ПОСТАНОВА
Іменем України
26 червня 2019 року
Київ
справа №640/12476/16-а
адміністративне провадження №К/9901/11657/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Кашпур О.В.,
суддів: Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №640/12476/16-а
за позовом ОСОБА_1 до інспектора 1-ї роти 3-го батальйону патрульної поліції Управління Патрульної Поліції в м. Харкові Богачова Леоніда Андрійовича про визнання дій щодо складання адміністративного протоколу протиправними та скасування рішення про притягнення до адміністративної відповідальності, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_2, представника ОСОБА_1, на постанову Київського районного суду м. Харкова від 07 жовтня 2016 року (ухвалену у складі головуючого судді Шмадченко С.І.) та на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Рєзнікової С.С., суддів: Старостіна В.В., Бегунца А.О.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст вимог заяви
1. У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо складання відносно нього адміністративного протоколу серії АП № 403615 від 21 квітня 2016 року про порушення пункту 13.1 Правил Дорожнього Руху України; скасувати рішення про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУаАП згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 21 квітня 2016 року.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 21 квітня 2016 року відповідач відносно нього склав протокол про адміністративне правопорушення за статтею 124 КУпАП. Дії відповідача щодо складання адміністративного протоколу та прийнятого рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності позивач вважає незаконними, оскільки ним не були порушені Правила дорожнього Руху України, зокрема п.13.1 правил, ДТП виникло не з його вини, ним були прийняті всі необхідні дії для уникнення ДТП, що підтверджується схемою ДТП, розташуванням транспортних засобів після ДТП, характером їх пошкоджень, фотокартками з місця ДТП. Відповідач, з огляду недосвідченості невірно оцінив обстановку ДТП. Того ж дня на вул. Університетській в м. Харкові, по якій він рухався на своєму автомобілі до перехрестя з провулком Спартаківським, проводились дорожні роботи і частина дорожнього покриття була знята, що змусило його прийняти маневр: перед пішохідним переходом на перехресті переміститися у правий крайній ряд для здійснення повороту вправо і зупинитися для надання можливості водію автомобіля "Жигулі" закінчити маневр, а пішоходам перейти дорогу на пішохідному переході. Коли автомобіль "Жигулі" закінчив маневр і на пішохідному переході людей не було, він почав рух і упевнившись (згідно з п.10.1 ПДР), що більше не має ніяких перепон автомобілю, почав перетинати пішохідний перехід, але в цей час перед його автомобілем раптово з`явився автомобіль "PEUGTOT 308СС" р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3, який пересік йому проїзд. Позивач екстрено натиснув на гальма, намагаючись уникнути зіткнення, але оскільки його автомобіль не встиг набрати швидкості, то сталося зіткнення з автомобілем "PEUGTOT 308СС".
3. Короткий зміст рішень суду І інстанції
4. 07 жовтня 2016 року Київський районний суд м. Харкова вирішив:
5. В задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання протиправними дій інспектора 1-ї роти 3-го батальону патрульної поліції Управління Патрульної Поліції в м.Харкові Богачова Леоніда Андрійовича щодо складання адміністративного протоколу про адміністративне правопорушення серії АП № 403615 від 21 квітня 2016 року відмовити.
Відмовити у позові в частині скасування рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУаАП.
6. Вирішуючи спір суд першої інстанції виходив з того, що зміст протоколу про адміністративне правопорушення, наявність в діях особи вини та обставини вчинення правопорушення перевіряє орган при розгляді справи про адміністративне правопорушення та при вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення.
Зміст протоколу не містить обов`язкових владних приписів щодо позивача, а отже не впливає на його права та обов`язки. Протокол є документом, який фіксує певні факти та обставини, які можуть бути встановлені органом, що розглядає справи про адміністративне правопорушення, на підставі і інших доказів.
У зв`язку з наведеними обставинами суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Короткий зміст рішень суду апеляційної інстанції
7. 14 листопада 2016 року Харківський апеляційний адміністративний суд вирішив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Київського районного суду м. Харкова від 07.10.2016р. у справі №640/12476/16-а залишити без змін.
8. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Рух справи у суді касаційної інстанції
9. 08 грудня 2016 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_2, представника ОСОБА_1, на постанову Київського районного суду м. Харкова від 07 жовтня 2016 року та на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року.
У касаційній скарзі касатор просить скасувати постанову Київського районного суду м. Харкова від 07 жовтня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року. Прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 січня 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_2, представника ОСОБА_1, на постанову Київського районного суду м. Харкова від 07 жовтня 2016 року та на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року.
10. 30 січня 2018 року вказана касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.
11. За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: Кашпур О.В. (головуючий суддя), Радишевська О.Р., Уханенко С.А на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду Н.Богданюк від 31 травня 2019 року №558/0/78-19
12. Ухвалою Верховного Суду у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 13 червня 2019 року вказану касаційну скаргу прийнято до провадження.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
13. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (представника позивача у справі):
Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню.
Представник позивача зазначає, що незаконно та безпідставно, складаючи протокол, відповідач визнав ОСОБА_1 правопорушником і вилучив у нього посвідчення на право керувати транспортним засобом, чим порушив його права. Також, з тексту протоколу вбачається, що рішення про те, що позивач підлягає притягненню до адміністративної відповідальності на підставі статті 124 КУпАП є незаконним, оскільки ОСОБА_1 не здійснював адміністративного правопорушення і не винен в ДТП.
IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
14. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 21 квітня 2016 року інспектором 1-ї роти 3-го батальйону патрульної поліції Управління патрульної поліції в м. Харкові Богачовим Леонідом Андрійовичем відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за статтею 124 КУпАП, згідно якого, 21 квітня 2016 року о 11 год. 20 хв. позивач, керуючи автомобілем "HYUNDAI ACCENT" р.н. НОМЕР_2 по вул. Університетській у м. Харкові зі сторони Соборного в`їзду в напрямку т-подібного перехрестя з провулком Спартаківським, в порушення вимог п. 13.1 Правил Дорожнього Руху України, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного інтервалу та скоїв зіткнення з автомобілем "PEUGTOT 308СС" р.н. НОМЕР_1 .
15. Не погоджуючись з вказаним протоколом, позивач звернувся із даними позовом до суду.
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
16. Конституція України.
Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
17. Кодекс адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017 року)
Частина друга статті 2. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Частина третя статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частина перша статті 17. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку з здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв`язку з публічним формуванням суб`єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
18. Кодекс адміністративного судочинства України (в редакції, чинній після 15.12.2017 року)
Пункт 19 статті 4. Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Стаття 5. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.