ПОСТАНОВА
Іменем України
26 червня 2019 року
Київ
справа №820/5784/17
адміністративне провадження №К/9901/51800/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О..,
суддів: Дашутіна І.В., Мельник-Томенко Ж.М.
розглянув в письмовому провадженні в касаційній інстанції справу № 820/5784/17
за позовом ОСОБА_1 до Східної об`єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2018 року (прийняту в складі: головуючого - Бабаєва А.І.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року (прийняту в складі колегії суддів: головуючого Яковенка М.М.,суддів: Лях О.П., Старосуда М.І.),
І. Суть спору:
1. У листопаді 2017 року ОСОБА_1 (далі - Позивач, скаржник) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом ( з урахуванням уточнень) до Східної об`єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - Відповідач) в якому просив суд:
- визнати протиправними бездіяльність Східної об`єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, що виразилась у невиплаті заробітної плати ОСОБА_1 за час відсторонення від посади у період з 21 червня 2017 року і по теперішній час;
- зобов`язати Східну об`єднану державну податкову інспекцію міста Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області нарахувати та виплатити заробітну плату ОСОБА_1 за час відсторонення від посади починаючи з 21 червня 2017 року.
2. Свої вимоги позивач обґрунтовує, що за весь період відсторонення ОСОБА_1 з від посади йому не здійснювалась виплата заробітної праці, що є порушенням діючого законодавства про працю.
ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2018 року, залишеною без змін постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
4. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у позивача не виникло підстав визначених Законом № 266/94-ВР для відшкодування заробітку за час його відсторонення від посади.
IІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
5. Позивач звернувся з касаційною скаргою, у якій посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
6. У касаційній скарзі відповідач наполягає на тому, що за весь період відсторонення ОСОБА_1 від посади йому не здійснювалась виплата заробітної праці, що є порушенням діючого законодавства про працю та порушенням його прав. Також скаржник зазначає, що судами на невірно застосовані положення Закону №266/94-ВР від 01.12.1994 р. Вважає, що на роботодавця покладено обов`язок здійснювати виплату заробітної плати працівникам у строки, спосіб та розмірах, передбачених законодавством.
7. Позивач просить скасувати рішення судів першої й апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
8. Відповідач надав заперечення на касаційну скаргу, в якій посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
ІV. Установлені судами фактичні обставини справи
9. Наказом Голови Державної фіскальної служби України № 3233-0 від 23.09.2016 року ОСОБА_1 призначено на посаду першого заступники пальника Східної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області.
10. Позивач є державним службовцем, який займає відповідальне становище та відноситься до категорії "В", нарахування та виплати заробітної плати здійснюється відповідно до цього Закону.
11. Першим слідчим відділом слідчого управління Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури було розпочате досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016000000003536 від 18.11.2016 року за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 256, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205 КК України.
12. На підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15.06.2017 року винесено наказ ДФС України № 1450-0 від 21.06.2017 року, яким ОСОБА_1 відсторонено від займаної посади на строк до 24.07.2017 року.
13. Наказом ДФС України №1976-0 від 28.08.2017 року, винесеним на підставі ухвали слідчого судді Перського районного суду міста Києва від 02.08.2017 року, ОСОБА_1 продовжено відсторонення від займаної посади на строк до 25.09.2017 року.
14. Наказом ДФС України №2392-0 від 25.10.2017 року, винесеного на підставі ухвали слідчого судді Перського районного суду міста Києва від 22.09.2017 року, ОСОБА_1 продовжено відсторонення від займаної посади на строк до 22.11.2017 року.
15. На підставі ухвали слідчого судці Печерського районного суду міста Києва від 17.11.2017 року ОСОБА_1 продовжено відсторонення від займаної посади на строк до 17.01.2018 року.
16. Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15.01.2018 року ОСОБА_1 продовжено відсторонення від займаної посади на строк до 15.01.2018 року.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
15. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
16. За приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАСУ) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
17. Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини (ст.1 Кодексу законів про працю України).
18. Закон України "Про оплату праці" № 108/95-ВР від 24.03.1995 року визначає економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання (далі - підприємства), а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної і стимулюючої функцій заробітної плати.
19. Відповідно до ст.1 Закон України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
20. Відповідно до п.17 ч.З ст. 42 КПК України підозрюваний, обвинувачений має право вимагати відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, в порядку, визначеному законом, а також відновлення репутації, якщо підозра, обвинувачення не підтвердилися.
21. Статтею 1 Законом України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" від 01.12.1994 № 266/94- ВР (далі по тексту - Закон № 266/94-ВР) визначено, що відповідно до положень цього Закону підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок, зокрема, незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.
22. Відповідно до ч.1 ст. 3 Закону № 266/94-ВР у наведених в статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій.
23. Приписами ст.2 Закону № 266/94-ВР визначено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, зокрема виникає у випадках:
- постановлення виправдувального вироку суду;
- встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту па майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій. що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів;