ПОСТАНОВА
Іменем України
27 червня 2019 року
Київ
справа №2а-9710/12/2670
адміністративне провадження №К/9901/4441/18
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Поверхность Спорт-ТВ" (далі - Товариство) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби (правонаступником якого є Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві; далі - ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.04.2012 № 0001542202.
В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що висновки відповідача щодо порушення ним пункту 150.1 статті 150 розділу ІІІ Податкового кодексу України (далі - ПК України) є необґрунтованими та протиправними і не можуть бути підставою для невідображення збитків в податковому обліку підприємства, а отже, не може бути підставою для податкового повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 04.04.2012 № 0001542202 щодо зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 49720 981 грн., яка виникла за попередні роки та правомірно може входити до складу такого від`ємного значення накопичувальним шляхом у 2011 році під час набрання чинності ПК України.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва 29.08.2012 (суддя - Погрібніченко І.М.) у задоволені позову було відмовлено, у зв`язку із тим, що висновок відповідача про завищення позивачем суми від`ємного значення, перенесеного в 2011 рік, не підтверджено матеріалами справи.
Натомість постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2014 вказане рішення суду першої інстанції було скасовано, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ від 04.04.2012 № 0001542202. Фактично цим судом було висловлена позиція щодо можливості перенесення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування визначеного в період до 31.12.2010 року в 2011 рік. При цьому цей суд зазначив, що відповідна перенесена сума, сформована позивачем вірно, що підтверджено доказами.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати, а рішення першої інстанції залишити без змін. У касаційній скарзі повторює позицію суду першої інстанції, яка була зазначена та не підлягає додаткового зазначення.
Письмового відзиву на вказану касаційну скаргу до Суду не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що в період з 16.02.2012 по 07.03.2012 ДПІ проведено планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 31.12.2011, за результатами якої складено Акт № 36/22-2/32850083 від 16.03.2012.
В ході перевірки податковим органом, окрім іншого, встановлено порушення вимог:
- п. 1.32 ст. 1, п. 5.1 ст. 5, пп. 8.1.1 п. 8.1, пп. 8.3.9 п. 8.3 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції Закону України від 22.05.1997 року № 283/97-ВР із змінами та доповненнями та п. 144.1 ст. 144, ст. 145, п. 150.1 ст. 150 розділу ІІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток за 4 квартал 2011 року, всього у сумі 457514 грн. та встановлено завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування на загальну суму 117500836 грн.
22.03.2012 позивач до податкового органу подав заперечення на Акт № 36/22-2/32850083 від 16.03.2012.
У висновку відповідача, складеного за результатами розгляду заперечень, від 30.03.2012 № 927/10/22-210, аргументи, викладені в запереченні позивача, частково взяті до уваги та задоволенні в частині неправомірності зменшення валових витрат підприємства стосовно нарахованих відсотків за користування кредитними коштами та відносно амортизації нематеріальних активів, а в частині неправомірності декларування в 2 кварталі 2011 року від`ємного значення об`єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду в сумі 49720981 грн. - залишені без мін.
Податковий орган у своїй відповіді на заперечення дійшов висновку, що на порушення п. 150.1 ст. 150 розділу ІІІ ПК України встановлено завищення за ІІ квартал 2011 року від`ємного значення об`єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду, всього в сумі 49 720 981 грн.
04.04.2012 ДПІ на підставі Акта перевірки № 36/22-2/32850083 від 16.03.2012, з урахуванням відповіді на заперечення № 927/10/22-210 від 30.03.2012, прийняла податкове повідомлення-рішення за формою "П" №0001542202, яким згідно з пунктом 54.3 ст. 54 та пунктом 58.1 ст. 58 ПК України та згідно з пунктом 123.1 статті 123 ПК України встановлено порушення пункту 150.1 ст. 150 розділу ІІІ ПК України на підставі чого зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 49720981 грн. за 2 квартал 2011 року.
Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржене позивачем в порядку процедури адміністративного оскарження до ДПС у м. Києві, яка своїм рішенням про результати розгляду первинної скарги від 18 червня 2012 року № 3634/10/12-414 його скаргу залишила без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.
Вказане податкове повідомлення-рішення є предметом розгляду у даній справі, яке скасовано судом апеляційної інстанції, з чим погоджується Верховний Суд, виходячи із наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 1 Розділу XIX "Прикінцеві положення" ПК України (встановлено, що розділ III цього Кодексу ("Податок на прибуток підприємств") набирає чинності з 1 квітня 2011 року.
За правилами пункту 1 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" ПК України" розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.
Відповідно, правила врахування від`ємного значення об`єкта оподаткування у результатах наступних податкових періодів, в період до 1 квітня 2011 року регулювалися положеннями пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".