Постанова
Іменем України
19 червня 2019 року
м. Київ
справа № 554/4503/16-ц
провадження № 61-33242св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка,
представник відповідача - Остапенко Ірина Олександрівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави в складі судді Кулешової Л. В. від 18 квітня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області в складі колегії суддів: Панченка О. О., Пікуля В. П., Пряднікової О. В. від 19 червня 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка про визнання звільнення незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що він з 01 вересня 2009 року працював доцентом кафедри обладнання нафтових і газових промислів в Полтавському національному технічному університеті імені Юрія Кондратюка. Наказом № 212-04 від 12 травня 2016 року його було звільнено із займаної посади згідно з пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України за прогул без поважних причин. Своє звільнення вважає незаконним з тих підстав, що відсутність його на робочому місці 27 квітня 2016 року в університеті була зумовлена виробничою необхідністю, а причини такої відсутності - поважними. Також указував, що внаслідок незаконного звільнення йому була заподіяна моральна шкода, яка полягає у моральних переживаннях, він втратив душевний спокій, не має засобів забезпечення належного рівня життя. Посилаючись на вказані обставини та з урахуванням збільшення позовних вимог, просив визнати його звільнення незаконним та скасувати відповідний наказ про звільнення; поновити його на роботі доцентом кафедри обладнання нафтових і газових промислів в Полтавському національному університеті імені Юрія Кондратюка; стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12 травня 2016 року до дня поновлення на роботі, а також у рахунок відшкодування моральної шкоди стягнути з відповідача на його користь 25 000 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 18 квітня2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскільки позивач 27 квітня 2016 року був відсутній на роботі без поважних причин, до уповноваженої особи відповідача з повідомленням про свою відсутність на робочому місці, у зв`язку з перебуванням на семінарі в м. Києві не звертався, відрядження не оформляв, тому підстави для задоволення позову відсутні, а звільнення позивача відбулося з дотриманням норм трудового законодавства.
Короткий зміст ухвали апеляційного суду
Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 19 червня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 18 квітня 2017 року залишено без змін.
Апеляційний суд, погоджуючись з висновками місцевого суду, зазначив про те, що відсутність ОСОБА_1 на робочому місці 27 квітня 2016 року протягом робочого дня не підтверджена поважними причинами, а відтак суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про дотримання роботодавцем чинного законодавства при звільненні позивача, а тому, не вбачаючи порушень трудових прав даного працівника, правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог про поновлення на роботі і, нерозривно пов`язаних з ними, про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи касаційної скарги
У липні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 18 квітня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 16 червня 2017 року, у якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій було неправильно застосовано норму матеріального права, визначену у частині першій та другій статті 56 Закону України "Про вищу освіту", яка підлягає застосуванню і якою прямо визначено, що робочий час науково-педагогічних працівників становить 36 годин на тиждень (скорочена тривалість робочого часу), робочий час науково-педагогічних працівників включає час виконання ним навчальної, методичної, наукової, організаційної роботи та інших трудових обов`язків, та дійшли помилкового висновку про те, що позивач повинен проводити аудиторські навчальні заняття та іншу роботу, передбачену контрактом в середньому 7 годин на день, таким чином визначивши у 42 години тривалість шестиденного робочого дня, що не передбачено жодною нормою будь-кого закону або іншого нормативно-правового акту та порушивши вимоги визначені статтею 50 КЗпП України, згідно з якою нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Також судами неправильно застосовано норму матеріального права, визначену статтею 149 КЗпП України щодо порядку застосування дисциплінарних стягнень, згідно з якою при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника, застосування якої роз`яснено у пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів".
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі і витребувано цивільну справу № 554/4530/16-ц з Октябрського районного суду м. Полтави.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Зазначену справу передано до Верховного суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що 01 вересня 2009 року на підставі наказу № 313-04 від 27 серпня 2009 року ОСОБА_1 був прийнятий на посаду доцента кафедри обладнання нафтових і газових промислів Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка.
29 серпня 2014 року між Полтавським національним технічним університетом імені Юрія Кондратюка в особі ректора ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено контракт № 504 з науково-педагогічним працівником на термін з 01 червня 2014 року по 31 серпня 2017 року.
12 травня 2016 року на підставі наказу № 212-04 від 12 травня 2016 року ОСОБА_1 було звільнено за прогул без поважних причин, на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП України.
Згідно наказу, підставою для звільнення послугували:
- доповідна записка завідувача кафедри обладнання нафтових і газових промислів ОСОБА_3 від 27 квітня 2016 року, згідно з якою 27 квітня 2016 року доцент кафедри ОСОБА_1 на кафедрі не з`являвся протягом усього робочого дня;
- акт від 27 квітня 2016 року, згідно з яким ОСОБА_1 був відсутній на заняттях 27 квітня 2016 року о 10 годині з дисципліни "Методологія науково-дослідних робіт" в аудиторії 201В та о 13 год 20 хв з дисципліни "Методологія науково-дослідних робіт" в аудиторії 312В.
- доповідна записка від проректора з науково-педагогічної та соціальної роботи ОСОБА_4, директора центру з адміністративних питань та по роботі з іноземними громадянами ОСОБА_5, інспектора центру з адміністративних питань та по роботі з іноземними громадянами ОСОБА_6 від 29 квітня 2016 року, згідно з якою останні повідомили, що вони були присутні на Всеукраїнському науково-практичному семінарі "Актуальні питання навчання іноземців в Україні у 2016/17 навчальному році2 у м. Києві та особисто бачили ОСОБА_1 на місці проведення семінару;