ПОСТАНОВА
Іменем України
26 червня 2019 року
Київ
справа №813/5855/15
адміністративне провадження №К/9901/14309/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О..,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув в письмовому провадженні в касаційній інстанції справу № 813/5855/15
за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Головного територіального управління юстиції у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 11.12.2018 (прийняту в складі головуючого судді - Хоми О.П.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2019 (прийняту у складі колегії суддів: головуючого Запотічного І.І.,суддів: Довгої О.І., Сапіги В.П.),
І. Суть спору:
1. У серпні 2017 року ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з заявою ( з урахуванням уточнень) до Головного територіального управління юстиції у Львівській області (далі - Відповідач, скаржник) у якому просив суд стягнути з Головного територіального управління юстиції у Львівській області середній заробіток за час затримки виконання постанови суду у справі №813/5855/15 про його поновлення на посаді за період з 22.04.2016 по 17.07.2017 включно в розмірі 106 318 грн 26 коп.
2. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21.04.2016 у справі №813/5855/15 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 23.09.2015 №671/К "Про звільнення ОСОБА_1 "; поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу державної виконавчої служби Бориславського міського управління юстиції з 24.09.2015; стягнуто з Головного територіального управління юстиції у Львівській області середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 19025 грн 42 коп. без урахування сум обов`язкових до сплати податків та зборів, сум отриманих доході. Постанову суду в частині поновлення на посаді ОСОБА_1 та в частині стягнення на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за один місяць з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства звернуто до негайного виконання. ОСОБА_1 поновлено на роботі 18.07.2017, у зв`язку з чим він вважає, що у періоді з 22.04.2016 по 17.07.2017 перебував у вимушеному прогулі. Вказане зумовило звернення до суду з заявою про стягнення оплати вимушеного прогулу при затримці виконання рішення суду про поновлення на роботі. Додатково зазначив, що при обчисленні середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в період затримки виконання рішення суду слід застосувати коефіцієнт підвищення тарифних ставок і посадових окладів при обчисленні середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, оскільки такі зазнали змін.
ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 11.12.2018, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2019, заяву про стягнення оплати вимушеного прогулу при затримці виконання рішення суду про поновлення на роботі у справі № 813/5855/15 задоволено шляхом стягнення з Головного територіального управління юстиції у Львівській області середнього заробітку за час затримки виконання постанови суду у справі №813/5855/15 про поновлення на посаді за період з 22.04.2016 по 17.07.2017 включно в розмірі 106 318 (сто шість тисяч триста вісімнадцять) грн 26 коп., з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач має право відповідно до статті 236 КЗпП України на виплату йому середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення.
IІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
5. Відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
6. У касаційній скарзі відповідач наполягає на тому, що в періоди з 01.05.2016 по 31.12.2016 та з 01.01.2017 по 17.07.2017 включення надбавки за виконання особливо важливої роботи до структури заробітної плати не має проводитись, оскільки така робота не виконувалась.
7. Відповідач просить скасувати рішення судів першої й апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені заяви про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання постанови суду у повному обсязі.
8. Позивач надав заперечення на касаційну скаргу, в якій посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
ІV. Установлені судами фактичні обставини справи
9. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21.04.2016 (залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2016) у справі №813/5855/15 визнано протиправним та скасовано наказ Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 23.09.2015 №671/К "Про звільнення ОСОБА_1 " Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу державної виконавчої служби Бориславського міського управління юстиції з 24.09.2015. Стягнуто з Головного територіального управління юстиції у Львівській області середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 19025 грн 42 коп. без урахування сум обов`язкових до сплати податків та зборів, сум отриманих доходів.
10. Постанова суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу державної виконавчої служби Бориславського міського управління юстиції з 24.09.2015 та стягнення з Головного територіального управління юстиції у Львівській області середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 2 745 грн 27 коп., без урахування сум обов`язкових до сплати податків та зборів, звернута до негайного виконання. Постанова суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу державної виконавчої служби Бориславського міського управління юстиції виконана відповідачем 18.07.2017, що підтверджується наказом від 18.07.2017 №693/к.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
11. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
12. Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.
13. Відповідно до частини 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
14. Згідно з частиною 2 статті 14 КАС України, невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
15. Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
16. Пунктом 3 частини 1 статті 371 КАС України встановлено, що постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.
17. Приписами статті 235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) обумовлено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
18. За правилами частини другої статті 235 зазначеного Кодексу при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
19. Статтею 236 КЗпП України установлено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
VI. Позиція Верховного Суду
Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
20. Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України, Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.