ПОСТАНОВА
Іменем України
27 червня 2019 року
Київ
справа №823/1506/18
адміністративне провадження №К/9901/63821/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Желєзного І.В., судді Берназюк Я.О., судді Чиркіна С.М., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Смолія Богдана Володимировича на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 червня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2018 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2018 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" (далі також - Уповноважена особа Фонду, відповідач), у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ "Банк Михайлівський" щодо невключення повної інформації до переліку вкладників та зобов`язати Уповноважену особу включити дані про рахунок позивача до переліку рахунків, за якими вкладник має право відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду стосовно гарантованої суми належної до виплати позивачу в розмірі 100209,03 грн;
- скасувати наказ уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ "Банк Михайлівський" від 01 вересня 2016 року №42/2 "Про затвердження висновків комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів у тому числі договорів), що є "нікчемними" в частині затвердження результатів проведення перевірки правочинів на предмет їх нікчемності, за якими встановлено нікчемність правочинів (транзакцій) з виконання 19 травня 2016 року платіжних документів ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" з перерахування коштів позивачем в ПАТ "Банк Михайлівський" в розмірі 100209,03 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 04 квітня 2016 року уклав з ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" (далі також - ТОВ "ІРЦ) договір "Капітал +" (Новий) №980-021-000215935, згідно з яким ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" прийняло від нього у власність грошові кошти у сумі 100000 грн та зобов`язалось після закінчення строку дії договору повернути їх та виплачувати проценти на банківський рахунок позивача в ПАТ "Банк Михайлівський". Згідно з квитанцією від 04 квітня 2016 року №QS781801 кошти у сумі 100 000 грн. перераховані ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" з банківського рахунку позивача № НОМЕР_1 в ПАТ "Банк Михайлівський", відкритий відповідно до договору №980-021-000215935. Згідно з умовами договору від 04 квітня 2016 року №980-021-000215935 ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" 19 травня 2016 року повернуто позивачу грошові кошти у сумі 100000 грн та проценти у сумі 209 грн 03 коп. на рахунки № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 в ПАТ "Банк Михайлівський".
Таким чином, рішення відповідача, яке було оформлено відповідним наказом про нікчемність правочину є протиправним, оскільки стало підставою для невнесення позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у розмірі, гарантованому державою.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 27 червня 2018 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ "Банк Михайлівський" щодо визнання нікчемним переказу (транзакції) з перерахування 19 травня 2016 року коштів у сумі 100000 грн з поточного рахунку № НОМЕР_3 ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на рахунок № НОМЕР_1, що належить позивачу; визнано протиправними дії Уповноваженої особи Фонду щодо визнання нікчемним переказу (транзакції) з перерахування 19 травня 2016 року коштів у сумі 209 грн 03 коп. з поточного рахунку № НОМЕР_3 ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на рахунок № НОМЕР_2, що належить позивачу; зобов`язано уповноважену особу Фонду подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі також - ФГВФО, Фонд) додаткову інформацію щодо включення до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_1 за рахунком № НОМЕР_1 та в ПАТ "Банк Михайлівський" у сумі 100 000 грн та за рахунком № НОМЕР_2 у сумі 209 грн 03 коп., всього на загальну суму 100209 грн 03 коп. В частині вимог про скасування наказу уповноваженої особи Фонду від 1 вересня 2016 року №42/2 "Про затвердження висновків комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів у тому числі договорів), що є "нікчемними" в частині затвердження результатів проведення перевірки правочинів на предмет їх нікчемності, за якими встановлено нікчемність правочинів (транзакцій) з виконання 19 травня 2016 року платіжних документів ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" з перерахування коштів позивачем в ПАТ "Банк Михайлівський" в розмірі 100209,03 грн. відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду м. Києва від 13 вересня 2018 року апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" залишено без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 червня 2018 року без змін.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 27 червня 2018 року та постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2018 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Смолій Б.В. звернувся з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу подано 12 жовтня 2018 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 жовтня 2018 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів, суддею-доповідачем визначено суддю Анцупову Т.О., суддів Берназюка Я.О., Стародуба О.П.
Ухвалою Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 червня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2018 року у справі № 823/1506/18 залишено без руху.
2 листопада 2018 року ухвалою Верховного суду відкрито касаційне провадження у справі № 823/1506/18 та запропоновано сторонам надати відзив на касаційну скаргу.
Відповідно до повторного протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 червня 2019 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів, суддею-доповідачем визначено суддю Желєзного І.В., суддів Берназюка Я.О., Чиркіна С.М.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 4 квітня 2016 року між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-розрахунковий центр" укладено договір "Капітал +" (Новий) №980-021-000215935, згідно з яким ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" прийняло від нього у власність грошові кошти у сумі 100000 грн та зобов`язалось після закінчення строку дії договору повернути їх та виплачувати проценти на банківський рахунок позивача в ПАТ "Банк Михайлівській". Згідно з квитанцією №QS781801 від 04 квітня 2016 року кошти у сумі 100 000 грн були перераховані ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" з банківського рахунку позивача № НОМЕР_1 в ПАТ "Банк Михайлівській", відкритий відповідно до договору №980-021-000215935. Відповідно до умов договору від 4 квітня 2016 року №980-021-000215935 ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" 19 травня 2016 року повернуло позивачу грошові кошти у сумі 100000 грн та проценти у сумі 209 грн 03 коп. на рахунки № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 в ПАТ "Банк Михайлівський".
23 травня 2016 року правлінням НБУ прийнято рішення № 14/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних". На підставі зазначеної постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23 травня 2016 року № 812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський".
12 липня 2016 року правлінням НБУ прийнято постанову № 124-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський", а рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів №1702 від 01 вересня 2016 року уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" з 05 вересня 2016 року призначено Волкова О.Ю.
Комісія по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, здійснила перевірку правочинів (у тому числі договорів), укладених ПАТ "Банк Михайлівський" протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку (з 23 травня 2016), за результатами якої складено акт №2 від 1 червня 2016 року.
Вказаним актом встановлено, що ПАТ "Банк Михайлівський" 19 травня 2016 року виконав платіжні документи ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" з перерахування коштів на рахунки 12160 фізичних осіб у сумі 1 298 015 973 грн 74 коп., при цьому залишку коштів було недостатньо для проведення вищезазначених правочинів. Відтак, правочини (транзакції), зазначені в Додатку №1 до акта, за ознаками нікчемності підпадають під критерії, передбачені частиною третьою статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
З 15 липня 2016 року розпочато виплати гарантованої суми вкладникам, проте позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування вкладів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, не включено з тієї підстави, що правочини з перерахування (транзакції) коштів у сумі 100000 грн та проценти у сумі 209 грн 03 коп. є нікчемними.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не надали належної правової оцінки тому, що спірні транзакції були здійснені під час дії обмежень, запроваджених постановою Правління Національного банку України від 22 грудня 2015 року № 917/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку" із внесеними постановою від 27 квітня 2016 року № 295/БТ змінами. Таким чином, операції на банківському рахунку позивача, які відбувались 19 травня 2016 року, мають ознаки нікчемності, про що позивача повідомлено належним чином.
Від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду, у якому вказується, що рішення судів попередніх інстанцій є законними, оскільки прийняті на підставі всебічного дослідження обставин справи та зібраних у справі доказів, відтак, просить залишити без змін рішення апеляційного суду, а касаційну скаргу без задоволення.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2018 року, якою рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 червня 2018 року залишено без змін, відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є неприйнятними з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі також - Закон № 4452-VI).
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Гарантії Фонду є формою участі держави у системі гарантування вкладів фізичних осіб, передбаченої Законом № 4452-VI; для виконання Фондом відповідних зобов`язань можуть залучатися бюджетні кошти; рішення та дії Фонду чи уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодування сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб`єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків (статті 2, 25).
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава через відповідні фінансові та організаційні механізми бере активну участь та створює належні умови для функціонування відповідно до цього Закону системи гарантування вкладів фізичних осіб шляхом забезпечення фізичній особі, яка на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, мала у такому банку вклад (від 10 грн), відшкодування суми коштів, зокрема, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів ФГВФО у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн.
Отже, Закон № 4452-VI пов`язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, на дату прийняття Правлінням НБУ постанови 23 травня 2016 року №14/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних", 19 травня 2016 року на рахунки позивача в ПАТ "Банк Михайлівський" зараховано кошти на загальну суму 100 209 грн. 03 коп.: у сумі 100 000 грн на рахунок № НОМЕР_1 та у сумі 209 грн 03 коп. - на рахунок № НОМЕР_2, перераховані ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" згідно з договором від 04 квітня 2016 року №980-021-000215935.
Разом з тим, Уповноваженою особою Фонду позивача не було включено до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів ФГВФО.
Відповідно до частини першої статті 34 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, є тимчасовою адміністрацією.
Відповідно до частини другої статті 34 Закону № 4452-VI не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України".
Частинами третьою, п`ятою цієї статті також передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.
Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
За частиною третьою цієї ж статті правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.
Закон № 4452-VI визначає порядок складання уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, а також підстави та умови, за наявності яких відшкодування суми коштів за банківським вкладом фізичним особам за рахунок коштів ФГВФО не здійснюється.
Так, згідно з положеннями статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів шляхом здійснення перевірки вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 цього Закону.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, нікчемність правочину переказів коштів (транзакцій), здійснених ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" 19 травня 2016 року на рахунок позивача, встановлена Уповноваженою особою фонду на підставі ознак нікчемності, визначених у пунктах 7-9 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI.