ПОСТАНОВА
Іменем України
26 червня 2019 року
Київ
справа №815/4257/17
провадження №К/9901/10059/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Білак М. В., Калашнікової О. В.
розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Одеської області про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2018 року, ухвалене у складі головуючого судді Стефанова С. О., та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2019 року, прийняту у складі колегії суддів: Градовського Ю. М. (головуючий), Крусяна А. В., Яковлєва О. В.
І. Суть спору
1. У серпні 2017 року ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1, позивач), ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до прокуратури Одеської області про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
2. Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 24 жовтня 2018 року роз`єднав у самостійні провадження заявлені в цій справі позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до прокуратури Одеської області про поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.
3. Так, ОСОБА_1 заявив такі позовні вимоги, що є предметом розгляду у цій справі:
3.1. поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області, звільненого у зв`язку з реорганізацією прокуратури м. Іллічівська Одеської області, на підставі статті 42-1 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП) у зв`язку з виникненням вакантної посади в Іллічівській місцевій прокуратурі 17 лютого 2016 року;
3.2. стягнути з прокуратури Одеської області на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 17 лютого 2016 року, тобто з дня виникнення вакантної посади в Іллічівській місцевій прокуратурі Одеської області, по час прийняття судового рішення про стягнення заробітної плати.
4. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він з 1998 року працював в органах прокуратури. У грудні 2015 року керівником прокуратури Одеської області видано наказ за № 3137, яким ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора прокуратури м. Іллічівська Одеської області з підстав реорганізації та скорочення кількості прокурорів органу прокуратури. Позивач зазначає, що незважаючи на його звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру", він вважає фактичною підставою звільнення саме норми пункту 1 статті 40 та статті 42-1 КЗпП, та порушує перед судом, окрім іншого, питання про поновлення на посаді прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області.
5. Відповідач позов не визнав. У запереченні проти позову та під час судового розгляду справи в судах першої й апеляційної інстанцій відповідач наполягав на відсутності підстав для поновлення позивача на посаді.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
6. У лютому 2002 року ОСОБА_1 призначено на посаду старшого помічника прокурора м. Іллічівська.
7. 8 червня 2012 року ОСОБА_1 призначено на посаду старшого прокурора прокуратури м. Іллічівська Одеської області.
8. 21 липня 2015 року ОСОБА_1 подав рапорт на ім`я прокурора Одеської області про переведення його з посади старшого прокурора прокуратури м. Іллічівська на посаду прокурора Іллічівської місцевої прокуратури, у зв`язку з реорганізацією прокуратури м. Іллічівська на підставі частини першої статті 32 КЗпП.
9. Листом прокуратури Одеської області від 29 липня 2015 року ОСОБА_1 повідомлено про те, що у відповідності до підпункту "в" підпункту 33 пункту 1 Закону України від 2 липня 2015 року № 578-VIII "Про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру" щодо удосконалення та особливостей застосування окремих положень", прокурорами місцевих прокуратур призначаються прокурори, які на день набрання чинності цим Законом працюють у міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратурах, - за умови успішного проходження ними тестування. Проведення тестування здійснюється в порядку, затвердженому Генеральним прокурором України. З урахуванням вказаних вимог, у задоволенні рапорту від 21 липня 2015 року без проведення відповідного тестування не є можливим.
10. У вересні 2015 року ОСОБА_1 надано попередження про звільнення, яким його повідомлено про звільнення із займаної посади та органів прокуратури у зв`язку з ліквідацією органу прокуратури у разі не проходження або неуспішного проходження тестування для заміщення посади прокурора у відповідній місцевій прокуратурі з 14 грудня 2015 року. Вказане попередження ОСОБА_1 отримав 25 вересня 2015 року.
11. 25 вересня 2015 року ОСОБА_1 повторно звернувся до керівника прокуратури Одеської області із заявою, в якій просив перевести його з посади прокурора прокуратури м. Іллічівська Одеської області на посаду прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області на підставі частини першої статті 32 КЗпП, зазначивши при цьому, що заяву про здачу тестів не подавав.
12. У жовтні 2015 року листом виконуючого обов`язків прокурора Одеської області надано відповідь на вищевказану заяву ОСОБА_1, в якій повторно роз`яснено, що відповідно до відповідності до підпункту "в" підпункту 33 пункту 1 Закону України від 2 липня 2015 року № 578-VIII "Про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру" щодо удосконалення та особливостей застосування окремих положень" прокурорами місцевих прокуратур призначаються прокурори, які на день набрання чинності цим Законом працюють у міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратурах, - за умови успішного проходження ними тестування, та зазначив, що зважаючи на не проходження тестування для зайняття посади прокурора місцевої прокуратури задовольнити заяву є не можливим.
13. У подальшому, 14 грудня 2015 року заступником Генерального прокурора України - прокурором Одеської області Сакварелідзе Д. видано наказ № 3137к, яким позивача звільнено з посади прокурора прокуратури м. Іллічівська у зв`язку з реорганізацією органів прокуратури (пункт 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру") на підставі наказу Генерального прокурора України від 23 вересня 2015 року № 87ш та попередження про вивільнення від 25 вересня 2015 року.
14. Документів про участь у конкурсах на заміщення посад в Іллічівській місцевій прокуратурі ОСОБА_1 не подавав.
15. Поряд із цим, зазначений наказ від 14 грудня 2015 року № 3137к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора прокуратури м. Іллічівська Одеської області був предметом судового розгляду в адміністративній справі № 815/7030/15 за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Одеської області, керівника прокуратури Одеської області (прокурора Одеської області) Сакварелідзе Давіда про визнання незаконним наказу від 14 грудня 2015 року та поновлення на посаді.
16. Одеський окружний адміністративний суд постановою від 28 грудня 2015 року у справі № 815/7030/15, яку залишено без змін ухвалами Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року та Вищого адміністративного суду України від 5 квітня 2017 року, в задоволенні позову відмовив.
17. У справі № 815/7030/15 суди виходили з правомірності звільнення позивача з посади, оскільки ОСОБА_1 не виявив бажання пройти тестування на посаду прокурора місцевої прокуратури.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
18. У справі, що розглядається, Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 19 грудня 2018 року, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2019 року, відмовив у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1
19. Такі свої рішення суди мотивували відсутністю правових підстав для поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора Іллічівської місцевої прокуратури в порядку статті
42-1 КЗпП, оскільки спірні правовідносини регулюються нормами спеціального законодавства - Законом України "Про прокуратуру".
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
20. Позивач подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права.
21. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувані судові рішення й ухвалити рішення про задоволення заявлених ним вимог.
22. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому, наполягаючи на безпідставності останньої, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
V. Оцінка Верховного Суду
23. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
24. За змістом пункту 1 статті 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.