Постанова
Іменем України
19 червня 2019 року
м. Київ
справа № 201/16530/16-ц
провадження № 61-41946св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Сімоненко В. М.,
суддів: Калараша А. А., Лесько А. О., Петрова Є. В., Штелик С. П. (суддя-доповідач),
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 вересня 2017 року у складі судді Антонюка О. А. та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2018 року у складі суддів: Каратаєвої Л. О., Ткаченко І. Ю., Пищиди М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк", товариство з обмеженою відповідальністю "Ключове рішення",
третя особа - ОСОБА_3,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (далі - ПАТ КБ "Приватбанк"), товариства з обмеженою відповідальністю "Ключове рішення" (далі - ТОВ "Ключове рішення") про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію і стягнення витрат.
Зазначав, що йому належить квартира АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 18 вересня 2000 року. У квартирі проживає він та його син ОСОБА_3, однак 14 квітня 2016 року між відповідачами укладений договір купівлі-продажу, предметом якого є його квартира. У договорі зазначено, що продаж квартири здійснено ПАТ КБ "Приватбанк" відповідно до рішення Жовтневого суду м. Дніпропетровська від 24 квітня 2014 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 липня 2014 року про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором між ПАТ КБ "Приватбанк" та ним № DNP0GA00000035 від 29 червня 2015 року. Посилався на недійсність договору купівлі-продажу з тих підстав, що він суперечить вимогам Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті". Крім того, він не надавав згоди на продаж квартири, постійно проживає в ній та іншого помешкання не має.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 вересня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що на підставі судових рішень банк реалізував право на задоволення вимог за рахунок предмета іпотеки. Після укладення оспорюваного договору позивач добровільно звільнив квартиру, а також забрав свої особисті речі.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що доводи апеляційної скарги про те, що банк при відчуженні спірної квартири не врахував положення Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" спростовуються, оскільки у позивача є інше нерухоме майно. Із 2002 року позивач у встановленому законом порядку зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Отже, на звернення стягнення на предмет іпотеки були законні підстави, а наявність у ОСОБА_1 іншого майна для проживання та наявність рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки створили умови для реалізації спірної квартири, які не порушують норми чинного законодавства.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2018 року, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 . - просить скасувати судові рішення та задовольнити позов, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що попередніми судовими рішеннями відмовлено у позові про виселення, разом з тим, банк відчужив спірну квартиру. Крім того, виконання судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки мало бути зупинено на час дії Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
За частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
30 травня 2019 року до касаційного суду надійшло клопотання ТОВ "Ключове рішення" про закриття провадження із тих підстав, що постановою господарського суду Дніпропетровської області від 17 січня 2019 року ТОВ "Ключове рішення" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, а тому така справа має розглядатися господарським судом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
25 листопада 2016 року відкрито провадження у цій справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ "Приватбанк", ТОВ "Ключове рішення" про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію і стягнення витрат.
ТОВ "Ключове рішення" заявило клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з тим, що спір має розглядатися в межах провадження про відновлення платоспроможності боржника у порядку господарського судочинства, оскільки постановою господарського суду Дніпропетровської області від 17 січня 2019 року ТОВ "Ключове рішення" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру (справа № 904/5868/18).
Провадження у справі про банкрутство ТОВ "Ключове рішення" відкрито ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15 січня 2019 року.
Враховуючи вказані обставини, у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі необхідно відмовити, оскільки процедура визнання ТОВ "Ключове рішення" банкрутом та початок ліквідації провадилися господарським судом Дніпропетровської області вже після розгляду цієї справи судом першої та апеляційної інстанції.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Суди установили, що 29 червня 2005 року між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № DNP0GA00000035, за умовами якого позивач надав, а відповідач отримав у кредит грошові кошти у вигляді поновлюваної кредитної лінії у сумі 21 051 доларів США зі сплатою 1,13 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом та строком повернення до 29 червня 2009 року. Додатковою угодою № 1 до вказаного кредитного договору було, в тому числі, визначено, що кредитні кошти надаються ОСОБА_1 у вигляді не поновлюваної кредитної лінії у сумі 21 004 долари 95 центів США зі сплатою 1,13% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом та строком повернення до 29 червня 2013 року.
На забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором 29 червня 2005 року між банком та ОСОБА_1 укладений договір іпотеки № DNP0GA00000035 від 29 червня 2005 року, за умовами якого ОСОБА_1 передав в іпотеку банку належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 65,4 кв. м, житловою площею 39,3 кв. м, що розташована в будинку АДРЕСА_1 .
У зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору утворилася заборгованість у розмірі 25 586 доларів 69 центів США.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 квітня 2014 року позовні вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено. Звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки DNP0GA00000035 від 29 червня 2005 року, а саме: на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 65,40 кв. м, житловою площею 39,30 кв. м, яка розташована в будинку АДРЕСА_1 , шляхом її продажу ПАТ КБ "Приватбанк" з укладенням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ "Приватбанк" всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки. Виселено ОСОБА_1 та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають в квартирі (предмет іпотеки), розташованій за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 липня 2014 року рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 квітня 2014 року змінено, а саме: викладено абзац другий резолютивної частини у наступній редакції: "В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №DNP0GA00000035 від 29 червня 2005 року в розмірі 25 586 доларів 69 центів США, що становить 204 514 грн 41 коп. та складається з: заборгованості за кредитом у сумі 10 661 долар 90 центів США, заборгованості за процентами у сумі 8 271 долар 54 центів США, пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором у сумі 5 405 доларів 04 центів США, фіксованої суми штрафу - 31 долар 29 центів США, та суми штрафу процентної складової - 1 216 доларів 92 центи США - звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки DNP0GA00000035 від 29 червня 2005 року, а саме: на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 65,40 кв. м, житловою площею 39,30 кв. м, яка розташована в будинку АДРЕСА_1 , шляхом її продажу ПАТ КБ "Приватбанк" з укладенням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ "Приватбанк" всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки, із встановленням початкової ціни на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій". Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 квітня 2014року в частині виселення ОСОБА_1 та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають в квартирі (предмет іпотеки), розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , скасовано та у цій частині ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні цієї позовної вимоги. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Зазначені судові рішення набрали законної сили.