Постанова
Іменем України
19 червня 2019 року
м. Київ
справа № 757/36483/14-ц
провадження № 61-26319св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Сімоненко В. М.,
суддів: Калараша А. А., Лесько А. О. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю.,
Штелик С. П.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Брокбізнесбанк" на рішення Печерського районного суду міста Києва від
30 листопада 2016 року у складі судді Фаркош Ю. А. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 17 травня 2017 року у складі колегії суддів: Мараєвої Н. Є., Андрієнко А. М., Заришняк Г. М.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк",
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа - Орган опіки та піклування Печерської районної в м. Києві державної адміністрації,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
У грудні 2014 року публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" (далі - ПАТ "Брокбізнесбанк", Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа - орган опіки та піклування Печерської районної у м. Києві державної адміністрації, про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позовна заява мотивована тим, що 23 квітня 2008 року між Акціонерним банком "Брокбізнесбанк", правонаступником якого є ПАТ "Брокбізнесбанк" та
ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 08Ф-67, згідно якого Банк надав позичальнику кошти у розмірі 100 000,00 доларів США на строк до 16 квітня 2018 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 9 % для придбання нерухомості. З метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника за цим договором між ОСОБА_1 та Банком 08 травня
2008 року було укладено іпотечний договір, згідно якого предметом іпотеки є нерухоме майно: квартира АДРЕСА_1 . Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором зі сплати заборгованості належним чином не виконує, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 01 грудня 2014 року становила 711 882,87 грн.
У зв`язку з викладеним та з урахуванням уточнених позовних вимог Банк просив, на підставі статті 572 ЦК України, статей 7, 12, 33, 39 Закону України "Про іпотеку", в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором, звернути стягнення на предмет іпотеки, із застосуванням способу реалізації - проведення прилюдних торгів у порядку виконавчого провадження, з визначенням початкової ціни продажу - на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій; виселити ОСОБА_1 та інших мешканців з квартири АДРЕСА_1 та зняти з реєстрації ОСОБА_1 та інших мешканців, що зареєстровані у спірній квартирі.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВИХ РІШЕНЬ
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 30 листопада 2016 року позов ПАТ "Брокбізнесбанк" до ОСОБА_1, третя особа - орган опіки та піклування Печерської районної в м. Києві державної адміністрації, про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено частково.
Звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 згідно іпотечного договору від 08 травня 2008 року, із застосуванням способу реалізації - проведення прилюдних торгів у порядку виконавчого провадження з визначенням початкової ціни продажу на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 по кредитному договору № 08Ф-67 від 23 квітня 2008 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання щодо судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору та наявною заборгованістю в розмірі 743 272,99 грн, наявні підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення вказаної заборгованості із застосуванням способу реалізації - проведення прилюдних торгів у порядку виконавчого провадження, з визначенням початкової ціни продажу - на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Позовні вимоги щодо виселення та зняття з реєстрації ОСОБА_1 та інших мешканців квартири
АДРЕСА_1 є передчасними і задоволенню в цій частині не підлягають.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 17 травня 2017 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Печерського районного суду міста Києва від 30 листопада 2016 року скасовано та постановлено нове рішення.
У задоволені позову ПАТ "Брокбізнесбанк" до ОСОБА_1, третя особа - орган опіки та піклування Печерської районної в м. Києві державної адміністрації, про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що оскільки рішенням Печерського районного суду міста Києва від 16 серпня 2016 року, залишеним в силі ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 квітня 2017 року, у справі № 757/5273/16-ц визнано недійсним іпотечний договір від 08 травня 2008 року, укладений між
ОСОБА_1 та ПАТ "Брокбізнесбанк", то позовні вимоги Банку про звернення стягнення на предмет іпотеки за цим договором задоволенню не підлягають.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
У касаційній скарзі ПАТ "Брокбізнесбанк", посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції під час розгляду справи дійшов правильного висновку стосовно того, що необхідно звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу з прилюдних торгів, однак в порушення вимог статті 39 Закону України "Про іпотеку" не визначив розмір заборгованості та її складові, не встановив початкової вартості реалізації предмету іпотеки на прилюдних торгах в межах процедури реалізації у виконавчому провадженні. Суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення суду першої інстанції, необґрунтовано відхилив клопотання Банку про зупинення провадження у цій справі до вирішення питання Верховним Судом України заяви Банку про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 квітня 2017 року у іншій справі
№ 757/5273/16-ц, якою залишено в силі рішення першої інстанції про визнання недійсним іпотечного договору, оскільки таке рішення Верховного Суду України, у іншій справі матиме преюдиційне значення для вирішення справи, що переглядається.
АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У серпні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшло заперечення Органу опіки та піклування Печерської районної в м. Києві державної адміністрації на касаційну скаргу Банку, у яких зазначено, що рішення Печерського районного суду міста Києва від 30 листопада 2016 року необхідно скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в повному обсязі в задоволенні позовних вимог Банку.
20 вересня 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшло клопотання ПАТ "Брокбізнесбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Брокбізнесбанк", про заміну сторони у справі на правонаступника.
Клопотання мотивоване тим, що 31 серпня 2017 року між Банком (позивачем у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Афінаж" (далі - ТОВ "ФК "Афінаж") було укладено договір № 176 про відступлення права вимоги за кредитним договором від 23 квітня 2008 року
№ 08ф-67 та додаткових угодах і додатками до нього, що є його невід`ємною частиною, а також відступлено право вимоги за іпотечним договором від
08 травня 2008 року, укладеним між Банком та ОСОБА_1, та додатковими угодами і додатками до нього, що є невід`ємною частиною.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Перевіривши доводи касаційної скарги та дослідивши матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Суди встановили, що 23 квітня 2008 року між Банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 08Ф-67, згідно умов пункту 1.1 якого кредитор надав позичальнику кошти в розмірі 100 000,00 доларів США на строк з 23 квітня
2008 року до 16 квітня 2018 року зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 9 % для придбання нерухомості (а. с. 9-12 том 1).
З метою забезпечення належного виконання умов кредитного договору
08 травня 2008 року між банком та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір, згідно якого предметом іпотеки є нерухоме майно: квартира
АДРЕСА_1 (а. с. 44-47 том 1).
У подальшому між сторонами було укладено ряд додаткових угод щодо перенесення строку сплати заборгованості за вказаним кредитним договором (а. с. 16-30 том 1).
03 серпня 2012 року між Банком та відповідачем було укладено додаткову угоду № 8 до кредитного договору, згідно якої було змінено вид кредитної операції з довгострокового кредиту в іноземній валюті на мультивалютну непоновлювальну кредитну лінію строком до 16 квітня 2018 року.
03 серпня 2012 року укладено договір про внесення змін й до іпотечного договору, у зв`язку зі зміною умов основного зобов`язання (а. с. 48 том 1).
Згідно з пунктами 5.1.1. та 5.1.2 іпотечного договору Банк має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо при настанні строку виконання основного зобов`язання або його частини, воно не буде виконане; вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а у разі його невиконання - отримати задоволення своїх вимог з вартості предмету іпотеки, у випадку порушення позичальником основного зобов`язання за кредитним договором чи зобов`язань за іпотечним договором, а також у випадках, передбачених чинним законодавством України.
Відповідно до пункту 7.1. іпотечного договору у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником основного зобов`язання по кредитному договору в цілому або окремій його частині та/або невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем обов`язків, встановлених цим договором, в цілому або в тій чи іншій їх частині, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а у разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Згідно з доданим позивачем розрахунком заборгованості, станом на 26 січня 2015 року, у зв`язку з неналежним виконанням своїх зобов`язань за кредитним договором, у ОСОБА_1 утворилась заборгованість в розмірі 743 272,99 грн, в тому числі: заборгованість по тілу кредиту у розмірі 332 994,85 грн; заборгованість за процентами у розмірі 49 987,28 грн; пеня за прострочення сплати кредиту (транш долари США) у розмірі 185,46 грн; пеня за прострочення сплати кредиту (транш гривні) у розмірі 4 863,56 грн; пеня за прострочення сплати процентів (транш долари США) у розмірі 106,91 грн; пеня за прострочення сплати процентів (транш гривні) у розмірі 6 670,60 грн; сума індексації простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 3 209,95 грн; сума індексації простроченої заборгованості за процентами у розмірі 4 015,51 грн; розмір процентів за неправомірне користування чужими грошовими коштами по кредиту (3 % річних згідно статті 625 ЦК України) (транш долари США) у розмір 30,95 грн; 3 % річних згідно статті 625 ЦК України у розмірі 486,36 грн; розмір процентів за неправомірне користування чужими грошовими коштами по процентам (3 % річних згідно статті 625 ЦК України) (транш долари США) у розмірі 17,85 грн; розмір процентів за неправомірне користування чужими грошовими коштами за процентам (3 % річних згідно статті 625 ЦК України) (транш гривні) у розмірі 612,72 грн; штраф згідно пункту 4.5. кредитного договору за порушення пункту 4.2. цього договору (5 % від суми кредиту) у розмірі 340 091,00 грн (а. с. 113-121 том 1).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною першою статті 509, статтею 526 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За правилами статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.
Відповідно до положень статті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).