ПОСТАНОВА
Іменем України
26 червня 2019 року
Київ
справа №813/5047/17
провадження №К/9901/56973/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Білак М. В., Калашнікової О. В.
розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Львівській області про зобов`язання до вчинення дій, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 березня 2018 року, ухваленого у складі головуючого судді Хоми О. П., та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Старунського Д. М., суддів: Багрія В. М., Рибачука А. І.
І. Суть спору
1. У грудні 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Львівській області (далі - Регіональний центр) про зобов`язання відповідача укласти контракт від 04 грудня 2017 року з адвокатом ОСОБА_1 та контракт від 04 грудня 2017 року з адвокатом ОСОБА_2 як адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.
2. В обґрунтування позовних вимог зазначають, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на підставі свідоцтв про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2357 та № 2719, виданих Донецькою обласною кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури 28 листопада 2006 року та 14 листопада 2007 року відповідно, здійснюють індивідуальну адвокатську діяльність.
2.1. Вказують, що, успішно пройшовши конкурс з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної допомоги, позивачі включені до Реєстру адвокатів, які надають таку правову допомогу. Оскільки позивачі є внутрішньо переміщеними особами, тому вони зареєстровані та тимчасово проживають у місті Львові.
2.2. Стверджують, що відповідачу направляли пропозиції укласти контракт про надання ними безоплатної вторинної правової допомоги на території міста Львова, однак Регіональний центр відмовив в їх укладанні.
2.3. Вважаючи відмову в укладенні договорів протиправною та такою, що порушує право позивачів на здійснення незалежної професійної діяльності адвоката, а також носять дискримінаційний характер як до внутрішньо переміщених осіб, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулись до суду з вимогою про зобов`язання укласти контракти з позивачами як адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2357, виданого Донецькою обласною кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури 28 листопада 2006 року, здійснює індивідуальну адвокатську діяльність.
4. На підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2719, виданого 14 листопада 2007 року Донецькою обласною кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ОСОБА_1 також здійснює індивідуальну адвокатську діяльність.
5. 04 грудня 2017 року ОСОБА_1 Та ОСОБА_2 направили на адресу Регіонального центру лист з пропозицією укладення контракту. Разом з наведеними листами позивачами надіслано також по два примірника контракту.
6. Розглянувши наведені пропозиції, Регіональний центр своїми листами від 12 грудня 2017 року № 583 та № 584 відповідно, відмовив позивачам в укладенні контрактів.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
7. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2018 року, в позові відмовлено.
8. Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що у центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, до яких належить відповідач, відсутній обов`язок по укладенню договорів з усіма адвокатами, які пройшли конкурсний відбір.
9. Зазначена позиція була підтримана і Львівським апеляційним адміністративним судом, який переглянув постанову суду першої інстанції та залишив її без змін.
IV. Касаційне оскарження
10. У касаційній скарзі позивачі, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просять скасувати їх рішення, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
11. В обґрунтування касаційної скарги вказують на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій відповідність позивачів усім вимогам, передбачених Порядом і умовам укладання контрактів з адвокатами, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 19 грудня 2012 року № 1214, що не заперечувалось відповідачем. Вказують на помилковість висновків судів щодо наявності зв`язку між кошторисом відповідача та порядком укладення контрактів з адвокатами, так само як і щодо наявності повноважень у відповідача стосовно формування потреб у правовій допомозі населенню у відповідній адміністративно-правовій одиниці. Наголошують, що відсутність фактів відмови відповідачем в укладенні контрактів з місцевими адвокатами та обґрунтованості відмови позивачам є свідченням наявності ознак дискримінації позивачів як внутрішньо переміщених осіб.
12. Водночас відповідач у своєму відзиві вказує на безпідставність касаційної скарги і просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
13. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
14. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
15. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
16. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
17. Зміст права на безоплатну правову допомогу, порядок реалізації цього права, підстави та порядок надання безоплатної правової допомоги, державні гарантії щодо надання безоплатної правової допомоги визначено Законом України "Про безоплатну правову допомогу".
18. Визначення безоплатної вторинної правової допомоги міститься у статті 13 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" та означає, що вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя. Безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг: 1) захист; 2) здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; 3) складення документів процесуального характеру.
19. Згідно з частиною першою статті 15 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" суб`єктами надання безоплатної вторинної правової допомоги в Україні є: 1) центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги; 2) адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.
20. Приписами статті 16 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" обумовлено, що Міністерство юстиції України утворює регіональні (республіканський (Автономної Республіки Крим), обласні, Київський та Севастопольський міські) та місцеві (районні, міжрайонні, міські, міськрайонні, міжрайонні та районні у містах) центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги є територіальними відділеннями Координаційного центру з надання правової допомоги і утворюються з урахуванням потреб відповідної адміністративно-територіальної одиниці та забезпечення доступу осіб до безоплатної вторинної правової допомоги.
Центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги є неприбутковими організаціями, користуються правами юридичної особи, мають власні бланки, печатку із своїм найменуванням.
Центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги фінансуються з Державного бюджету України, інших не заборонених законодавством джерел.
Центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги забезпечують надання всіх видів правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону.
Повноваження та порядок діяльності центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги встановлюються Положенням про центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що затверджується Міністерством юстиції України.
Під час виконання функцій з надання безоплатної вторинної правової допомоги центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги взаємодіють із судами, органами прокуратури та іншими правоохоронними органами, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.
Діяльність Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги поширюється на територію відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
21. Повноваження центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги передбачені статтею 17 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" Повноваження центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, та полягають у: 1) прийнятті рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги або про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги; 2) забезпеченні складення процесуальних документів за зверненням суб`єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу; 3) забезпеченні участі захисника при здійсненні досудового розслідування та судового провадження у випадках, коли захисник відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії; 4) забезпеченні участь захисника у розгляді справи про адміністративне правопорушення; 5) забезпеченні здійснення представництва інтересів суб`єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу в судах, інших органах державної влади, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; 6) укладенні контрактів з адвокатами, включеними до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, для надання такої допомоги на постійній основі; 7) укладенні договори з адвокатами, включеними до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, для надання такої допомоги на тимчасовій основі (на підставі окремих договорів про надання послуг); 8) видає доручення для підтвердження повноважень захисника або повноважень адвоката для здійснення представництва інтересів особи в судах, органах державної влади, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; 9) приймає рішення про заміну адвоката відповідно до статті 24 цього Закону; 10) подає клопотання до Координаційного центру з надання правової допомоги про виключення адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 24 цього Закону; 11) приймає рішення про припинення надання безоплатної вторинної правової допомоги; 12) подає Координаційному центру з надання правової допомоги звіти про свою діяльність; 13) виконує інші функції, передбачені Положенням про центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги.