ПОСТАНОВА
Іменем України
26 червня 2019 року
Київ
справа №607/4243/17
адміністративне провадження №К/9901/18049/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Чиркіна С.М., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу №607/4243/17
за позовом ОСОБА_1
до Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області
про визнання дій протиправними та зобов`язання призначити пенсію,
за касаційною скаргою Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області
на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 червня 2017 року (у складі головуючого судді Сташків Н.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року (у складі колегії: головуючого судді Курильця А.Р., суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.),
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (далі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов`язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії з 02 березня 2017 року з врахуванням періоду роботи з 01 липня 1981 року по 30 грудня 1985 року на посаді старшого інженера по техніці безпеки у Велико-Бірківському заводоуправлінні.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року, позов задоволено повністю.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з порушення прав позивача, які підлягають захисту шляхом визнання протиправною відмови відповідача в перерахунку та виплаті позивачу пенсії за віком з урахуванням періоду роботи з 01 липня 1981 року по 30 грудня 1985 року на посаді інженера по техніці безпеки у Велико-Бірківському заводоуправлінні, яка оформлена листом № 110/М-11 від 24 березня 2017 року, та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії за віком з 02 лютого 2017 року, з урахуванням зазначеного періоду роботи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга надійшла до суду 04 жовтня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі №607/4243/17, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 червня 2019 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів, а саме: суддю-доповідача Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В. та Чиркіна С.М.
Верховний Суд ухвалою від 25 червня 2019 року прийняв до провадження адміністративну справу №607/4243/17 та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 26 червня 2019 року.
При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій, на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що позивачу з 02 березня 2017 року призначено пенсію за віком, проте до страхового стажу не враховано період роботи з 01 липня 1981 року по 30 грудня 1985 року.
У березні 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою щодо врахування до страхового стажу періоду роботи з 01 липня 1981 року по 30 грудня 1985 року, проте листом від 24 березня 2017 року №110/М-11 йому було відмовлено у такому.
В трудовій книжці позивача містяться відомості про роботу з 01 липня 1981 року по 30 грудня 1985 року на посаді старшого інженера по техніці безпеки.
Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу відповідач обґрунтовує тим, що судами першої та апеляційної інстанцій незаконно, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права задоволено позовні вимоги. Крім того відповідач зазначає, що оскільки у трудовій книжці позивача на відбитку печатки, що завіряє записи за №3-4, не видно назви установи та її реквізити, тому, на думку відповідача, врахувати до страхового стажу даний період можливості не має.
Від позивача заперечень або відзиву на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанції
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону рішення судів попередніх інстанцій відповідають, а вимоги касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Норми матеріального права, в цій справі, суд застосовує в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Згідно статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ (далі - Закон №1788) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.