ПОСТАНОВА
Іменем України
26 червня 2019 року
Київ
справа №802/3566/14-а
адміністративне провадження №К/9901/14642/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Саприкіної І.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу №802/3566/14-а
за позовом Заступника прокурора Вінницької області
до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області,
третя особа: ОСОБА_1
про визнання протиправними та скасування наказів,
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року (у складі колегії: головуючого судді Мельник-Томенко Ж.М., суддів Ватаманюка Р.В., Сторчака В.Ю.),
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2014 року заступник прокурора Вінницької області звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування наказів.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що у відповідача відповідно до чинного земельного законодавства не було підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про задоволення позову.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року апеляційну скаргу Заступника прокурора Вінницької області задовольнити повністю. Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом Заступника прокурора Вінницької області до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування наказів - скасовано, прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано накази Головного управління Держземагенства у Вінницькій області №ВН/0523081000:01:001/00002607 від 28 лютого 2014 року та №ВН/0523081000:02:001/00002608 від 28 лютого 2014 року про надання ОСОБА_1 дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду із земель державної власності сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, розташованих за межами Воловодівської сільської ради Немирівського району орієнтовною площею 66, 11 га.
Постановляючи зазначене рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 при зверненні до управління Держземагенства у Вінницькій області із клопотаннями про надання дозволів на розроблення проекту документації із землеустрою та його затвердження та надання земельних ділянок в оренду, не обґрунтував розміри земельних ділянок з урахуванням можливості їх обробітку та необхідність отримання таких великих площ земельних ділянок, і не розкрив самі перспективи такої діяльності фермерського господарства, а також заявив клопотання на земельні ділянки, які не розташовані єдиним (одним) масивом, у зв`язку з чим було порушено вимоги Земельного кодексу України та Закону України "Про фермерське господарство", а тому накази №ВН/0523081000:01:001/00002607 від 28 лютого 2014 року та №ВН/0523081000:02:001/00002608 від 28 лютого 2014 року про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою є протиправними та підлягають скасуванню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції і залишивши в силі рішення суду першої інстанції.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга надійшла до суду 25 березня 2016 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 квітня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі №802/3566/14-а, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 лютого 2018 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів: суддя-доповідач Берназюк Я.О., судді Гриців М.І. та Коваленко Н.В.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 червня 2019 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів, а саме: суддю-доповідача Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В. та Саприкіної І.В.
Верховний Суд ухвалою від 25 червня 2019 року прийняв до провадження адміністративну справу №802/3566/14-а та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 26 червня 2019 року.
Одночасно з касаційною скаргою було заявлено клопотання про участь в судовому засіданні, в задоволенні якого було відмовлено ухвалою Верховного Суду від 25 червня 2019 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій, на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що в межах наданих Законом України "Про прокуратуру" повноважень, прокуратурою Вінницької області у вересні 2014 року, на підставі постанови від 08 вересня 2014 року, проведено перевірку в порядку прокурорського нагляду за додержанням та застосуванням законів щодо додержання вимог земельного законодавства при розпорядженні ГУ Держземагенства у Вінницькій області землями державної власності на території Вінницької області.
В ході проведеної перевірки прокуратурою Вінницької області встановлено, що Головним управлінням Держземагенства у Вінницькій області 28 лютого 2014 року прийнято, зокрема, накази №ВН/0523081000:02:001/00002608 та № ВН/0523081000:01:001/00002607 про надання ОСОБА_1 дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду із земель державної власності сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, розташованих за межами Воловодівської сільської ради Немирівського району орієнтовною загальною площею 66,11 га ( 46,72 га та 19,39 га ).
Приймаючи такі накази відповідач порушив норми Земельного кодексу України та Закону України "Про фермерське господарство". Так, зокрема, в поданих 19 лютого 2014 року клопотаннях ОСОБА_1 не обґрунтував розміри вищевказаних земельних ділянок з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства та не зазначив при цьому самі перспективи діяльності фермерського господарства. Крім того, перевіркою встановлено, що ОСОБА_1 не має необхідної сільськогосподарської техніки та інших засобів для обробітку значних площ земель. Також встановлено, що відповідачем прийнято рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду із земель запасу, розташованих не єдиним масивом, що на думку позивача є порушенням норм Закону України" Про фермерське господарство".
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що суд апеляційної інстанції незаконно, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, скасував рішення суду першої інстанції та задовольнив позов. Зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкових висновків про невідповідність поданих ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області документів вимогам законів, такі висновки суд зробив на підставі припущень. Посилається скаржник і на те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано статтю 123 Земельного кодексу України.
Від інших учасників відзиву або заперечень на касаційну скаргу ОСОБА_1 не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанції
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року відповідає, а вимоги касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Норми матеріального права, в цій справі, суд застосовує в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Питання надання земельних ділянок державної або комунальної власності в оренду для створення фермерських господарств регулюються Земельним кодексом України та Законом України "Про фермерське господарство" та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про фермерське господарство" 19 червня 2003 року №973-IV (далі - Закон №973-IV) фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.