У Х В А Л А
20 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 757/43800/18-ц
Провадження № 14-309 цс 19
Велика Палата Верховного Суду у складі
судді-доповідача Гудими Д. А.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г .
ознайомилася з матеріалами справи за позовом Компанії "Trade Point Agro Limited" (далі також - позивач) до Акціонерного товариства Комерційного банку (далі також - АТ КБ) "Приватбанк", Національного банку України, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю (далі також - ТзОВ) "Редакція газети "Закон і Бізнес" (далі разом - відповідачі), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: на стороні позивача - ОСОБА_4, Компанії "Teamtrend Limited", Компанії "Collyer Limited", на стороні відповідача - Міністерства фінансів України, про визнання незаконної бездіяльності та визнання інформації недостовірною та такою, що порочить ділову репутацію,
за касаційною скаргою позивача на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 грудня 2018 року і
в с т а н о в и л а:
27 жовтня 2017 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати незаконною бездіяльність Національного банку України, яка полягала у тому, що він не спростував недостовірну інформацію щодо участі позивача у шахрайських схемах, яка порочить його ділову репутацію;
- визнати незаконною бездіяльність АТ КБ "Приватбанк", яка полягала у тому, що він не спростував недостовірну інформацію щодо участі позивача у шахрайських схемах, яка порочить його ділову репутацію;
- визнати недостовірною та такою, що порочить ділову репутацію позивача,інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 року у статті ОСОБА_5 "ІНФОРМАЦІЯ_2" на сайті щотижневої газети в електронному вигляді "Закон і Бізнес" (інтернет-ресурс zib.com.ua, ТзОВ "Редакція газети "Закон і бізнес");
- зобов`язати ТзОВ "Редакція газети "Закон і Бізнес" (веб-сайт zib.com.ua) не пізніше 5 днів з дня набрання судовим рішенням у справі законної сили спростувати поширену недостовірну інформацію шляхом опублікування тексту резолютивної частини рішення суду у цій справі на веб-сайті zib.com.ua.
Позов мотивував такими обставинами:
- ІНФОРМАЦІЯ_1 року на сайті щотижневої газети в електронному виді "Закон і Бізнес" (інтернет ресурс zib.com.ua) була опублікована стаття "ІНФОРМАЦІЯ_3" ("ІНФОРМАЦІЯ_4"), автором якої зазначений ОСОБА_5 ;
- у цій статті автор звинуватив позивача у вчиненні злочину (шахрайства), зазначивши про його участь у шахрайській схемі щодо втрати АТ КБ "Приватбанк" активів на підставі кредитних договорів, виконання яких не було забезпечено;
- позивач не брав участі у жодній сумнівній або незаконній схемі щодо розтрати коштів ПАТ КБ "Приватбанк";
- відповідно до статті 62 Конституції України та частини другої статті 2 Кримінального кодексу України діє презумпція невинуватості особи;
- до ухвалення обвинувального вироку у кримінальній справі щодо позивача будь-які безпідставні висловлювання про його винуватість у вчиненні злочину завдають шкоди діловій репутації.
6 вересня 2018 року Печерський районний суд міста Києва постановив ухвалу про відкриття провадження у справі.
10 жовтня 2018 року Печерський районний суд міста Києва постановив ухвалу, якою закрив провадження у справі.
Мотивував ухвалу тим, що вимоги позивача до АТ КБ "Приватбанк", Національного банку України, ТзОВ "Редакція газети "Закон і Бізнес" про визнання незаконною бездіяльності та визнання інформації недостовірною слід розглядати за правилами господарського судочинства. Щодо позовних вимог, заявлених до фізичної особи, то суд вважав, що того залучили до участі у справі необґрунтовано - з метою зміни підвідомчості. Тому справу не можна розглядати за правилами цивільного судочинства, а провадження у ній слід закрити.
19 грудня 2018 року Київський апеляційний суд прийняв постанову про залишення без змін ухвали суду першої інстанції.
Суд вказав, що у позовній заяві одним із відповідачів вказана фізична особа, проте справу не можна розглядати за правилами цивільного судочинства, оскільки до цієї особи немає будь-яких вимог. Тому заявлені вимоги за суб`єктним складом мають розглядатися за правилами господарського судочинства (пункт 14 статті 20 ГПК України).
29 грудня 2018 року позивач подав касаційну скаргу. Просить скасувати ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 грудня 2018 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційну скаргу мотивує так :
- підготовче засідання слід було закрити виключно за наслідками його проведення відповідно до вимог статті 197 ЦПК України та з дотриманням порядку, визначеного статтею 198 ЦПК України. Проте суд, порушивши порядок, закрив провадження у справі за власною ініціативою, не визначивши склад учасників судового процесу;
- автор статті обґрунтовано зазначений відповідачем, а відсутність позовних вимог безпосередньо до нього не порушує вимог чинного законодавства. Тому безпідставним є висновок апеляційного суду про те, що за відсутності заявлених позовних вимог до вказаного відповідача позов належить до юрисдикції господарського суду;
- характер спірних правовідносин і визначений у позові склад учасників спору свідчить про те, що цей спір треба розглядати за правилами цивільного судочинства;
- суди першої й апеляційної інстанцій вказаними діями створюють перешкоди у здійсненні позивачем права на судовий захист його прав.
21 січня 2019 року Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду ухвалою відкрив касаційне провадження.
У лютому 2019 року Національний банк Україниподав відзив на касаційну скаргу, в якому стверджує про обґрунтованість висновків судів першої й апеляційної інстанцій щодо юрисдикції господарського суду. Обов`язок встановити автора інформації має позивач, вказавши того з відповідним обґрунтуванням у позові. Автор поширеної інформації - невідомий; його особу та місце проживання неможливо встановити. Тому Національний банк Українивважає, що згідно з частиною четвертою статті 11 Закону України "Про авторське право і суміжні права" ТзОВ "Редакція газети "Закон і Бізнес" є належним відповідачем, представником автора і має право захищати права останнього. Наведені у касаційній скарзі інші доводи скаржника Верховний Суд розглядати не може, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів у справі.
У лютому 2019 року АТ КБ "Приватбанк" подало до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити без змін судові рішення у цій справі. Вважає, що позивач завідомо безпідставно, не встановивши особу ОСОБА_5 та його місце проживання, штучно залучив цю особу відповідачем з метою зміни юрисдикції суду. Вимога до АТ КБ "Приватбанк" про визнання незаконною бездіяльності є передчасною з огляду на відсутність у позивача порушеного права. Позивач порушив правила об`єднання позовних вимог, встановлені статтею 188 ЦПК України, та, зловживаючи своїм процесуальним правом, штучно об`єднав позовні вимоги. Тому необґрунтованим є заперечення позивача у касаційній скарзі щодо порушення судами першої й апеляційної інстанцій права на судовий захист через закриття провадження у справі.
13 травня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду призначив справу до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.
22 травня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав порушення правил юрисдикції.
Відповідно до частини шостої статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.
З огляду на те, що відповідач оскаржує ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 грудня 2018 року з підстав порушення правил суб`єктної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду приймає справу до розгляду. та відхиляє як необґрунтовані доводи АТ КБ "Приватбанк" щодо прийняття до розгляду справи, викладені у запереченні (вх. № 517/0/255-19 від 11 червня 2019 року).