1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України

12 червня 2019 року

м. Київ

справа № 541/1310/16-ц

провадження № 61-8252св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Обласне комунальне виробниче підприємство водопровідно-канілізаційного господарства "Миргородводоканал",

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 05 липня 2016 року у складі судді Городівського О. А. та рішення Апеляційного суду Полтавської області від 18 серпня 2016 року у складі колегії суддів: Буленка О. О., Бондаревської С. М., Дорош А. І.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Обласне комунальне виробниче підприємство водопровідно-канілізаційного господарства "Миргородводоканал" (далі - ОКВ ПВКГ "Миргородводоканал"), про усунення перешкод у здійсненні права користування майном.

Позовна заява мотивована тим, що 01 березня 2011 року між ним та ОСОБА_4 укладений договір оренди нежитлового приміщення № 02, за умовами якого він прийняв у тимчасове платне користування (в оренду) частину нежитлового приміщення площею 55,1 кв. м на першому поверсі будинку АДРЕСА_1 .

25 червня 2011 року між ОСОБА_1 та ОКВ ПВКГ "Миргородводоканал" був укладений договір на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації.

12 березня 2013 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1, ОСОБА_5 укладений договір купівлі-продажу, за умовами якого ОСОБА_1 набув право власності на 41/50 частки, а ОСОБА_5 - на 9/50 частки нежитлового приміщення магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 " з офісом, загальною площею 139,3 кв. м, яке є складовою частиною нежитлової двоповерхової будівлі громадського призначення по АДРЕСА_1 .

Система водопроводу та каналізації у зазначеному приміщенні була проведена у 2005 році відповідно до проекту реконструкції приміщення для розміщення магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 " та офісу. План підвалу з мережами та схемами стояків системи каналізації зазначеного проекту передбачає розміщення труб каналізації під плитами перекриття підлоги, тобто у підвальному приміщенні.

02 квітня 2016 року водовідведення з належного позивачу приміщення було припинено внаслідок протиправних дій власника підвального приміщення ОСОБА_2 та його сина ОСОБА_3 .

Оскільки позивач позбавлений можливості користуватися за призначенням належним йому на праві власності нерухомим майном, тому просив усунути перешкоди у користуванні нежитловим приміщенням по АДРЕСА_1 шляхом відновлення водовідведення за рахунок відповідачів та заборонити їм вчиняти будь-які дії щодо припинення (обмеження) водопостачання та водовідведення належного позивачу приміщення.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 05 липня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Зобов`язано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні нежитловим приміщенням загальною площею 114,5 кв. м, розташованого по АДРЕСА_1, шляхом повного відновлення водовідведення належного позивачу приміщення за рахунок відповідачів та заборонено відповідачам вчиняти будь-які дії щодо припинення (обмеження) водопостачання та водовідведення належного позивачу приміщення.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що порушення права користування належним позивачу нежитловим приміщенням відбулось внаслідок протиправних дій відповідачів, які як власники підвального приміщення, у якому розміщена система водопостачання та водовідведення, здійснюють самовільне втручання в систему водовідведення нежитлового приміщення позивача.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 18 серпня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилено.

Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 05 липня 2016 року залишено без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню незалежно від того, на своїй чи на чужій земельній ділянці або іншому об`єкті нерухомості відповідач вчиняє дії (бездіяльність), що порушують право позивача. Встановивши, що відповідачі здійснюють самовільне припинення системи водовідведення у належному їм підвальному приміщенні, чим порушують права позивача, суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог про усунення перешкод у здійсненні права користування майном.

Короткий зміст касаційної скарги

У вересні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням принципів змагальності, диспозитивності та рівності сторін. Судами під час розгляду справи надано перевагу одним доказам над іншими та з урахуванням лише тих доказів, які подані до суду стороною позивача. Суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам, гідності громадян та інтересам суспільства. Система водовідведення у приміщенні позивача була проведена самочинно, без отримання відповідних дозволів та введення її в експлуатацію, а також з порушенням будівельних і санітарних норм та без погодження з власником іншого суміжного приміщення.

Короткий зміст позиції інших учасників справи

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 подав до суду відзив на касаційну скаргу, у якому зазначав, що оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для їх скасування відсутні.

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 вересня 2016 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи з Миргородського міськрайонного суду Полтавської області.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 лютого 2017 року справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно із статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.


................
Перейти до повного тексту