ПОСТАНОВА
Іменем України
26 червня 2019 року
Київ
справа №2а-12876/09/2670
провадження №К/9901/5834/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Білак М. В., Калашнікової О. В.
розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України, Солом`янського районного суду міста Києва, Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві про визнання протиправними дій, скасування рішень та зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 жовтня 2018 року, ухваленого у складі головуючого судді Качура І. А., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2019 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Сорочка Є. О., суддів: Коротких А. Ю., Федотова І. В.
І. Суть спору
1. У жовтні 2009 року ОСОБА_1 звернувсь до суду з адміністративним позовом до Верховної Ради України, Солом`янського районного суду міста Києва, Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві (ТУ ДСА України в м. Києві), в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив:
1.1. визнати протиправними дії Верховної Ради України щодо прийняття постанови Верховної Ради України від 08 жовтня 2009 року "Про звільнення судді ОСОБА_1 з посади судді Солом`янського районного суду м. Києва за порушення присяги";
1.2. визнати протиправною постанову Верховної Ради України від 08 жовтня 2009 року № 1536-VI "Про звільнення судді ОСОБА_1 з посади судді Солом`янського районного суду м. Києва за порушення присяги" та скасувати її, як незаконну;
1.3. скасувати наказ голови Солом`янського районного суду міста Києва Побережного В. І. від 28 жовтня 2009 року № 165-к "Про звільнення судді ОСОБА_1 з посади судді Солом`янського районного суду м. Києва за порушення присяги";
1.4. поновити позивача на посаді судді Солом`янського районного суду м. Києва з 29 жовтня 2009 року;
1.5. зобов`язати ТУ ДСА України в м. Києві нарахувати ОСОБА_1 середній заробіток з врахуванням підвищення заробітної плати суддям на підставі Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-VІ за час вимушеного прогулу за період з 29 жовтня 2009 року по день постановлення рішення суду про поновлення на роботі;
1.6. стягнути з ТУ ДСА України в м. Києві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29 жовтня 2009 року по день постановлення рішення про поновлення на роботі, виходячи із розрахунку ТУ ДСА в м. Києві;
1.7. зобов`язати ТУ ДСА України в м. Києві нарахувати ОСОБА_1 середній заробіток з врахуванням підвищення заробітної плати суддям на підставі Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-VІ за час вимушеного прогулу довічне грошове утримання з 01 листопада 2009 року по 31 грудня 2011 року, тобто за 26 місяців;
1.8. стягнути з ТУ ДСА України в м. Києві довічне грошове утримання з 01 листопада 2009 року по 31 грудня 2011 року, тобто за 26 місяців;
1.9. анулювати в трудовій книжці позивача пункт 15 від 28 жовтня 2009 року "Звільнений з посади судді Солом`янського районного суду м. Києва у зв`язку з порушенням ним присяги судді (Наказ № 165-к від 28 жовтня 2009 року. Голова Солом`янського районного суду м. Києва (підпис) В.І. Побережний".
2. В обґрунтування позову зазначає, що на підставі Указу Президента України від 25 червня 1997 року № 583/97 позивач обіймав посаду судді Жовтневого районного суду міста Києва, а в подальшому переведений на посаду судді Солом`янського районного суду міста Києва.
2.1. Однак, постановою Верховної Ради України від 08 жовтня 2009 року № 1536-VI "Про звільнення судді ОСОБА_1 з посади судді Солом`янського районного суду м. Києва за порушення присяги" позивача було звільнено із займаної посади.
2.2. Позивач наголошує, що Верховною Радою України порушено порядок прийняття постанови про звільнення його з посади судді. Крім того відсутні підстави для її прийняття та вчинення подальших дій по його звільненню, з огляду на встановлення судовим рішенням, яке набрало законної сили, протиправність рішень Вищої ради юстиції від 23 квітня 2008 року № 470/0/15-08 та № 471/0/15-08, у відповідності до яких було вирішено внести до Верховної Ради України подання про звільнення позивача з посади судді.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. Відповідно до Указу Президента України від 25 червня 1997 року № 583/97 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Жовтневого районного суду міста Києва.
4. На підставі Указу Президента України від 23 жовтня 2001 року № 1004/2001 позивача переведено на посаду судді Солом`янського районного суду міста Києва, а постановою Верховної Ради України від 28 листопада 2002 року № 334-IV ОСОБА_1 обраний суддею цього ж суду безстроково.
5. 23 квітня 2008 року Вищою радою юстиції ухвалено рішення № 470/0/15-08 та № 471/0/15-08 "Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Солом`янського районного суду міста Києва за порушення присяги", на підставі яких Верховною Радою України прийнято постанову від 08 жовтня 2009 року № 1536-VI "Про звільнення судді ОСОБА_1 з посади судді Солом`янського районного суду м. Києва за порушення присяги".
6. Так, 28 жовтня 2009 року головою Солом`янського районного суду міста Києва видано наказ № 165-к "Про звільнення судді ОСОБА_1 з посади судді Солом`янського районного суду м. Києва за порушення ним присяги".
7. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 червня 2013 року зупинено провадження у цій справі до розгляду Вищим адміністративним судом України касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 квітня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2011 року у справі № 5/287 (№ 800/428/15), предметом розгляду якої були дії та рішення Вищої ради юстиції з приводу внесення подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_1 з посади судді.
8. Так, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року у справі № 800/428/15, визнано протиправними дії Вищої ради юстиції щодо прийняття рішень від 23 квітня 2008 року № 470/0/15-08 "Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Солом`янського районного суду м. Києва за порушення присяги" та № 471/0/15-08 "Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Солом`янського районного суду м. Києва за порушення присяги", а також визнано протиправними та скасовано наведені рішення Вищої ради юстиції.
9. 05 грудня 2016 року до суду надійшло клопотання позивача про поновлення провадження у справі, що розглядається, за наслідками розгляду якого ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2016 року провадження у цій справі поновлено.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
10. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2019 року, позовні вимоги задоволено частково.
10.1. Визнано протиправними дії Верховної Ради України щодо прийняття постанови Верховної Ради України від 08 жовтня 2009 року "Про звільнення судді ОСОБА_1 з посади судді Солом`янського районного суду м. Києва за порушення присяги".
10.2. Визнано протиправною та скасовано постанову Верховної Ради України №1536-VI від 08 жовтня 2009 року "Про звільнення судді ОСОБА_1 з посади судді Солом`янського районного суду м. Києва за порушення присяги".
10.3. Скасовано наказ голови Солом`янського районного суду міста Києва № 165-к від 28 жовтня 2009 року "Про звільнення судді ОСОБА_1 з посади судді Солом`янського районного суду м. Києва за порушення ним присяги".
10.4. Передано на повторний розгляд Вищої ради правосуддя вирішення питання щодо наявності підстав для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
10.5. В решті позову - відмовлено.
11. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, щ оскільки підстави прийняття оскаржуваної постанови про звільнення позивача з посади судді були визнані в судовому порядку протиправними, а відповідні рішення Вищої ради юстиції скасовані, тому позовні вимоги в частині визнання протиправними дій та постанови Верховної Ради України щодо звільнення позивача, а також відповідний наказ голови Солом`янського районного суду м. Києва підлягає також скасуванню. Щодо вимоги про анулювання в трудовій книжці відповідного запису, суд першої інстанції зазначив, що така вимога не є належним способом захисту. Стосовно решти позовних вимог суд першої інстанції прийшов до висновку, що належним способом захисту порушених прав є саме повторний розгляд Вищою радою правосуддя питання щодо наявності підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
12. Зазначена позиція була підтримана і Шостим апеляційним адміністративним судом, який переглянув рішення суду першої інстанції та залишив його без змін.
IV. Касаційне оскарження
13. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення в частині відмови в поновленні на посаді судді Солом`янського районного суду міста Києва до 31 січня 2019 року та стягнення середнього заробітку. Просить зобов`язати ТУ ДСА України в м. Києві нарахувати заборгованість перед позивачем середнього заробітку з урахуванням підвищення заробітної плати суддям на підставі Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-VІ, за час вимушеного прогулу за період з 29 жовтня 2009 року по 31 січня 2019 року. Разом з цим, просить стягнути з ТУ ДСА України в м. Києві середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29 жовтня 2009 року по 31 січня 2019 року, а саме 1788590 грн. та моральну шкоду в сумі 500000,00 грн., а всього на загальну суму 2288590,00 гривень.
14. Свою касаційну скаргу мотивує судовим рішенням у справі № 800/428/15, яке набрало законної сили, та яким встановлений факт незаконного звільнення ОСОБА_1 з посади судді Солом`янського районного суду міста Києва, а відтак висновок судів попередніх інстанцій, який зводиться до відмови у задоволенні позовних вимог щодо поновлення позивача на посаді, а також у виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу є хибним.
14.1. Вказує, що передача на повторний розгляд Вищої ради правосуддя вирішення питання щодо наявності підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності суперечить інтересам останнього, оскільки йому 01 лютого 2019 року виповнилось 65 років. Крім того такий висновок не відновить порушене право позивача, а відтак, належним способом захисту є лише поновлення на посаді судді, оскільки оскаржуваним є акт суб`єкта владних повноважень стосовно його звільнення, а не питання притягнення до дисциплінарної відповідальності.
15. Водночас, у відзивах на касаційну скаргу представник Верховної Ради України та представник ТУ ДСА України в м. Києві вказують на безпідставність касаційної скарги і просять залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
16. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
17. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
18. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
19. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
20. Відповідно до статті 131 Конституції України (тут і далі - в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) в Україні діє Вища рада юстиції, до відання якої належить, з-поміж іншого, внесення подання про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад (пункт 1 частини першої статті 131).
21. Перелік підстав, за наявності яких суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, закріплено у частині п`ятій статті 126 Конституції України. Однією з них є порушення суддею присяги (пункт 5).
22. Відповідно до вимог статті 126 Конституції України та статті 15 Закону України "Про статус суддів", в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі, зокрема, порушення суддею присяги.