Постанова
Іменем України
19 червня 2019 року
м. Київ
справа № 368/820/16-ц
провадження № 61-24681св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Сімоненко В. М.,
суддів: Калараша А. А., Лесько А. О. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану її представником ОСОБА_3, на рішення Апеляційного суду Київської області від 15 червня 2017 року у складі колегії суддів: Журби С. О., Коцюрби О. П., Суханової Є. М.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
У травні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за відсотками за користування позиками та штрафних санкцій.
Позовна заява мотивована тим, що 24 та 25 жовтня 2012 року між нею та ОСОБА_2 були укладені договори позики, посвідчені приватним нотаріусом Київського міського округу Гуцол А. О. та зареєстровані в реєстрі за реєстраційними номерами 1676 та 1686.
Відповідно до пункту 1 договору позики від 24 жовтня 2012 року вона передала у власність позичальникові грошові кошти в розмірі 1 330 335,00 грн, що за курсом НБУ на дату укладення договору становило 166 500 дол. США (1 USD = 7,99 грн).
Згідно з пунктом 1 договору позики від 25 жовтня 2012 року сума переданих позичальникові грошових коштів склала 1 598 000, 00 грн, що за курсом НБУ на дату укладення договору становило 200 000,00 дол. США (1 USD = 7,99 грн).
Отримані в позику кошти за обома договорами відповідач зобов`язувався повернути до 31 грудня 2012 року.
Відповідно до пункту 4 договорів відсотки за користування позиками сторонами були встановлені у розмірі 5 % щомісячно від загальної суми позики, а саме 146 416,00 грн, яка складається з щомісячних відсотків за користування грошовими коштами за договором позики від 24 жовтня 2012 року в розмірі 66 516,00 грн та щомісячних відсотків за користування грошовими коштамиза договором позики від 25 жовтня 2012 року в розмірі 79 900,00 грн.
Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 30 березня 2016 року затверджено мирову угоду щодо грошових коштів, переданих ОСОБА_2 у позику. При цьому питання про стягнення заборгованості за відсотками за користування позиками та штрафних санкцій за невиконання договірних зобов`язань з відповідача не ставилося.
З урахуванням уточнених позовних вимог позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь заборгованість, яка виникла внаслідок несплати 5 % відсотків за користування позиками в сумі 4 392 502,50 грн, індекс інфляції за час прострочення - 3 282 657,48 грн та 3 % річних - 296 062 грн, а всього 7 971 221,98 грн, також просила стягнути на її користь понесені судові витрати.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВИХ РІШЕНЬ
Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 16 лютого 2017 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач звернулася до суду із пропуском строку позовної давності.
Рішенням Апеляційного суду Київської області від 15 червня 2017 року рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 16 лютого 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову з інших підстав.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що позивач не надала суду належних доказів на обґрунтування заявлених вимог.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
У касаційній скарзі, поданій у липні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення апеляційного суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом не враховано, що у пункті 4 ухвали Кагарлицького районного суду Київської області від 30 березня 2016 року, якою затверджено мирову угоду між сторонами, зазначено, що на момент підписання цієї угоди сума основного боргу складає 7 155 672,50 грн, що свідчить про те, що предметом мирової угоди було стягнення основної суми боргу, без врахування відсотків та штрафних санкцій. Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підтверджені належними доказами і з відповідача підлягають стягненню відсотки за користування позикою та штрафні санкції у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за договорами позики.
АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Заперечення на касаційну скаргу не надходили.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
У частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Судами установлено, що 24 та 25 жовтня 2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договори позики, посвідчені приватним нотаріусом Київського міського округу Гуцол А. О. та зареєстровані в реєстрі за реєстраційними номерами 1676 та 1686 (а. с. 7-10).
Відповідно до пункту 1 договору позики від 24 жовтня 2012 року позикодавець передав у власність позичальникові грошові кошти в розмірі 1 330 335, 00 грн, що за курсом Національного Банку України на дату укладення договору становить 166 500,00 дол США (1 USD = 7,99 грн).
Згідно з пунктом 1 договору позики від 25 жовтня 2012 року позикодавець передав у власність позичальникові грошові кошти в розмірі 1 598 000,00 грн, що за курсом Національного Банку України на дату укладення договору становить 200 000,00 дол США (1 USD = 7,99 грн), які зобов`язувався повернути до 31 грудня 2012 року.
У пункті 4 договорів визначено, що відсотки за користування позиками сторонами встановлюються в розмірі 5 % щомісячно від загальної суми позики, а саме: за договором позики від 24 жовтня 2012 року в розмірі 66 516,00 грн; щомісячних відсотків за користування грошовими коштами за договором позики від 25 жовтня 2012 року в розмірі 79 900,00 грн.