1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Рішення



РІШЕННЯ

Іменем України



26 червня 2019 року

Київ

справа №9901/964/18

адміністративне провадження №П/9901/964/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Бившевої Л.І., Васильєвої І.А., Шипуліної Т.М., Юрченко В.П.,



за участю секретаря судового засідання Лопушенко О.В.,



за участю: представника позивача ОСОБА_1, представників відповідача Бороха С.І. та Лисюка М.О.,



розглянувши в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та нечинними окремих пунктів рішення, зобов`язання вчинити певні дії, встановив:



І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ.

14 грудня 2018 року ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, позивач) звернулась до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовною заявою до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККСУ, Комісія, відповідач) про визнання протиправними та нечинними пунктів 5, 6, 7 рішення Комісії від 18 жовтня 2018 року №239/зп-18 щодо визнання судді Лугинського районного суду Житомирської області ОСОБА_2 такою, що не склала перший етап кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді "Іспит" з урахуванням обставин порушення нею порядку проведення іспиту, про недопущення її до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді "Дослідження досьє та проведення співбесіди" та долучення копії протоколу реєстрації порушення, складеного стосовно судді ОСОБА_2 . , до її досьє; зобов`язання ВККСУ прийняти рішення про визнання судді Лугинського районного суду Житомирської області ОСОБА_2. такою, що склала перший етап кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді "Іспит", про допущення її до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді "Дослідження досьє та проведення співбесіди" та вилучення копії протоколу реєстрації порушення, складеного 26 квітня 2018 року стосовно судді ОСОБА_2, з її досьє.



ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ДОВОДІВ ПОЗИВАЧА ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначала, що з огляду на зміст пунктів 6, 9, 11 глави 1 розділу IV, пункт 8 глави 2 розділу ІV Порядку проведення іспиту та методики встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання, затвердженого рішенням Комісії від 04 листопада 2016 року №144/зп-16 (з наступними змінами; далі - Порядок №144) порушенням порядку проведення іспиту є такі дії учасника іспиту, які прямо заборонені Порядком й перелік таких дій є вичерпним, не може підлягати на власний розсуд доповненню та розширеному тлумаченню, а висновки про порушення порядку проведення іспиту не можуть ґрунтуватись на припущеннях.



При цьому, виходячи зі змісту пункту 6 глави 1 розділу IV Порядку №144, порушенням проведення іспиту є саме використання будь-яких джерел інформації на паперових або електронних носіях за винятком тих, що передбачені Порядком для використання під час виконання практичного завдання, натомість протокол реєстрації порушень від 26 квітня 2018 року Комісією складений в зв`язку із вилученням у позивача по завершенню іспиту заборонених матеріалів, а не їх використанням під час складення іспиту.



Отже зафіксовані у протоколі реєстрації порушень від 26 квітня 2018 року обставини не відповідають переліку заборонених дій, передбачених пунктом 6 глави 1 розділу IV Порядку №144, а висновки Комісії про допущене порушення є надуманими та ґрунтуються на припущеннях.



Разом з тим рішення Комісії від 18 жовтня 2018 року №239/зп-18 не містить посилання на те, яке саме порушення порядку проведення іспиту допущено ОСОБА_2, тобто не визначено підстави ухвалення рішення, а також мотиви, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.



Відповідач (ВККСУ) в письмовому відзиві від 18 січня 2019 року №19-316/19 на позовну заяву просив залишити останню без задоволення та вказував, що згідно з пунктом 7 глави 1 розділу IV Порядку №144 учасник іспиту зобов`язаний дотримуватись правил його проведення, виконувати вказівки та вимоги уповноважених представників, ввічливо ставитись до них та інших учасників іспиту, а відповідно до пункту 8 глави 2 розділу IV Порядку №144 під час складення анонімного письмового тестування учаснику іспиту дозволяється користуватись лише тестовим зошитом, бланком відповідей, чистими аркушами паперу для власних записів та ручкою.



Правилами ж складення іспиту під час оцінювання на відповідність судді займаній посаді та у зв`язку з накладенням дисциплінарного стягнення (далі - Правила складення іспиту) встановлено, що під час складення анонімного письмового тестування на столі повинні бути виключно документ, який посвідчує особу, індивідуальна картка, ручка, бланк відповідей і тестовий зошит, а також ноутбук для подальшого виконання практичного завдання; за необхідності на столі можуть бути ліки. Використання під час складення анонімного письмового тестування будь-яких джерел інформації на паперових носіях, а також ноутбука, фото-, аудіо-, відео- та інших засобів для запису, відтворення та приймання-передавання інформації, зокрема мобільних телефонів, електронних книжок, навушників, гаджетів, тощо суворо заборонено.



Проте під час прийняття у ОСОБА_2 як учасника іспиту екзаменаційних матеріалів (тестового зошита та бланка відповідей) під ними були виявлені заборонені матеріали - відповіді на питання з кримінальної спеціалізації для проведення іспитів під час кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих судів, що зафіксовано в протоколі реєстрації порушень від 26 квітня 2018 року, а за змістом підпункту 5 пункту 1 та підпункту 5 пункту 2 розділу V Порядку №144 розгляд протоколів реєстрації порушень та ухвалення відповідного рішення про врахування чи неврахування таких порушень під час встановлення результатів анонімного письмового тестування та практичного завдання є одним з етапів опрацювання матеріалів складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання.



При цьому за результатами дослідження в межах призначеної Комісією додаткової перевірки щодо порушення суддею Лугинського районного суду Житомирської області ОСОБА_2. порядку складення іспиту під час кваліфікаційного оцінювання на відповідність судді займаній посаді відеозапису процесу складення суддями іспиту 26 квітня 2018 року працівниками ВККСУ встановлено 26 епізодів порушення суддею правил складення іспиту.



Отже Комісією було проведено повну та всебічну перевірку обставин, зазначених у протоколі реєстрації порушень, натомість позивачем як учасником іспиту були допущені порушення Порядку №144 та Правил складення іспиту, що стало підставою для ухвалення Комісією рішення від 18 жовтня 2018 року №239/зп-18.



Твердження ж позивача про те, що вона не порушила правил складення іспиту, оскільки не використовувала вилучені матеріали, є безпідставними, враховуючи, що вже сама лише наявність цих матеріалів на робочому столі під час виконання анонімного письмового тестування, яку вона не спростовує, є самостійним порушенням Правил складення іспиту, якими встановлений виключний перелік засобів, які можуть знаходитися на робочому столі під час виконання анонімного письмового тестування (тестовий зошит, бланк відповідей, чисті аркуші паперу для власних записів та ручка).



Що ж до посилань ОСОБА_2 на те, що речі, які перебували на її столі під час складення анонімного письмового тестування (юридична література та мобільний телефон), були призначені для використання при виконанні практичного завдання, то вони не можуть братись до уваги, оскільки вилучені у судді матеріали за своїм змістом стосувались саме відповідей на тестові запитання для суддів місцевих судів, які спеціалізуються на розгляді кримінальних справ, та зовсім не були доречними для використання при виконанні практичного завдання.



Крім того, в будь-якому випадку, відповідно до пункту 5 глави 3 розділу IV Порядку №144 під час виконання практичного завдання учаснику іспиту дозволяється мати на столі та користуватися зошитом із практичним завданням, зошитом для його виконання (у разі наявності), чистими аркушами паперу для власних записів, ручкою із чорнилом синього або чорного кольорів і такими нормативно-правовими актами виключно на паперових носіях видавничого тиражування: законами, кодексами, зокрема коментованими, постановами пленумів, а також рішеннями Європейського суду з прав людини, за виключенням текстів судових рішень за результатами розгляду справи по суті, тобто, розміщення на столі та використання вилучених матеріалів на стадії виконання практичного завдання також є порушенням Порядку №144 та Правил складення іспиту.



Водночас Порядок №144 та Правила складення іспиту розміщені на офіційному веб-сайті Комісії та є доступними для ознайомлення з ними у будь-який час; загальні правила складення іспиту надаються і детально роз`яснюються учасникам іспиту безпосередньо перед початком його проведення, а також розміщені на першій (титульній) сторінці тестового зошита, який учасник іспиту отримує перед початком виконання анонімного письмового тестування та має у користуванні до завершення його складення; на титульній сторінці тестового зошиту також міститься застереження щодо порушення правил іспиту наступного змісту: "Факт порушення учасником іспиту порядку складення тестування фіксуватиметься у відповідному протоколі та може бути підставою для ухвалення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України рішення про припинення проведення стосовно нього іспиту".



Представник позивача в додаткових письмових поясненнях від 22 травня 2019 року вкотре наголосив, що заборонені матеріали, вилучені працівниками Комісії, лише знаходились на столі позивача, проте не використовувались останньою; крім того рішення Комісії від 18 жовтня 2018 року №239/зп-18 не містить посилань на те, яке саме порушення порядку проведення іспиту допущено ОСОБА_2, тобто не визначено підстави ухвалення рішення, як і не зазначено мотивів, за яких Комісія дійшла відповідних висновків.



ІІІ. КЛОПОТАННЯ СТОРІН ТА ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Відповідно до частини 4 статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.



Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів встановлено у статті 266 КАС України, згідно з пунктами 2 та 3 частини 1 якої її правила поширюються на розгляд адміністративних справ щодо законності дій, бездіяльності та актів, зокрема, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.



Адміністративні справи, зазначені у пунктах 1-3 частини першої цієї статті, розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду не менше ніж з п`яти суддів (частина 2 статті 266 КАС України).



Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 грудня 2018 року визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для розгляду даної справи - Пасічник С.С. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Бившева Л.І., Васильєва І.А., Шипуліна Т.М., Юрченко В.П.



Ухвалою від 19 грудня 2018 року Верховний Суд відкрив провадження в адміністративній справі, призначивши її розгляд в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження на 23 січня 2019 року.



В судових засіданнях 23 січня 2019 року та 13 березня 2019 року у зв`язку із задоволенням відповідних клопотань представника позивача розгляд справи відкладався на 13 березня 2019 року та 27 березня 2019 року, а в подальшому призначався на 24 квітня 2019 року та відкладався на 22 травня 2019 року із оголошенням перерв до 12 червня 2019 року та до 26 червня 2019 року.



Представник позивача в судовому засіданні висловив свої доводи та міркування стовно обставин справи, які за своїм змістом є аналогічними тим, що вже були наведені в самій позовній заяві (з врахуванням додаткових пояснень), вимоги якої він просив задовольнити.



Представники відповідача (ВККСУ) проти доводів та вимог позовної заяви заперечили, вважаючи їх необґрунтованими та безпідставними, й просили відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову.



IV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.

ОСОБА_2 Указом Президента України від 17 січня 2014 року №13/2014 призначена суддею Лугинського районного суду Житомирської області.



Рішенням ВККСУ від 01 лютого 2018 року №8/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, у тому числі й судді Лугинського районного суду Житомирської області ОСОБА_2, а також встановлено черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання: перший етап - іспит; другий етап - дослідження досьє та проведення співбесіди.



Рішенням Комісії від 02 березня 2018 року №33/зп-18 призначено проведення іспитів під час процедури кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, зокрема, 26 квітня 2018 року - для судді Лугинського районного суду Житомирської області ОСОБА_2 .



Під час складення іспиту уповноваженими представниками Комісії встановлено порушення порядку його проведення суддею ОСОБА_2., про що складено протокол реєстрації порушень від 26 квітня 2018 року, в якому зафіксовано, що під час прийняття в учасника іспиту екзаменаційних матеріалів (тестового зошита та бланка відповідей) під ними було виявлено заборонені матеріали (відповіді на питання з кримінальної спеціалізації для проведення іспитів під час кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих судів), які було вилучено й долучено до протоколу.



На бланку зазначеного протоколу ОСОБА_2 написала пояснення, згідно з якими вилучені матеріали під час іспиту нею не використовувались.



14 червня 2018 року рішенням ВККСУ №141/зп-18 призначено проведення додаткової перевірки щодо порушення суддею Лугинського районного суду Житомирської області ОСОБА_2. порядку складення іспиту під час кваліфікаційного оцінювання на відповідність судді займаній посаді, в межах якої направлено позивачу запит від 20 червня 2018 року №21-3175/18 щодо надання нею пояснень стосовно зафіксованого 26 квітня 2018 року порушення порядку складення іспиту.



В письмових поясненнях від 05 липня 2018 року ОСОБА_2 зазначила, що не погоджується з протоколом реєстрації порушень від 26 квітня 2018 року, оскільки при складенні анонімного письмового тестування нею дотримано етичних норм поведінки і не порушено правил користування предметами, а в зв`язку з тим, що робоче місце під час іспиту облаштовано досить компактно свої речі (юридичну літературу, листи формату А4, паспорт, телефон, індивідуальну картку учасника іспиту, олівець, ручку, воду) вона розташувала на робочому столі праворуч, оскільки інших варіантів, крім підлоги, не було й працівники ВККСУ, уповноважені проводити процедуру кваліфікаційного оцінювання суддів, безперервно слідкували за процесом проходження тестування і жодного разу не робили їй зауважень щодо використання будь-яких джерел інформації. Вказані ж особисті речі були призначені для використання при складанні практичного завдання.



Також в межах здійснюваної додаткової перевірки факту порушення суддею порядку складення анонімного письмового тестування уповноваженими представниками Комісії здійснено організаційні заходи щодо формування відповідного відеозапису тривалістю 1 год. 09 хв. 49 сек. (з 08 год. 30 хв. до 09 год. 39 хв.), за результатами перегляду якого підтверджено 26 фактів використання суддею Лугинського районного суду Житомирської області ОСОБА_2 заборонених джерел інформації, що зафіксовано в протоколі перегляду відеозапису від 25 липня 2018 року.



Рішенням Комісії від 18 жовтня 2018 року №239/зп-18 (пункти 5, 6, 7) суддю Лугинського районного суду Житомирської області ОСОБА_2. визнано такою, що не склала перший етап кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді "Іспит" з урахуванням обставин порушення нею порядку проведення іспиту; не допущено суддю Лугинського районного суду Житомирської області ОСОБА_2 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді "Дослідження досьє та проведення співбесіди"; копію протоколу реєстрації порушення, складеного стосовно судді ОСОБА_2, долучено до її суддівського досьє.



При цьому в мотивувальній частині рішення зазначено, що на засіданні 18 жовтня 2018 року, обговоривши питання порядку денного та беручи до уваги результати перевірки обставин порушення суддею ОСОБА_2. порядку проведення іспиту, Комісія більшістю голосів відмовила у затвердженні результатів першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді "Іспит" судді ОСОБА_2.



V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА.

Частина 2 статті 19 Конституції України:

- органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.



Підпункт 4 пункту 16-1 Розділу XV "Перехідні положення" Конституції України:

- з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюються законом.



Пункт 20 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII (далі - Закон №1402):

- відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом;

- виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.



Стаття 83 Закону №1402:

- кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями;

- критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність;

- кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності проводиться з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації;

- підставами для призначення кваліфікаційного оцінювання є: 1) заява судді (кандидата на посаду судді) про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі у конкурсі; 2) рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про призначення кваліфікаційного оцінювання судді у випадках, визначених законом;

- порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.



Частини 1 та 2 статті 85 Закону №1402:


................
Перейти до повного тексту