ПОСТАНОВА
Іменем України
26 червня 2019 року
Київ
справа №825/2418/16
провадження №К/9901/24414/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Білак М. В., Калашнікової О. В.
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції
за позовом ОСОБА_1 до Державного агентства рибного господарства України, Ліквідаційної комісії Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року (судді Скалозуб Ю. О., Житняк Л. О., Д`яков В. І.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2017 року (судді Шурко О. І., Василенко Я. М., Степанюк А. Г.).
І. Суть спору
1. У грудні 2016 року ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Державного агентства рибного господарства України (надалі також Держрибагентство), Ліквідаційної комісії Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Чернігівській області, в якому просив:
1.1. визнати протиправним та скасувати наказ Держрибагентства від 29 листопада 2016 року № 85 ТО "Про звільнення ОСОБА_1 ";
1.2. зобов`язати Держрибагентство поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Чернігівській області;
1.3. стягнути з ліквідаційної комісії Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Чернігівській області середній заробіток за час вимушеного прогулу.
2. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що ліквідація юридичної особи, де працював позивач, фактично не відбулася, оскільки функції та завдання ліквідованого органу покладено на інший орган, а тому вважає, що процедура його звільнення не відповідає вимогам чинного законодавства. Крім того зауважив, що законодавцем установлено необхідність пропозиції роботи на тому ж підприємстві, однак відповідачем не дотримано щодо позивача встановленої вимоги.
3. Відповідачі позов не визнали. У запереченнях проти позову та під час розгляду справи в судах першої й апеляційної інстанцій наполягали на законності звільнення позивача на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (надалі також КЗпП) та зазначали, що організація, у якій працював позивач, ліквідується, а тому останній може бути прийнятий у новоутворений територіальний орган Держрибагентства лише за умови успішного проходження конкурсу.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
4. ОСОБА_1 з 20 серпня 2009 року обіймав посаду начальника Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Чернігівській області; з 13 вересня 2012 року переведений до Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Чернігівській області; з 14 вересня 2012 року призначений на посаду начальника Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Чернігівській області.
5. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року № 894 "Питання функціонування територіальних органів Державного агентства рибного господарства" (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2016 року № 86) ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Держрибагентства за переліком згідно з додатком 1 (пункт 1 постанови), правонаступником майна територіальних органів Держрибагентства, що ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, є Держрибагентство (пункт 3 постанови).
6. 30 листопада 2015 року Держрибагентством видано наказ № 369 "Про ліквідацію територіальних органів Держрибагентства України", яким, окрім іншого, передбачено ліквідувати до кінця 2015 року як юридичні особи публічного права територіальні органи Державного агентства рибного господарства України згідно з Додатком № 1; утворити комісії з ліквідації територіальних органів Державного агентства рибного господарства України та затвердити голів комісій, в тому числі і Комісію з ліквідації Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Чернігівській області; затвердити орієнтовний план заходів, пов`язаних із ліквідацією територіальних органів Державного агентства рибного господарства України; попередити начальників та заступників начальників територіальних органів про наступне вивільнення у зв`язку із ліквідацією територіальних органів Державного агентства рибного господарства України.
7. Позивача ознайомлено з попередженням про його подальше вивільнення від 2 грудня 2015 року.
8. Наказом Держрибагентства від 29 листопада 2016 року № 85-ТО ОСОБА_1 звільнено з посади начальника Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Чернігівській області у зв`язку з ліквідацією Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Чернігівській області як юридичної особи публічного права відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП.
9. Уважаючи цей наказ протиправним, позивач звернувся до суду.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
10. Чернігівський окружний адміністративний суд постановою від 19 квітня 2017 року, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2017 року, в позові відмовив.
11. Такі свої рішення суди мотивували тим, що оскільки Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Чернігівській області ліквідовано, про наступне вивільнення позивача попереджено в установленому порядку, а тому звільнення позивача відбулося правомірно. Останній, своєю чергою, не скористався своїм правом щодо участі у конкурсі на заміщення вакантних посад у новоутворених територіальних органах Держрибагентства.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
12. Позивач подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судомами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права.
13. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувані судові рішення й ухвалити рішення про задоволення заявлених ним позовних вимог.
14. Держрибагентство подало заперечення на касаційну скаргу, в якому, наполягаючи на безпідставності останньої, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
V. Оцінка Верховного Суду
15. Частиною другою статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.