Постанова
Іменем України
19 червня 2019 року
м. Київ
справа № 761/20404/14-ц
провадження № 61-29091св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач 1 - ОСОБА_1,
позивач 2 - ОСОБА_2,
відповідач 1 - ОСОБА_3,
відповідач 2 - приватне акціонерне товариство "Страхова Група "ТАС"
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва в складі судді Гуменюк А. І. від 23 грудня 2015 року та рішення Апеляційного суду м. Києва в складі колегії суддів: Музичко С. Г., Кирилюк Г. М., Рейнарт І. М. від 12 вересня 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3, ПрТАТ "Страхова група "ТАС" про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної злочином та стягнення страхового відшкодування.
Позовні вимоги мотивовані тим, що між ОСОБА_1 та НАСК "Оранта" було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу марки "Nissan", державний номерний знак НОМЕР_1 і, що 19 жовтня 2010 року відбулася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої автомобіль ОСОБА_1 було пошкоджено, а ОСОБА_2 зазнав тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості. Указує, що вина ОСОБА_3 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди підтверджується зібраними доказами у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 286 КК України і, що 24 січня 2014 року ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 761/1229/14-к останню було звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 286 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Позивачі указують, що згідно звіту № 43/04/11 про оцінку вартості збитку, нанесеного власнику колісного транспортного засобу та звіту № 43/04/11 про оцінку утилізаційної вартості аварійно пошкодженого колісного транспортного засобу, майновий збиток, завданий ОСОБА_1 складає 69 329,35 грн. Крім того, вказують, що відповідно до умов договору, НАСК "Оранта" здійснила виплату страхового відшкодування у розмірі 38 546,55 грн. Указують також, що на момент дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_1 мала поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВЕ/7722156, виданий ПрАТ "Страхова Група "ТАС", який листом від 04 вересня 2012 року, відмовив ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на те, що сума страхового відшкодування, виплаченого НАСК "Оранта", перевищує ліміт відповідальності ПрАТ "Страхова Група "ТАС" та у зв`язку із тим, що до НАСК "Оранта" перейшло право вимоги. У зв`язку з відмовою відповідачами у відшкодуванні майнового збитку, позивачі просять стягнути різницю між збитком, встановленим експертом та виплаченою сумою у розмірі 30 782,80 грн. Крім цього, зауважують, що внаслідок неправомірних дій позивачам було завдано моральну шкоду, яку вони просять стягнути у розмірі 597 750 грн із ОСОБА_3 та 2 550 грн із ПрАТ "Страхова Група "ТАС" на користь ОСОБА_1, та 497 450 грн із ОСОБА_3 та 2 550 грн із ПрАТ "Страхова Група "ТАС" на користь ОСОБА_2
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 23 грудня 2015 року позов задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 99 550 грн. Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 кошти в розмірі 97 450 грн. Стягнуто із ПрАТ "Страхова Група "ТАС" на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 2 550 грн. Стягнуто із ПрАТ "Страхова група "ТАС" на користь ОСОБА_2 кошти в розмірі 2 550 грн. У задоволенні решти вимог відмовлено. Вирішено питання про судовий збір.
Суд першої інстанції задовольняючи частково позов, виходив із того, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 були завдані середньої тяжкості тілесні ушкодження, що призвело до порушення усталених життєвих зав`язків та неможливості продовження активного громадського життя, а ОСОБА_1, як власник пошкодженого транспортного засобу перенесла фізичні та душевні страждання у зв`язку з винними діями ОСОБА_3 .
Короткий зміст ухвали апеляційного суду
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 12 вересня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 23 грудня 2015 року змінено в частині визначення розміру моральної шкоди. Зменшено суму стягнутої моральної шкоди із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 з 97 450 грн до 55 000 грн. Зменшено суму стягнутої моральної шкоди із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 з 99 550 грн до 55 000 грн.
Апеляційний суд, змінюючи рішення місцевого суду в частині визначення розміру відшкодування моральної шкоди, фактично погодився з висновками місцевого суду про те, що винними діями відповідача та ушкодженням здоров`я позивачів існує причинний зв`язок, оскільки позивачі отримали травми у результаті дорожньо-транспортної пригоди, а відтак, ОСОБА_4 є особою, яка повинна відшкодувати завдану позивачам шкоду. Разом із тим, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру відшкодування моральної шкоди, яка стягнута судом з ОСОБА_3 на користь позивачів, оскільки її розмір, визначений місцевим судом є завищеним та підлягає зменшенню, що відповідає засадам розумності та справедливості.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи касаційної скарги
У жовтні 2017 року ОСОБА_3 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 23 грудня 2015 року та рішення Апеляційного суду м. Києва від 12 вересня 2017 року в частині визначення розміру моральної шкоди, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про зменшення розміру стягнутої з неї моральної шкоди на користь позивачів з 55 000 грн до 20 000 грн.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій під час розгляду справи не було взято до уваги, що позивачами не було надано суду достатніх та переконливих доказів спричинення їм моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, розмір моральної шкоди позивачами не достатньо мотивовано та не підтверджено належними доказами.
Судові рішення в частині відшкодування майнової шкоди до суду касаційної інстанції не оскаржено та предметом перегляду не є (стаття 400 ЦПК України).
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі і витребувано цивільну справу 761/20404/14-ц з Шевченківського районного суду м. Києва.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Зазначену справу передано до Верховного суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що 19 жовтня 2010 року, керуючи автомобілем марки "Daewoo Lanos" у м. Києві по вул. Б. Хмельницького з боку вул. І. Франка у бік вул. Хрещатик, порушуючи Правила дорожнього руху України, маючи намір виконати лівий поворот на перехресті з вул. Володимирської, не доїжджаючи до самого перехрестя, перетнувши роздільну подвійну суцільну розмітку, відповідач виїхала га зустрічну смугу по вул. Б. Хмельницького, де здійснила зіткнення з автомобілем марки "Nissan Tiida" під керуванням ОСОБА_2, унаслідок чого позивачам завдано тілесні ушкодження середньої тяжкості.
24 січня 2014 року ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 КК України закрито. ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності за частиною першою статті 286 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
У зв`язку із настанням даного страхового випадку за участю застрахованого автомобіля, ОСОБА_1 звернулася до страхової компанії із відповідною заявою про дорожньо-транспортної пригоди та виплату суми страхового відшкодування.