ПОСТАНОВА
Іменем України
26 червня 2019 року
Київ
справа №241/1475/16-а
адміністративне провадження №К/9901/9767/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Чиркіна С.М., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу №241/1475/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі в Донецькій області
про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року (у складі колегії: головуючого судді Гаврищук Т.Г., суддів Блохіна А.А., Сухарика М.Г.),
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі в Донецькій області про визнання неправомірними дії щодо нарахування та виплати пенсії за віком з 01 лютого 2016 року в розмірі, меншому ніж мінімальний розмір пенсії, встановлений частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та зобов`язання здійснити нарахування та виплатити пенсію за віком у розмірі не менше мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 01 лютого 2016 року.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Першотравневого районного суду Донецької області від 12 вересня 2016 року позовні вимоги задоволено.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з наявності підстав для його задоволення.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі в Донецькій області на постанову Першотравневого районного суду Донецької області від 12 вересня 2016 року задоволено. Постанову Першотравневого районного суду Донецької області від 12 вересня 2016 року скасовано. У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі в Донецькій області відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що оскільки позивачеві пенсію було призначено у відповідності до положень пункту 7-2 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" внаслідок дострокового виходу на пенсію, то відповідачем правомірно було зменшено обчислений з урахуванням статті 28 цього Закону розмір пенсії позивача на 15% (0,5% за кожний повний чи неповний місяць дострокового виходу на пенсію).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга надійшла до суду 30 листопада 2016 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 грудня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі №241/1475/16-а, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 січня 2018 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів: суддя-доповідач Берназюк Я.О., судді Гриців М.І. та Коваленко Н.В.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 червня 2019 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів, а саме: суддю-доповідача Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В. та Чиркіна С.М.
Верховний Суд ухвалою від 22 лютого 2019 року прийняв до провадження адміністративну справу №241/1475/16-а та призначив її до розгляду ухвалою від 25 червня 2019 року в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 26 червня 2019 року.
При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій, на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що позивачеві, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 11 грудня 2014 року було достроково призначено пенсію за віком, загальний страховий стаж на момент призначення пенсії складав 30 років 10 днів.
З протоколу №1762 від 18 лютого 2015 року судами встановлено, що позивачеві з 11 грудня 2014 року при достроковому призначенні пенсії було зменшено розмір пенсії на 15%.
Позивач 12 травня 2016 року звернулася до відповідача із заявою про перерахування та виплату їй пенсії за віком, починаючи з 01 листопада 2015 року, врахувавши, що розмір пенсії, що їй виплачується, не може бути нижчим від мінімального прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного відповідним Законом.
На наведене звернення відповідач листом від 30 травня 2016 року №9/П-01-03 повідомив позивача про те, що пенсія призначена і виплачується на підставі чинного законодавства.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу позивач обґрунтовує тим, що суд апеляційної інстанції незаконно, з неправильним застосуванням норм матеріального права відмовив у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що з урахуванням доплат до прожиткового мінімуму в розмірі 376/52 грн., а також 15 відсоткового зменшення, розмір пенсії, який виплачується позивачу, складає 960,50 грн., що становить менше від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та є нижчим від гарантованого Конституцією України прожиткового мінімуму.
При цьому, позивач зазначає, що відповідно до частини третьої статті 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
23 серпня 2017 року до суду надійшли заперечення відповідача на касаційну скаргу позивача, в яких відповідач зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції прийняте з правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, тому просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанції
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року відповідає, а викладені у касаційній скарзі мотиви скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Норми матеріального права, в цій справі, суд застосовує в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Поряд з цим, у статті 92 Конституції України зазначено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення (пункт 6 ).
Правовідносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування врегульовані нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV).
Статтею 28 Закону №1058-IV визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі зменшується на розмір зазначеної пенсії.
Мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Відповідно до статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 58 років які народилися з 01 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, станом на дату звернення за призначенням пенсії позивачу виповнилося 55 років.
Відповідно до пункту 7-2 Розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV до 1 січня 2015 року право дострокового виходу на пенсію за віком мають жінки, яким виповнилося 55 років, за наявності страхового стажу не менше 30 років та за умови звільнення з роботи. У цьому випадку розмір їх пенсії, обчислений відповідно до статті 27 та з урахуванням статті 28 цього Закону, зменшується на 0,5 відсотка за кожний повний чи неповний місяць дострокового виходу на пенсію.
Зменшення розміру пенсії за віком застосовується протягом усього періоду отримання пенсії незалежно від її виду.