ПОСТАНОВА
Іменем України
26 червня 2019 року
Київ
справа №813/481/18
провадження №К/9901/13036/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Білак М. В., Калашнікової О. В.
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Стебницької міської ради, виконавчого комітету Стебницької міської ради, міського голови м. Стебник Старосольського Петра Романовича про визнання протиправними та скасування рішення, розпорядження, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_2 - представника ОСОБА_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 9 квітня 2019 року, постановлену у складі колегії суддів: Попка Я. С., Іщук Л. П., Сеника Р. П.
І. Обставини справи
1. У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Стебницької міської ради, виконавчого комітету Стебницької міської ради, міського голови м. Стебник Старосольського П. Р., у якому, із урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив:
1.1. визнати протиправним та скасувати підпункт 2.3 пункту 2 рішення Стебницької міської ради 27 сесії VII скликання "Про затвердження структури та загальної чисельності виконавчих органів Стебницької міської ради" від 25 жовтня 2017 року № 323 у частині скорочення посади спеціаліста 1 категорії з питань благоустрою;
1.2. визнати протиправним та скасувати розпорядження міського голови від 20 грудня 2017 року № 159-освід "Про звільнення ОСОБА_1 ", на підставі якого з 29 грудня 2017 року ОСОБА_1 звільнено з посади спеціаліста 1 категорії з питань благоустрою виконавчого комітету Стебницької міської ради відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України (скорочення штатної "чисельності);
1.3. поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді спеціаліста 1 категорії з питань благоустрою виконавчого комітету Стебницької міської ради;
1.4. стягнути з виконавчого комітету Стебницької міської ради заробітну плату за час вимушеного прогулу;
1.5. стягнути з виконавчого комітету Стебницької міської ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 20000,00 гривень.
2. Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 17 жовтня 2018 року:
2.1. позов задовольнив частково;
2.2. визнав протиправним та скасував розпорядження міського голови від 20 грудня 2017 року № 159-ОС "Про звільнення ОСОБА_1 ", на підставі якого з 29 грудня 2017 року ОСОБА_1 звільнено з посади спеціаліста 1 категорії з питань благоустрою виконавчого комітету Стебницької міської ради, відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України (скорочення штатної чисельності);
2.3. поновив ОСОБА_1 . на посаді спеціаліста 1 категорії з питань благоустрою виконавчого комітету Стебницької міської ради;
2.4. стягнув з Стебницької міської ради на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 94238,50 гривень без урахування сум обов`язкових до сплати податків та внесків;
2.5. рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді спеціаліста 1 категорії з питань благоустрою виконавчого комітету Стебницької міської ради та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 9652,86 гривень без урахування сум обов`язкових до сплати податків та внесків звернув до негайного виконання;
2.6. у задоволенні решти позовних вимог відмовив;
2.7. стягнув з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 704,80 гривень.
3. Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 19 березня 2019 року:
3.1. апеляційну скаргу виконавчого комітету Стебницької міської ради задовольнив частково;
3.2. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 813/481/18 в частині стягнення з Стебницької міської ради на користь ОСОБА_1 суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 94238,50 гривень та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 9652,86 гривень, без урахування сум обов`язкових до сплати податків та внесків, скасував та прийняв у вказаній частині постанову, якою позов задовольнив;
3.3. стягнув з Стебницької міської ради на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 51094,20 гривень, без урахування сум обов`язкових до сплати податків та платежів;
3.4. рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді спеціаліста 1 категорії з питань благоустрою виконавчого комітету Стебницької міської ради та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 5358,68 гривень, без урахування сум обов`язкових до сплати податків та внесків, звернув до негайного виконання;
3.5. в решті рішення залишив без змін.
4. У березні 2019 року представник позивача звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про ухвалення додаткового судового рішення у справі, в якій просив стягнути з відповідачів витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 гривень у порядку розподілу судових витрат.
5. На підтвердження витрат на правничу допомогу надано копії: акта надання послуг від 22 березня 2019 року № 1 до договору про надання правової допомоги від 11 лютого 2019 року № 01/2019-02; договору про надання правової допомоги від 11 лютого 2019 року № 01/2019-02; додатку № 1 від 11 лютого 2019 року до договору про надання правової допомоги від 11 лютого 2019 року № 01/2019-02.
6. Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 9 квітня 2019 року відмовив у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення.
7. Ухвалюючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив із того, що в порушення вимог процесуального закону представником позивача на підтвердження витрат на правничу допомогу не надано розрахунку наданих послуг з врахуванням вимог чинного законодавства, акту виконаних робіт, звіту з детальним описом робіт, а також документа про оплату позивачем вказаних послуг.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
8. Представник позивача, вважаючи зазначене судове рішення суду апеляційної інстанції ухваленим із порушенням норм процесуального права, подав касаційну скаргу.
9. У касаційній скарзі автор просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити у справі додаткове рішення, яким стягнути з відповідачів на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 гривень.
10. Відзивів на касаційну скаргу не надійшло.
ІІІ. Нормативне врегулювання
11. Згідно зі статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;
3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.