ПОСТАНОВА
Іменем України
27 червня 2019 року
м. Київ
справа № 242/2355/16-а
адміністративне провадження № К/9901/6868/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Мельник-Томенко Ж. М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 242/2355/16-а
за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
за касаційною скаргою Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції на постанову Селидівського міського суду Донецької області (головуючий суддя І. М. Владимирська) від 09 серпня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду (колегії суддів у складі: О. О. Чебанов, І. В. Сіваченко, О. О. Шишов) від 26 жовтня 2016 року,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У травні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову інспектора роти № 2 Управління патрульної поліції в м. Кременчуці серії ПС2 № 666382 від 07 травня 2016 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, відповідно до ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі - КУпАП) у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн. та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача.
2. Вимоги адміністративного позову мотивовано тим, що 07 травня 2016 року о 20:30 год., позивача було зупинено патрулем патрульної поліції УПП в м. Кременчук, оскільки у автомобілі SCODA OCTAVIA Tour, яким він керував по вул. 60 років Жовтня в м. Кременчук, не горіла лампа ближнього світла лівої фари. Він надав з цього приводу пояснення та запевнив, що ввімкнувши протитуманні фари, доїде до найближчого місця заміни непрацюючої лампи. Його також попросили пред`явити поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Поліс було пред`явлено, однак йому було повідомлено, що постанову вже складено і анулювати її неможливо, патрульні запропонували скасувати вказану постанову через суд. Таким чином, позивач вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення, яка є предметом спору, є незаконною та необґрунтованою, тому підлягає скасуванню.
3. Постановою Селидівського міського суду Донецької області від 09 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року, адміністративний позов задоволено.
Скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення серія ПС2 № 666382 від 07 травня 2016 року у відношенні ОСОБА_1
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за постановою серії ПС2 № 666382 від 07 травня 2016 року відносно ОСОБА_1 по ст. 126 ч.1 КУпАП закрито.
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 18 листопада 2016 року Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Селидівського міського суду Донецької області від 09 серпня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року, та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 листопада 2016 року у задоволені клопотання про звільнення, відстрочення сплати судового збору відмовлено, внаслідок чого касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, шляхом надання до суду документу про сплату судового збору.
6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України 10 січня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції.
7. 16 лютого 2017 року до Вищого адміністративного суду України від позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції, в яких позивач просить оскаржувані рішення суду першої та апеляційної інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
8. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.
9. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року.
10. Відповідно до пп. 4 п. 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
11. 22 січня 2018 року касаційну скаргу Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції на постанову Селидівського міського суду Донецької області від 09 серпня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року у справі № 242/2355/16-а передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (склад колегії суддів: Желтобрюх І. Л. - головуючий суддя, Білоус О. В., Данилевич Н. А.).
12. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 561/0/78-19 від 31 травня 2019 року призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Желтобрюх І. Л., що унеможливлює її участь у розгляді касаційної скарги.
13. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 05 червня 2019 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.
14. Ухвалою Верховного Суду від 11 червня 2019 року справу прийнято до провадження адміністративну справу № 242/2355/16-а за касаційною скаргою Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції на постанову Селидівського міського суду Донецької області від 09 серпня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року.
15. Ухвалою Верховного Суду від 11 червня 2019 року заяву судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Шишова О. О. про самовідвід задоволено, внаслідок чого, відведено суддю Шишова О. О. від розгляду касаційної скарги Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції на постанову Селидівського міського суду Донецької області від 09 серпня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року у справі № 242/2355/16-а.
16. Ухвалою Верховного Суду від 21 червня 2019 року закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
17. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 07 травня 2016 року у відношенні ОСОБА_1 складено постанову про адміністративне правопорушення серії ПС2 № 666382.
18. У постанові зазначено, що позивач 07 травня 2016 року о 20 год. 33 хв., керуючи автомобілем SCODA OCTAVIA, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, в м. Кременчук по вул. 50 років Жовтня, б.14, біля магазину Мілітарі, рухався з непрацюючою лівою фарою в режимі ближнього світла, а також на момент перевірки не пред`явив поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив пп.19.1 а, 2.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі - КУпАП), відповідно до якої на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
19. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що правомірність винесення оскаржуваної постанови відповідачем не доведено.
20. Суди попередніх інстанцій зазначили, що відповідачем також не надано належних та допустимих доказів порушення правил дорожнього руху позивачем, належним чином не встановлена провина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, а тому притягнення його до відповідальності є необґрунтованим та протиправним.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
21. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
22. Касаційна скарга обґрунтована тим, що ні положенням Закону України "Про національну поліцію", ні КУпАП, ні положеннями КАС України не визначено, що при оскарженні постанови про адміністративне правопорушення відповідачем по справі виступає саме відповідний орган поліції, в якому працює та чи інша посадова особа. В той же час, звертаючись з адміністративним позовом до суду, позивач помилково визначив, як відповідача Управління патрульної поліції у м. Кременнчуці Департаменту патрульної поліції. Однак, суди попередніх інстанцій на зазначені обставини уваги не звернули, та належним чином не вирішили питання в порядку ст. 52 КАС України, шляхом зміни неналежної сторони в адміністративній справі.
23. При цьому, судом першої інстанції безпідставно було вирішено питання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, за обставин, що вказане питання відповідно до ст. 222 КУпАП віднесено до компетенції органів Національної поліції, від імені якої була розглянута справа про адміністративне правопорушення. Скаржник зауважує, що ця справа не є адміністративною, а є справою про адміністративне правопорушення.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
24. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, у відповідності до ч. 1 ст. 341 КАС України, виходить з наступного.
25. Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
26. Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
27. Згідно з ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
28. Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
29. Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
30. Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
31. Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
32. Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.