ПОСТАНОВА
Іменем України
26 червня 2019 року
Київ
справа №620/3536/18
адміністративне провадження №К/9901/7689/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів Шишова О.О., Яковенка М.М.,
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу військової частини А1815 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року у справі №3536/18 за позовом ОСОБА_1 до військової частини А1815 про визнання бездіяльності незаконною та зобов?язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до військової частини А1815, в якому просив: визнати незаконною бездіяльність військової частини А1815 щодо відмови в нарахуванні та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 21 листопада 2017 року; зобов?язати відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за вказаний період та грошову компенсацію за невикористані календарні дні соціальної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2015, 2016 та 2017 роки, виходячи з грошового забезпечення на день звільнення з військової служби, 21 листопада 2017 року.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2018 року на часткове задоволення зазначеного адміністративного позову постановлено: визнати протиправною бездіяльність військової частини А1815 щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 20 листопада 2017 року та компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій; зобов?язати відповідача нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01 січня 2016 року по 20 листопада 2017 року включно; зобов?язати Чернігівський зональний відділ військової служби правопорядку нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані календарні дні соціальної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015, 2016, 2017 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби, 20 листопада 2018 року.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року повернуто апеляційну скаргу військової частини А1815 на вищевказане рішення суду першої інстанції.
Повертаючи апеляційну скаргу відповідача, апеляційний суд виходив з того, що до апеляційної скарги військової частини А1815, підписаної ОСОБА_2, не надано доказів зайняття останнім посади командира військової частини та не підтверджено його повноваження на здійснення представництва.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням апеляційного суду, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить скасувати оскаржуване рішення суду та направити справу для продовдження розгляду до апеляційного суду.
Вказує, що командир військової частини А1815, який підписав апеляційну скаргу, є її керівником, а тому він в силу положень статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України, Інструкції з діловодства в Збройних Силах України, затвердженої наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 07 квітня 2017 року № 124, Інструкції з організації претензійної та позовної роботи, представництва інтересів у судах і виконання рішень судів у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України 30 грудня 2016 року № 744 та Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, має право на представництво інтересів відповідача, у тому числі і на подання від його імені апеляційної скарги.
Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.
Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що апеляційну скаргу на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2018 року 30 січня 2019 року, від імені військової частини А1815, підписав ОСОБА_2.
До апеляційної скарги не додано жодного доказу того, що ОСОБА_2 займає посаду командира військової частини А1815 та не підтверджено його повноваження на здійснення представництва.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, яка діяла після 15 грудня 2017 року), апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове станове якої не зазначено.
Разом із цим частинами 1, 3 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, яка діяла після 15 грудня 2017 року) сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.