Постанова
Іменем України
05 червня 2019 року
м. Київ
справа № 761/38043/17
провадження № 61-47739 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Усика Г. І. (суддя-доповідач), Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Київська міська рада,
третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мазепіна Валентина Георгіївна
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 06 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Кравець В. А., Шкоріної О. І., Махлай Л. Д.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст заявлених позовних вимог
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Київської міської ради, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мазепіна В. Г.,про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
На обгрунтування позовних вимог зазначала, що з листопада 2005 року вона проживала з ОСОБА_2 однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу у належній йому на праві власності квартирі АДРЕСА_1 .
У період спільного проживання між нею та ОСОБА_2 склалися усталені відносини, притаманні подружжю, вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет та разом вирішували питання життєдіяльності сім`ї, зокрема здійснювали поточний ремонт помешкання, купували меблі для облаштування квартири, оплачували комунальні послуги.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, організацією його поховання займалася вона.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне йому на дату смерті майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1, яку вона прийняла, звернувшись у встановлений законом строк до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мазепіної В. Г., як спадкоємець четвертої черги, оскільки спільно проживала з померлим однією сім`єю більше п`яти років до часу відкриття спадщини, а також ураховуючи відсутність після смерті спадкодавця спадкоємців попередніх черг та складеного ним заповіту.
За відсутності документів на підтвердження родинних відносин з померлим ОСОБА_2, їй було рекомендовано звернутися до суду з позовом про встановлення черги спадкування.
Посилаючись на наведене, позивач просила встановити факт її проживання з ОСОБА_2 однією сімʼєю без реєстрації шлюбу у період з 01 листопада 2005 року по 29 липня 2017 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 28 лютого 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Встановлено факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сімʼєю без реєстрації шлюбу у період з 01 листопада 2005 року по 29 липня 2017 року.
Рішення суду першої інстанції мотивовано доведеністю позивачем факту спільного проживання з ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу у квартирі АДРЕСА_1 у зазначений у позові період, зокрема обставини фактичних шлюбних відносин між нею та померлим ОСОБА_2 підтверджені показами свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а також наданими позивачем письмовими доказами.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 06 листопада 2018 року апеляційну скаргу Київської міської ради задоволено, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 28 лютого 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що з наданих позивачем доказів неможливо встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2, оскільки крім показів свідків у матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази на підтвердження того, що позивач та померлий проживали однією сім`єю, були пов`язані спільним побутом, мали спільний бюджет, а також взаємні права та обов`язки. Доведеність обставин спілкування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у заявлений період, допомоги йому по господарству, як і долучення позивачем до матеріалів справи спільних фотокарток, зроблених під час відповідних подій, а не у сімейномуколі, копійквитанцій по оплатікомунальних платежів, фіскальнихчеків з придбаннятоварів і послуг, а такожнаявність у неїсвідоцтва про смерть ОСОБА_2 та участь у його похованні, не є достатніми доказами на підтвердження факту проживаннязазначених осіб однією сім`єю без реєстрації шлюбу.
Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 період з 01 листопада 2005 року по 01 січня 2011 року не перебували у зареєстровану шлюбі з іншими особами.
Узагальнені доводи касаційної скарги та позиції учасників справи
У грудні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1 , у якій вона просила скасувати постанову Київського апеляційного суду від 06 листопада 2018 року та залишити в силі рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 28 лютого 2018 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована посиланням на те, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про недоведеність факту проживання позивача та ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу у період з 01 листопада
2005 року по 29 липня 2017 року, зважаючи, що наявні у матеріалах справи докази у своїй сукупності доводять протилежне, та не були спростовані відповідачем, зокрема покази свідків, наявність доказів на підтвердження спільного придбання рухомого майна та здійснення позивачем заходів щодо поховання ОСОБА_2 Відсутність реєстрації місця проживання позивача за однією адресою з померлим ОСОБА_2 не беззаперечним свідченням необґрунтованості висновків суду першої інстанції.
У відзиві на касаційну скаргу, що надійшов до Верховного Суду у січні 2019 року, Київська міська рада просила відхилити касаційну скаргу ОСОБА_1 та залишити без змін постанову Київського апеляційного суду від 06 листопада 2018 року, посилаючись на те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених нею обставин. Надання матеріальної допомоги померлому ОСОБА_2, придбання продуктів харчування, предметів першої необхідності та сплати комунальних послуг, не є достатнім для висновку про те, що між ними існували взаємні права та обов`язки притаманні подружжю. Крім того, як обгрунтовано зазначив апеляційний суд, позивач не була зареєстрована квартирі АДРЕСА_1, відомості про нарахування плати за комунальні послуги на ОСОБА_1 у вказаній квартирі відсутні.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
Ухвалою Верховного Суду від 27 травня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Згідно частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами попередніх інстанцій установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2, після смерті якого відкрилася спадщина на належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1 .
За життя ОСОБА_2 заповіт не складав, наявність спадкоємців першої-третьої черги за законом судами не встановлено.
У встановлений законом строк, ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мазепіної В. Г. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2, посилаючись на те, що вона є спадкоємицею четвертої черги, як особа, яка спільно проживала з померлим однією сім`єю більше п`яти років до часу відкриття спадщини.