ПОСТАНОВА
Іменем України
26 червня 2019 року
Київ
справа №826/8221/15
адміністративне провадження №К/9901/1317/19, К/9901/1319/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів Жука А.В., Мартинюк Н.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, Державної казначейської служби України про визнання протиправними дій, стягнення заробітної плати
за касаційними скаргами ОСОБА_1 та Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2015 (колегія суддів у складі: Пилипенко О.Є., Глущенко Я.Б., Шелест С.Б.)
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У травні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області (далі - відповідач-1, ТУ ДСА України в Луганській області), Державної казначейської служби України (далі - відповідач-2, ДКС України), в якому просив: визнати протиправними дії відповідача-1 по нарахуванню заробітної плати за період з 26.10.2014, виходячи з розміру посадового окладу в сумі 1218,00 грн.; стягнути з відповідача-1 на його користь заборгованість по заробітній платі у сумі 7830,11 грн.; зобов`язати відповідачів здійснити розрахунково-касове обслуговування розпорядника коштів ДСА України для нарахування та виплати позивачу заробітної плати за жовтень та листопад 2014 року.
2. Позов мотивовано тим, що з 25.12.2013 позивач працює в Перевальському районному суді Луганської області на посаді судового розпорядника та має 13 ранг державного службовця, що відповідає 6 категорії державного службовця. Вважає, що нарахування йому заробітної плати проводилось без урахування норм Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон № 1697-VII), який набрав чинності 26.10.2014, та яким внесено зміни до статті 144 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", а тому відповідач-1 повинен виплатити йому заробітну плату у розмірі 7830,11грн.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 14.08.2015 у задоволенні позову відмовив.
4. Судове рішення першої інстанції мотивовано тим, що головні розпорядники бюджетних коштів, яким є ДСА України і відповідно і ТУ ДСА України в Луганській області, мають подавати до ДКС України розподіли відкритих асигнувань виключно по розпорядниках та одержувачах бюджетних коштів, які знаходяться на території, що контролюється українською владою. Зважаючи на те, що Перевальський районний суд Луганської області на час розгляду справи знаходився на не підконтрольній Україні території та в матеріалах справи відсутні докази, які б дали змогу суду встановити обставину, що позивач - державний службовець знаходився на території підконтрольній Україні та продовжував здійснювати свої функції як працівник протягом вказаного періоду, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.
5. Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 13.10.2015 скасував постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.08.2015 та прийняв нову, якою позов задовольнив частково: стягнув з ТУ ДСА України в Луганській області на користь позивача заборгованість по заробітній платі за жовтень 2014 року у розмірі 1244,84 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
6. Судове рішення апеляційної інстанції мотивовано тим, що оскільки в жовтні 2014 року Перевальський районний суд Луганської області здійснював судочинство у звичайному режимі, а позивач виконував покладені на нього трудові обов`язки, то останній мав право на отримання за цей період заробітної плати.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
7. У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2015 та задовольнити позовні вимоги повністю.
8. Вважає рішення суду апеляційної інстанції частково необґрунтованим та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права в частині відмови в задоволенні позову про стягнення заробітної плати за листопад 2014 року та незастосування норм Закону № 1697-VII в частині встановлення розмірів посадових окладів працівників апаратів судів, які набрали чинності 26.10.2014, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
9. Наголошує на тому, що Перевальський районний суд Луганської області в жовтні-листопаді 2014 року здійснював судочинство, а тому він, працюючи судовим розпорядником, виконував свої посадові обов`язки у повному обсязі. Проте заробітну плату за листопад 2014 року він не отримав.
10. Також не погоджуючись з прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції касаційну скаргу подав відповідач-1. В ній, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та прийняти нове, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.
11. Зазначає про відсутність документів чи доказів того, що позивач як державний службовець виїхав з окупованої території і знаходився на території підконтрольній Україні, чи виявив бажання працювати (перевестись) на підконтрольній Україні території та не звертався до ТУ ДСА України в Луганській області.
12. Таким чином, враховуючи зазначене та неможливість фінансування непідконтрольної Україні території, ТУ ДСА України в Луганській області вважає, що діяло в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.
Позиція інших учасників справи
13. ДКС України заяви про приєднання до касаційних скарг або відзивів на них не надала.
Рух касаційної скарги
14. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 24.11.2015 відкрив провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2015.
15. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 08.12.2015 відкрив провадження за касаційною скаргою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2015.
16. 04.01.2018 вказані касаційні скарги надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.
17. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалами від 24.06.2019 зазначену адміністративну справу призначив до розгляду у попередньому судовому засіданні.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
18. Наказом керівника апарату Перевальського районного суду від 25.12.2013 позивач призначений на посаду судового розпорядника Перевальського районного суду Луганської області з 25.12.2013, має 13 ранг державного службовця, що відповідає 6 категорії.
19. Позивач вважаючи, що відповідачем-1 неправильно нараховано та протиправно не виплачено заробітну плату за жовтень та листопад 2014 року, а відповідачем-2 протиправно не здійснено розрахунково-касове обслуговування розпорядника коштів ДСА України для нарахування та виплати позивачу заробітної плати за жовтень та листопад 2014 року, звернувся до адміністративного суду з цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування
20. Частина друга статті 19 Конституції України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
21. Частина перша статті 43 Конституції України. Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
22. Частина перша статті 94 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
23. Частина перша статті 115 КЗпП України. Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
24. Пункт 24 частина перша статті 2 Бюджетного кодексу України. Закон про Державний бюджет України - закон, який затверджує Державний бюджет України та містить положення щодо забезпечення його виконання протягом бюджетного періоду.
25. Частини перша та друга статті 23 Бюджетного кодексу України. Будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
26. Частина перша статті 43 Бюджетного кодексу України. При виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів.
27. Частина перша статті 51 Бюджетного кодексу України. Керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах.
28. Частина друга статті 78 Бюджетного кодексу України. Казначейське обслуговування місцевих бюджетів здійснюється органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, відповідно до статті 43 цього Кодексу.
29. Стаття 4 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР "Про оплату праці" (далі - Закон № 108/95-ВР). Джерелом коштів на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, є кошти, які виділяються з відповідних бюджетів, а також частина доходу, одержаного внаслідок господарської діяльності та інших джерел.
30. Частина перша статті 5 Закону № 108/95-ВР. Організація оплати праці здійснюється на підставі, зокрема, законодавчих та інших нормативних актів.
31. Стаття 13 Закону № 108/95-ВР. Оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.
32. Частина сьома статті 33 Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII "Про державну службу". Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
33. Частина перша та друга статті 142 Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI (далі - Закон № 2453-VI). Фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснює, зокрема, Державна судова адміністрація України - щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів загальної юрисдикції.
34. Стаття 143 Закону № 2453-VI. Суди загальної юрисдикції фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.