ПОСТАНОВА
Іменем України
27 червня 2019 року
Київ
справа №2а-8805/12/2070
адміністративне провадження №К/9901/4001/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Основ`янської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року (головуючий суддя - Бадюков Ю.В.)
та на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2014 року (колегія суддів: головуючий суддя - Подобайдо З.Г., судді - Тацій Л.В., Григорова А.М.)
у справі №2а-8805/12/1270
за позовом Українсько-болгарського товариства з обмеженою відповідальністю "Пірана"
до Основ`янської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області
про скасування податкових повідомлень - рішень,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2012 року Українсько-болгарське товариство з обмеженою відповідальністю "Пірана" (далі - Товариство) звернулось в Харківський окружний адміністративний суд з позовом до Основ`янської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень - рішень від 27.06.2012 №000088172, №000790221, №0000800221.
В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень контролюючого органу, а також вказало, що громадяни ОСОБА_3, ОСОБА_1 ., ОСОБА_2 отримали в установленому законом порядку ідентифікаційні номери платників податків, відповідно є резидентами України, а тому нарахування податку з доходів фізичних осіб має здійснюватися в загальному порядку за ставкою податку 15 відсотків від об`єкта оподаткування.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2012 року, адміністративний позов задоволено:
- скасовано податкові повідомлення - рішення Основ`янської міжрайонної Державної податкової інспекції м. аркова Харківської області Державної податкової служби №0000881702, №0000790221, №0000800221 від 27.06.2012;
- стягнуто з Державного бюджету України на користь Українсько-болгарського товариства з обмеженою відповідальністю "Пірана" судовий збір у розмірі 2 146 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій зазначили про реальність виконання господарських договорів, укладених між позивачем та його контрагентами та правомірність нарахування Товариством податку з доходів фізичних осіб за ставкою 15 відсотків.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 13 лютого 2014 року касаційну скаргу Основ`янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби задоволено частково, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2012 року та ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2012 року скасовано, у задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення Основ`янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 27 червня 2012 року №0000881702-відмовлено. Справу в частині позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень від 27 червня 2012 року №0000800221 та №0000790221 направлено на новий розгляду до суду першої інстанції.
Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій та відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення - рішення Основ`янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 27 червня 2012 року №0000881702, Вищий адміністративний суд України пославшись на правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 10.09.2013 зазначив, що у разі, якщо іноземець не виявив бажання підтвердити свій резидентський статус та не отримав довідку, яка є обов`язковою для підтвердження такого статусу, його заробітна плата оподатковується за ставкою вдвічі більшою за основну - 30%.
Направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції в частині позовних вимог про скасування податкових повідомлень - рішень від 27 червня 2012 року №0000800221 та №0000790221 суд касаційної інстанції зазначив, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин щодо донарахування позивачу грошового зобов`язання з податку на додану вартість податковими повідомленнями-рішеннями від 27 червня 2012 року №0000800221 та №0000790221. Так, Вищий адміністративний суд України зазначив, що судами попередніх інстанцій не надано жодної оцінки доводам контролюючого органу про придбання Товариством бета-каротину за завищеними цінами, а також вказав, що позивач під час розгляду справи не надав судам сертифікатів походження бета-каротину, інформації про його виробника та обґрунтування ціни його придбання.
Під час нового розгляду справи, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2014 року, адміністративний позов задоволено:
- скасовано податкове повідомлення-рішення від 27.06.2012 №0000790221 про збільшення Українсько-болгарському товариству з обмеженою відповідальністю "Пірана" суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 1 473 565, 50 грн., в тому числі 1 391 938, 00 грн за основним платежем та 81 627, 50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);
- скасовано податкове повідомлення-рішення від 27.06.2012 №0000800221 про збільшення Українсько-болгарському товариству з обмеженою відповідальністю "Пірана" суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 1 027 185, 75 грн, в тому числі 889 263, 00 грн (вісімсот вісімдесят дев`ять тисяч двісті шістдесят три гривні) за основним платежем та 137 922, 75 грн (сто тридцять сім тисяч дев`ятсот двадцять дві гривні 75 копійок) за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що наявні в матеріалах справи документи підтверджують реальність виконання укладених між Товариством та його контрагентами угод та свідчать про правомірність визначення Товариством своїх податкових зобов`язань.
Не погодившись з зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права просив їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає про відсутність інформації про отримані Товариством ліцензії та види дозволів для провадження ним господарської діяльності, вказує, що позивачем не надано відомостей щодо виробників придбаного бета-каротину та не наведено обґрунтування ціни його придбання.
Відзиву на касаційну скаргу від позивача не надійшло, що не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, посадовими особами відповідача у період з 30.03.2012 по 11.05.2012 проведено планову виїзну перевірку Товариства " з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 по 31.12.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 31.12.2011
За результатами перевірки складено акт від 18.05.2012 №1220/233/22699101.
Як вбачається з акту, контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог:
- ст. 203, ч.1 ст. 207, п. 1, 2 ст. 215, ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених УБ ТОВ "Пірана" з постачальниками ТОВ "Бізнес-Консалтінг Плюс", ТОВ "Віп Союз", ТОВ "Фарма Трейдімпекс";
- п.п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п. 5.9 ст. 5 Закону країни "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п. 135.5.4, п.135.5 ст.135, п.п.14.1.3 п.14.1 ст.14 та п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по податку на прибуток на загальну суму 1 391 938 грн, у тому числі по періодах: ІV квартал 2010 року - 326 510 грн, І квартал 2011 року - 4 029 грн, ІІ квартал 2011 року - 278 615 грн, ІІІ квартал 2011 року - 692 400 грн, ІV квартал 2011 року - 90 384 грн;
- п. п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 889 263 грн, у тому числі по періодах: за жовтень 2010 року у розмірі 124 769 грн, за листопад 2010 року у розмірі 130 339 грн, за грудень 2010 року у розмірі 133 776 грн, за січень 2011 року у розмірі 42 832 грн, за лютий 2011 року у розмірі 3 223 грн, за березень 2011 року у розмірі 136 063 грн, за квітень 2011 року у розмірі 53 895 грн, за травень 2011 року у розмірі 101 562 грн, за жовтень 2011 року у розмірі 20 343 грн, за листопад 2011 року у розмірі 71 282 грн, за грудень 2011 року у розмірі 71 178 грн.
На підставі акту та за результатами перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення - рішення від 27.06.2012 №0000790221, яким збільшено УБ ТОВ "Пірана" суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 1 473 565, 50 грн, в тому числі 1 391 938, 00 грн за основним платежем та 81 627, 50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та № 0000800221, яким збільшено УБ ТОВ "Пірана" суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 1 027 185, 75 грн, в тому числі 889 263, 00 грн за основним платежем та 137 922, 75 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до статті 159 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2015) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вищенаведені вимоги кореспондуються з приписами статті 242 КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2015), відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанції вказаним вимогам не відповідають в зв`язку з наступним.
Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", Законом України "Про податок на додану вартість", Податковим кодексом України, в редакціях, що були чинними на момент їх виникнення.
Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно з пп. 7.4.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуга) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому чисті при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.