ПОСТАНОВА
Іменем України
26 червня 2019 року
Київ
справа №802/503/17-а
провадження №К/9901/29458/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Білак М. В., Калашнікової О. В.
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 802/503/17
за позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, третя особа - публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" про визнання протиправним та скасування рішення, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 7 квітня 2017 року (суддя Альчук М.П.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року (судді Курко О.П., Совгира Д.І., Білоус О.В.),
І. Суть спору
1. У березні 2017 року публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (далі - ПАТ "Вінницягаз", Товариство) звернулося до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (протокольною ухвалою від 07 квітня 2017 року суд замінив неналежного відповідача - Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, на належного - Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (далі - УДВС), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - ПАТ "Укртрансгаз") про визнання протиправною та скасування постанови № 21189414 від 16 березня 2017 року про стягнення виконавчого збору.
2. На обґрунтування позову зазначив, що виконавче провадження за наказом господарського суду Вінницької області від 12 травня 2010 року № 5/34-09 відкрито ще у 2010 році. Вищий господарський суд України постановою від 11 червня 2014 року розстрочив виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 27 квітня 2010 року на п`ять років; визначив, що заборгованість сплачуватиметься рівними частинами протягом лютого 2014 року - грудня 2018 року щомісячно в сумі 74759,68 грн., та 74759,76 грн. до 31 січня 2019 року.
3. Позивач зазначив, що заборгованість сплачував добровільно і своєчасно, державний виконавець не вчиняв жодних примусових дій, тому підстав для стягнення виконавчого збору не було.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
4. 27 квітня 2010 року Господарський суд Вінницької області ухвалив рішення у справі № 5/34-09, яким стягнув з ВАТ "Вінницягаз" на користь ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" 4391449,70 грн. боргу, 1085099,06 грн. інфляційних витрат, 281915,47 грн. - 3% річних, 17816,02 грн. судового збору, 82,44 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5. На виконання вказаного судового рішення видано наказ, який направлено до державної виконавчої служби на виконання і за яким 06 вересня 2010 року відкрито виконавче провадження ВП № 21189414.
6. Вищий господарський суд України постановою від 11 червня 2014 року розстрочив виконання рішення господарського суду Вінницької області від 27 квітня 2010 року у справі № 5/34-09 на п`ять років зі сплати боргу рівними частинами протягом лютого 2014 року - грудня 2018 року щомісячно у сумі 74759,68 грн. та 74759,76 грн. до 31 січня 2019 року.
7. Протягом 2014-2016 років щомісячно Товариство повідомляло виконавчу службу про проведення розрахунків з боржником та надавало відповідні копії платіжних документів.
8. 16 березня 2017 року державний виконавець виніс постанову про стягнення з Товариства (боржника у виконавчому провадженні) виконавчого збору у розмірі 337440,40 грн. Це рішення позивач оскаржив до суду.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
9. Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 07 квітня 2017 року позов задовольнив.
10. Визнав протиправною та скасував постанову Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про стягнення виконавчого збору від 16 березня 2017 року у виконавчому провадженні ВП № 21189414.
11. Стягнув на користь ПАТ "Вінницягаз" (код ЄДРПОУ 03338649) сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 1600 грн. за рахунок бюджетних асигнувань
12. Вінницький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20 червня 2017 року залишив постанову суду першої інстанції без змін.
13. З посиланням на частину другу статті 27 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закону № 1404-VIII) суди попередніх інстанцій зазначили, що виконавчий збір справляється органами державної виконавчої служби саме за примусове виконання рішень. Зазначили, що в статті 10 Закону № 1404-VIII визначено перелік дій, які державний виконавець вчиняє при примусовому виконанні рішення про стягнення коштів. З огляду на зазначене суди наголосили, що жодних із перелічених в статті 10 Закону №1404-VIII заходів державний виконавець не вчиняв. Позивач добровільно і своєчасно (відповідно до визначеного судом графіку) сплачував заборгованість, що підтверджується копіями платіжних доручень.
14. Також суди зазначили, що з урахуванням положень пункту 6 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, виконавчий збір стягується у відповідному відсотку саме від стягнутої або повернутої суми і таке стягнення або повернення здійснюється у примусовому порядку. Понад те, як зауважили суди, виконавчий збір стягується із суми, щодо якої сплинув строк сплати у разі її розстрочки. У випадку з позивачем заборгованості зі сплати боргу не було.
15. На підставі наведених мотивів суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що підстав для винесення постанови про стягнення виконавчого збору не було.
IV. Касаційне оскарження
16. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
17. В обґрунтування касаційної скарги зазначив, що 05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон № 1404-VIII, який передбачає стягнення виконавчого збору одночасно з відкриттям виконавчого провадження. З посиланням на частину п`яту статті 26, частину другу статті 27 та частину дев`яту статті 27 Закону № 1404-VIII відповідач зазначив, що станом на 05 жовтня 2016 року Товариство не погасило усієї заборгованості перед стягувачем і розмір цієї заборгованості становив 3374403,95 грн. З цієї суми (яка ще підлягає стягненню/сплаті на користь ПАТ "Укртрансгаз") відповідач і вирахував виконавчий збір в розмірі 10 %, про що ухвалив спірну постанову.
18. Відповідач зазначив, що висновки судів попередніх інстанцій ґрунтуються на хибному трактуванні положень законодавства. Зокрема суди не врахували, що відсутність у матеріалах виконавчого провадження постанови про стягнення виконавчого збору суперечить вимогам Закону № 1404-VIII щодо обов`язкового стягнення з боржника виконавчого збору при відкритті виконавчого провадження.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
19. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
20. Відповідно до частини першої статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.