 318 826,19 грн інфляційних втрат за прострочення зобов`язань щодо оплати наданих послуг згідно договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 01.07.2015 №1506000176/Н032.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ТОВ "Кременчукгаз-Постачання" оплачено надані позивачем протягом травня 2016 року - грудня 2017 року послуги за договором від 01.07.2015 №1506000176/Н032 з порушенням строків оплати, встановлених у п.5.5 вказаного договору.
ТОВ "Кременчукгаз-Постачання" у відзиві заперечило проти позову та заявило про застосування позовної давності до вимог позивача про стягнення суми пені, нарахованої за порушення зобов`язань, що виникли з січня 2017 року по червень 2017 року, а також просило суд першої інстанції зменшити розмір пені на 90% .
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 05.12.2018 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1 251 077,48 грн пені, 464 123,25 грн 3% річних, 1 318 826,19 грн інфляційних втрат, 64 276,57 грн витрат з оплати судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції обґрунтоване наявністю підстав для стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат в зв`язку з порушенням п.5.6 договору від 01.07.2015 №1506000176/Н032, так як відповідач є гарантованим постачальником природного газу.
При цьому, судом застосовано строки позовної давності до позовних вимог про стягнення суми пені, нарахованої на суму боргу за порушення відповідачем зобов`язань, що виникли за період з січня 2017 року по грудень 2017 року, а суму пені, що підлягає стягненню за рішенням суду - зменшено на 50%.
Крім того, при частковому задоволенні вимог позивача про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, суд першої інстанції виходив з визначення періодів нарахування із застосуванням ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.02.2019 рішення Господарського суду Полтавської області від 05.12.2018 скасовано в частині стягнення розміру пені в сумі 585 623,46 грн, 3% річних в сумі 124 962,99 грн, інфляційних втрат в сумі 382 429,69 грн.
Прийнято нове рішення про відмову у задоволенні зазначених вимог.
Викладено п.2 резолютивної частини рішення Господарського суду Полтавської області від 05.12.2018 в наступній редакції: "Стягнути з ТОВ "Кременчукгаз-Постачання" на користь АТ "Укртрансгаз" розмір пені у сумі 665 454,02 грн, розмір 3% річних у сумі 339 160,26 грн, розмір інфляційних втрат у сумі 936 396,50 грн, судові витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви у сумі 39 096,96 грн".
В іншій частині рішення Господарського суду Полтавської області від 05.12.2018 залишено без змін.
Обґрунтовуючи постанову, суд апеляційної інстанції врахував, що частина боргу за транспортування природного газу сплачена відповідачем з використанням бюджетних коштів у вигляді субвенцій з державного бюджету на оплату пільг, субсидій та компенсацій населенню, а частина - шляхом підписання спільних протокольних рішень, та здійснив нарахування сум пені, 3% річних та інфляційних втрат на заборгованість, погашену відповідачем власними коштами з порушенням строків оплати.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для зменшення розміру пені на 50%, виходячи з матеріальних інтересів обох сторін, їх фінансового стану та ступеня вини відповідача у виникненні спору.
Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що підписавши спільні протокольні рішення, сторони встановили і погодили інший порядок розрахунків і строк їх проведення, ніж закріплено у договорі від 01.07.2015 №1506000176/Н032.
Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, у квітні 2019 року АТ "Укртрансгаз" подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просило скасувати судові рішення в частині незадоволених позовних вимог про стягнення з ТОВ "Кременчукгаз-Постачання" 2 023 128,15 грн пені, 126 841,25 грн 3% річних та 382 429,69 грн інфляційних втрат; прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги АТ "Укртрансгаз" задовольнити повністю.
Касаційну скаргу ПАТ "Укртрансгаз" обґрунтовує тим, що сторони не погоджували внесення змін до договору від 01.07.2015 №1506000176/Н032 в частині визначення нового строку оплати за надані позивачем послуги, а зарахування коштів за рахунок субвенцій не відрізняється від зарахування коштів безпосередньо з рахунків відповідача або з рахунків зі спеціальним призначенням. Крім того, позивач не погодився з висновками судів про зменшення розміру пені на 50%.
У відзиві ТОВ "Кременчукгаз-Постачання" заперечило доводи касаційної скарги позивача, просило залишити її без задоволення, а судові рішення попередніх інстанцій - без змін.
При цьому, відповідач у відзиві на касаційну скаргу погодився з висновками, викладеними у постанові Східного апеляційного господарського суду від 27.02.2019.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ "Укртрансгаз", як суб`єкт природної монополії, на загальнодержавному рівні надає послуги з транспортування природного газу за регульованими державою тарифами.
ТОВ "Кременчукгаз-Постачання" є господарським товариством, єдиним видом діяльності якого є постачання природного газу для всіх видів споживачів (населення, бюджетні організації, лікувальні заклади, заклади освіти, державні органи та установи, релігійні організації, промислові споживачі).
01.07.2015 між ПАТ "Укртрансгаз" та ТОВ "Кременчукгаз-Постачання" укладено договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1506000178/Н032, відповідно до п. 1.1 якого позивач (газотранспортне підприємство) зобов`язується надати відповідачеві (замовнику) послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу відповідача від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій, а замовник зобов`язується внести плату за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами у розмірі, у строки та порядку, передбаченому умовами цього Договору.
Відповідно до п. 5.5 договору від 01.07.2015 №1506000176/Н032 сторони погодили, що оплата вартості послуг за транспортування газу здійснюється замовником (крім гарантованого постачальника) шляхом перерахування грошових коштів на рахунок газотранспортного підприємства на умовах 100 відсотків попередньої оплати за десять днів до початку місяця, у якому буде здійснюватися транспортування газу.
Замовник самостійно визначає розмір суми платежу попередньої оплати як добуток тарифу та планового обсягу газу на відповідний місяць. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться замовником до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
У платіжних дорученнях замовник повинен обов`язково вказувати номер договору, дату його підписання та звітний період (місяць, рік), за який здійснюється оплата. У випадку, якщо в платіжних дорученнях замовника не зазначено номер договору, дата його підписання, звітний період (місяць, рік), за який здійснюється оплата, газотранспортне підприємство зараховує кошти, що надійшли від замовника, у першу чергу як погашення заборгованості за надані послуги з транспортування газу, що виникла перша за часом у попередніх періодах.
Згідно п.5.6 договору від 01.07.2015 №1506000176/Н032, у випадку, якщо замовник є гарантованим постачальником, то замовник здійснює оплату послуг з транспортування природного газу в місяці, у якому здійснюється транспортування газу, шляхом щоденного перерахування коштів на рахунок газотранспортного підприємства в порядку, установленому алгоритмом розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств, який затверджується національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться замовником до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Позивач та відповідач у випадку невиконання або неналежного виконання зобов`язань за договором несуть відповідальність у межах, передбачених законодавством.
У разі порушення замовником строків оплати, передбачених розділом 5 договору, із замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п.7.3 договору від 01.07.2015 №1506000176/Н032).
У відповідності до п.11.1 договору від 01.07.2015 №1506000176/Н032 договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє в частині транспортування газу з 01.07.2015 до 31.12.2015, а в частині проведення розрахунків за надані послуги - до повного виконання відповідачем своїх зобов`язань за цим договором. Договір вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що доказів припинення дії договору чи його розірвання матеріали справи не містять.
На виконання умов договору позивач з травня 2016 року по грудень 2017 року надав відповідачеві послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами на загальну суму 80 705 481,76 грн, і відповідач за надані послуги розрахувався в повному обсязі, що також встановлено судами.
Предметом розгляду є вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат, у зв`язку з простроченням відповідачем оплати поставленого природного газу згідно п.5.5 договору від 01.07.2015 №1506000176/Н032 за період з 01.05.2016 по 31.12.2017 включно (далі - спірний період).
З огляду на положення ч.5 ст.10 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.07.2012 №705, а також наявність у відповідача ліцензії серії АЕ №2299046, видану у встановленому порядку, на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ для потреб побутових споживачів на території ліцензійної діяльності терміном до 30.06.2020, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що на момент укладення договору з позивачем відповідач мав статус гарантованого постачальника природного газу для потреб побутових споживачів, а отже проведення розрахунків між сторонами мають проводитись відповідно до умов п.5.6 договору від 01.07.2015 №1506000176/Н032.
Згідно із ч.ч.1, 2 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають, зокрема, з договору.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.